Ми пам'ятаєм тих, кого кохали...

Ми пам’ятаєм тих, кого кохали.
Нас пам’ятають ті, хто був закоханий у нас.
Кохання вже давно ми поховали.
Всі почуття спалив немилосердний час.
 
Лиш інколи дощем про себе нагадає
З небес коханнячко моє.
Десь жінка є, що теж мене кохає.
І я в коханні ще боєць.
 
Легенький вітерець у щоку поцілує.
Приємний спогад сумно прилетить.
Циганка ще кохання навіщує,
Хоча душа, здається, мирно спить.
 
Анатолій ВЛАСЮК
12 квітня 2017 року