Повзе між нами вранішній туман,
Однаково не хочеться вмирати,
Однаково страждаємо від ран,
Але ми - неоднакові солдати.
Я – мир та спокій рідної землі,
За мною Україна – моя мати,
А ти на сатанинські став граблі,
Ми – зовсім неоднакові солдати.
Я зараз у своєї ковилі,
За мною наші села, наші хати,
А ти, я знаю, очі щуриш злі,
Шукаючи мене в приціл гармати.
Стеблини коливаються мої,
За мною – мої діти, жінка, мати,
А ти снаряд на мене у стволі,
Ми - зовсім неоднакові солдати.
***
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
