|
19 березня 2018
Артем Здановський |
...З тобою за́вжди розмовляли,
а вітер слухав і розносив світом
слова, які ми не тримали.
Вони родинним стали заповітом.
Ми поглядом, так безупинно
тримались сонця в небі – плине, плине...
Та світ без ночі, й так невинно
вдвох уявляли: к зорям місяць злине...
А їх обійми над Землею
нагадують про завше нескінченний –
танок обох – душі з душею.
В життєвім танго другий крок збагненний?
Усе, що має далі бути,
що зостається з виглядом "набуте",
всякчас підслухує та всюди...
...По світу вітер понесе здобуте.
2018 © |Арт°°
| 1 | 2189 |
Умови використання матеріалів сайту
Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку
Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com
