Ми так жили, немов ...

Ми так і жили у столиці – без приводу, планів і прийнятного для ділової столиці способу існування. Ходили вранці до бібліотек, пили вино; читали книги, потім наповнювали ними буккроссингові шафи; слухали музику, вилізаючи на конструкцію пішохідного моста; подорожували межами Києва пішки, не оминаючи кладовища і майстерні; їздили у метро, фотографуючи іграшку і жили, невимовно щасливо жили, допоки не почалась війна.