На черзі дефіляда у Москві! "Чорні Запорожці" 72-ї ОМБр марширували вулицями Білої Церкви

6 листопада 2017
Тетяна Виговська

Тисячі людей вийшло на вулиці Білої Церкви, щоби привітати вояків 72-ї ОМБр імені Чорних запорожців, які повернулися в місця постійної дислокації. Лише 4 листопада останній ешелон прибув у Білу Церкву з-під Авдіївки, а вже через добу бригада йшла маршем вулицями міста.

Городяни вітали славетну бригаду патріотичними "кричалками", гаслами і яскравими плакатами. Особливо "відривалася" молодь. Воно й не дивно, адже добре натренувалися в цій справі, очікуючи вояків на залізничному вокзалі. Численним кореспондентам центральних телеканалів не потрібно було вишукувати персонажів для тематичних коментарів, адже білоцерківці були по-справжньому щасливі й не приховували своїх емоцій.

Щойно перші шеренги з'явилися у воротах 5-го військового майданчику, так і покотилася хвиля живим коридором. Ні на хвилину не вмовкали люди. Раз у раз вихоплювалися з натовпу діти, підбігали до вояків і дарували мужнім чоловікам й ще мужнішим жінкам квіти, кульки і, головне, свою радість і щирі посмішки. А солдати, в свою чергу, махали руками у відповідь й знімали дійство на мобільні телефони. "Дякуємо вам, за допомогу!" – не раз кричали з ротних "коробочок" солдати й офіцери, впізнаючи знайомі обличчя волонтерів.

На площі перед міською радою відбулося вітання. Як водиться, на початку офіціоз. Найперше бригаду вітали від імені командування Сухопутних військ високі чини з Міноборони, потім народні депутати, губернатор, міський голова. Гомеричним сміхом білоцерківців супроводжувався виступ Олександра Горгана, який впродовж своєї промови тричі згадав про свою "днюху". Були вітання і від духовенства УПЦ Київського Патріархату і УПЦ. "Кияни" нагороджували солдатів та офіцерів "релігійними" орденами і медалями. Таким чином вони підтримали Верховного Головнокомандуючого Петра Порошенка, котрий підписав Указ про нагородження багатьох "Чорних запорожців" державними нагородами, вручення яких відбулося тут таки.


 


А потім пролунала команда "Вільно" й особовий склад перейшов у розпорядження рідних і близьких. Одразу ж почався святковий концерт, який відкривав гурт "Антитіла". Проте більшість солдатів та офіцерів поспішили назад в казарму. "Зараз я хочу додому, – ділиться планами на сьогоднішній день "промберг" Арчі Малий. – Роз’їжджаємося хто куди. Так хочеться вже ці "дубові" берці зняти. Я в Смілу їду, а ось мій товариш в Тетіїв. Вдома будемо близько місяця, а там на полігон, на бойове злагодження. Куди потім пошлють на завдання не знаю".

Перед банерами з портретами героїв Небесної сотні й загиблих на війні білоцерківців ходить багато людей. Вони вдивляються в зображення, дехто не стримує сліз. "Я пройшовся тут і святковий настрій геть зник. Молоді, маже діти, люди і вже…", – тихо говорить літній чоловік й спроквола йде геть. Багато малюків, яких з собою привели на площу батьки, теж витирають слізки зі щічок.

Тут можна побачити багато бійців з перших хвиль мобілізацій. Про той час у нас якось не прийнято згадувати. Та й зустрічало їх тоді, в 2015-му році не так багато людей. А саме вони, погано озброєні й малонавчені, прийняли на себе перший удар ворога. "Ми не отримали якихось там нагород і це не дуже справедливо. Згадуємо часто між собою події чотирнадцятого року. І добре згадуємо, і погане. Хочеться, щоби були відзначені герої того спекотного року. Або хоча б щоб про них не забули", – говорять молоді, сивіючі ветерани.

Не забудемо і напишемо. Бо пам'ять людська і вдячність — то найвища нагорода для полеглих в степах між курних териконів вояків. А їхні бойові побратими помстяться ворогові за їхні життя й спаплюжену українську землю.

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Топ-10 цитат із книг, які припадуть вам до душі
Література — це те, що надихає, переносить в інші світи та, як сказав хтось із письменників, дозволяє прожити безліч життів. Читаючи, ти пізнаєш нові культури, аналізуєш життєві ситуації, співпереживаєш, вчишся. Гадаємо, у кожного затятого читця в книгах зустрічалися цитати, повз які важко було пройти. Читайте нашу десятку в статті.
Читати більше
Козацька люлька
Кожний козак мав рушницю, алебарду та шаблю, вміле володіння якими робило його безстрашним та неперевершеним воїном. Про їх походи складались пісні та легенди, ворог тремтів тільки від слова – козак. Люлька для сіроманця була на рівні з добрим конем, гострою шаблею. Звідки ж взялася ця традиція, як і коли потрапив тютюн і люлька до Вкраїни?
Читати більше