віримо, що кіно є потужним засобом об'єднання суспільства для досягнення найвищих цілей. Повірте і ви.

Основне питання, яке свідомо чи підсвідомо домінує над іншими невирішеними в галузі проблемами — це критерії оцінювання фільма. Перше, що спадає на думку — його якість. Але що особисто Ви, шановний читач, під цим розумієте: субєктивні враження глідачів, експертів чи журі конкурсу? А може просто кількість позитивних відгуків у пресі? Касові збори в кінопрокаті? Зірковий склад акторів, режисерської команди чи окремих членів знімальної групи? Актуальність порушених проблем? Зрозуміло, що навіть один перелік можливих критеріїв успішності стрічки буде сягати обсягу брошури. Зупинемось на тому, що пошук золотої середини серед вищеперелічених показників — це справа журі, якому ми всі довіряємо.

Про Одеський міжнарродний кінофестиваль (ОМКФ) варто говорити не лише як про вітчизняний захід. Він один із найбільш відомих глядацьких фестивалів у Східній Європі. Щорічно в кіностолиці — місті Одеса — відбуваються різноманітні івенти з метою визначення кращих зразків кіно, поширення й популіризації нових і тих, що заплановані до виходу в найближчий час, обговорення інтелектуального контенту та підтримки немасових стрічок.

Цьогорів ОМКФ відбувся в Києві. Війна, панове, внесла свої корективи...Він був 15-й, що зразу ж поставило питання: як позначився ОМКФ на українській кіноіндустрії? Отже, спробуємо дати відповідь і на це питання після тижня кропіткої роботи.

Церемонія відкриття фестивалю — це його візитівка, увертюра й аауфтакт разом. Вона відбулася у КВЦ “Парковий”, а її ведучими було обрано акторку Дар’ю Трегубову та коментатора і телеведучогоТімура Мірошниченка. Красива пара, хто б сумнівався. Проте жарти — це для паузи перед складним рішенням: про все писати чесно чи чемно? Чесно.

Організатори зробили багато для свята й настрою. Чи пішли їм назустріч запрошені на церемонію гості? Наприклад, в дотримані дрес-коду? Ні. Питання до організаторів: якщо ви знаєте, що ваші вимогу не взято до уваги, чому ви запрошуєте таких гостей? Просто поясніть, ми зрозуміємо. Чому гості заходять до зали на середині церемонії або взагалі з бокалами в руках не заходять до зали? Власне, не буде перебільшенням, якщо зауважимо, що наприкінці церемонії поза залом біля стійки з шампанським було більше запрошених. Як нам здалося, були й ті, хто до кіно не мали ніякого відношення н-і-к-о-л-и. Шкода, що не всі кіномани змогли прийти на церемонію заради кіно, а не шампанського.

Нам не вистачило представлення вголос зі сцени всіх персоналій, які на це заслуговували. Офіційно серед присутніх заявлені відомі особи (список гостей та творчих груп фільмів 15-го Одеського міжнародного кінофестивалю; лінк: https://docs.google.com/document/d/1cHLTJCgzmTbmxmbdRVla5LlSFQwGzLT6j2e4u8V5h1I/edit . Але ми зустріли немало тих, хто прикрасив церемонію. Дякуємо їм.

Дуже тонко та делікатно було проведено хвилину мовчання, якою вшанували всіх полеглих героїв. І як же було не сказати про кінематографістів, які загинули зі зброєю в руках? Звісно, згадали, заплакали, аплодували.

Вдало вписала свій виступ у сценарій Президентка Одеського міжнародного фестивалю Вікторія Тігіпко. Буде правильно навести її виступ майже повністю — він налаштував нас не тільки на радісні зустрічі, але й тривалу роботу: всбого було заплановано так багато, що, без перебільшення, голова йшла обертом. Отже, В. Тігіпко зі своїм виступом. “Вже третій рік в Україні триває повномасштабна війна. Це війна і за нашу культурну ідентичність зокрема. Одеський міжнародний кінофестиваль є важливою частиною цієї культури. І попри всі виклики ми будемо продовжувати її підтримувати, розвивати й підсилювати. Як всередині країни, так і нести цей меседж глобально у світ — до перемоги і після неї”.

Вікторія Тігіпко відзначила почесною нагородою “Дюк” відомого британського режисера й сценариста Майка Фіггіса, який цьогоріч є членом журі Національного конкурсу ОМКФ - за внесок в кінематограф. Бурхливі аплодисменти присутніх засвідчили свою підтримку й повагу і до Вікторії, і до Майка. Його слова про те, що кіно може бути зброєю, були уточнені: “...воно також може бути й ліками. І саме в цій ролі кінематограф набув значущості у 21 сторіччі – став тим, що рятує людські душі. Я вважаю, що важливо, аби на світовій арені Україну бачили як країну, яка рухається вперед попри все, зокрема в кіноіндустрії, в мистецтві”, – сказав Майк Фіггіс.

Генеральна директорка фестивалю Анна Мачух закликала створювати високоякісні зразки культури попри виклики війни: “Наша команда майже рік працювала над тим, щоб Одеський міжнародний кінофестиваль відбувся, щоб протягом дев’яти днів глядачі, учасники, наші іноземні гості могли зануритись в атмосферу кінофестивалю. Адже незважаючи на всі ті виклики, з якими нас зіштовхує війна, наші кінематографісти продовжують знімати українське кіно, а ми продовжуємо проводити кінофестивалі – під обстрілами, без світла, в умовах обмежених ресурсів, з постійною тривогою за кожного нашого гостя, але продовжуємо. Так, наш ворог добивається саме того, щоб ми зупинились, перестали творити і жити. Але ми українці і здаватись ми не вміємо”.

Гостями церемонії відкриття стали Ахтем Сеітаблаєв, Тарас Цимбалюк, Наталка Денисенко, Ніна Набока, Тарас Томенко, Антон Птушкін, Олексій Гладушевський, Коля Серга, Андрій Різоль, Альона Тимошенко, Олексій Тритенко, Монро, Юрій Горбунов, Тоня Ноябрьова, Андрій Халпахчі, Людмила Горделадзе, Аліса Коваленко, Марина Кошкіна та інші. Гостей церемонії відкриття супроводжував музичний екзерсис піаніста-віртуоза й композитора Євгена Хмари та співачки Odara.

Вже до закінчення відкриття стало зрозуміло, що організатори передбачили максимум, що можна передбачити в обставинах війни. Київ з 12 по 20 липня надав у розпорядження ОМКФ такі локації, як Будинок кіно та кінотеатр “Оскар” (ТРЦ Gulliver), де відбувались покази Національної та Міжнародної європейської конкурсних програм, ретроспективні покази, покази спеціальних програм українського та європейського кіно, а також професійна секція Film Industry Office та Кіноринок, а в Українському Домі було реалізовано освітню програму Літньої Кіношколи

Фото з церемонії відкриття ОМКФ тут (лінк оновлюється): https://drive.google.com/drive/folders/1cTppJs49AXgm9VkxfdvOMzSZcuj0DLUE?usp=sharing

15-й ОМКФ підтриманий Державним агентством України з питань кіно, Програми «Креативна Європа» Європейського Союзу, Українського культурного фонду та Польського Інституту у Києві. Генеральний партнер - ТАСКОМБАНК. Музичний партнер - Радіо “Сільпо”. Партнер - Mastercard. Офіційний автопартнер - MAZD. Офіційний партнер - UPHub. Національна спілка кінематографістів України - партнер. Водний партнер артезіанська вода Avalon - збалансований склад та чистий джерельний смак. Пивний спонсор фестивалю – Stella Artois від компанії AB InBev Efes Ukraine. Супер смачний партнер "Супер Філео". Винний партнер - Latinium. Офіційний beauty партнер - L'Oréal Paris. SOLO for Diamonds - діамантовий партнер. Офіційний партнер - Moto. Партнер церемонії Відкриття та Закриття - найбільша мережа салонів краси BACKSTAGE BEAUTY&REFRESH. .Генеральний телевізійний партнер ICTV 2. Головний медіапартнер 1+1 media. Інформаційний партнер Київстар ТБ. Медіапартнер MEGOGO. Артмедіапартнер Harper's Bazaar. Інформаційний партнер Marie Claire. Інформаційний діджитал-партнер Jetsetter. Благодійний партнер - БФ “Діти героїв”. Партнер - Інститут Адама Міцкевича “Instytut Adama Mickiewicza”. 

Офіційні локації кінофестивалю: Parkovy – це комплекс івент локацій світового рівня у самому центрі Києва. Будинок кіно – фестивальний центр/ Кінотеатр “Оскар”. 

Отже. Ще один  Одеський міжнародний кінофестиваль, який тривав у Києві, добіг кінця. Тиждень  робота,  інсайти, конкурси, покази, зустрічі, ярмарок кіноіндустрії, школа, майстер-класи перетиналися з безліччю інших івентів. Що найбільше вразило? Талановита, творча молодь. Краще за нас. Що сподобалося? Більшість присутніх дотримали вимог організаторів щодо дрес-коду. Що запам'ятається? Українське кіно, митці, ідеї.

Що категорично не сприйнято? Порушення всіх мислимих розумних норм безпеки, коли заради задоволення відвідувачів кінозали були так переповнені глядачами, що сиділи на підлозі, поручнях, обліпили стіни й виходи. Волонтерка кричала: Краще сидіть і не вставайте, вийти не зможете. І при цьому сеанс міг розпочатися майже з годинним запізненням. А як щодо війни, вузького проходу, безлічі технічних проблем? А в залі переважно дуже молоді люди, а значить нетерплячі, емоційні, активні..Більше фото https://www.facebook.com/share/p/ruMeKtzWwCbho6YT/

.

Кому дякувати? Всім. А я хочу подякувати чудовій Тетяні Власовій і винахідливій Інні Гордєєвій. 

Напишу ще, що День Українського кіно відбувся за підтримки Державного агентства України з питань кіно в межах індустрійної секції Film Industry Office.

Також відбулись презентації проєктів на стадії Work in progress. Це 11 документальних і 3 ігрових фільми.

Закриття кінофестивалю завершило святкову складову, а щоденна робота  - аж до наступної зустрічі всіх, хто вірить у силу мистецтва.

Окремо варто сказати про діяльність Тетяни Власової, PR директорки Одеського міжнародного кінофестивалю: t.vlasova@oiff.com.ua Ії інформація була завжди вчасною, коректною, необхідною для всіх нас. Дякуємо щиро, це робота справжнього професіонала. 

Ще варто сказато про роботу Інни Гордєєвої, яка була впродовж всьогоівенту і на сцені, і за кулісами, і в залі, і в підсобках. Вона винахідливо вирішувала проблеми, які поставали перед організаторами. З шармом, гламуром і значним багажем досвіду й знань.

Автори: