Музейний комплекс "Територія Терору"

23 червня 2017
Редакція
У Львові розпочав роботу сучасний динамічний музейний комплекс "Територія Терору" (просп. Чорновола, 45) на місці колишніх пересильної тюрми №25 та львівського гетто.
 
photo-lviv.in.ua​
Музейний комплекс ‘Територія Терору’​

 
Під час будівельних робіт на території музею було виявлено рештки 21 людини. За знайденими там же жетонами, медальйоном, ґудзиками та іншими особистими речами вдалося ідентифікувати шість осіб як німецьких військовослужбовців. Інші рештки належать цивільним. Поховання схоже на санітарне, оскільки померлі не мають ознак насильницької смерті. Усі люди були ув’язненими у Пересильній тюрмі №25, що функціонувала тут у 1944-1955 рр.

Інсталяція музейного комплексу нараховує два бараки, сторожові вежі та фрагмент залізничної колії.
 

photo-lviv.in.ua​
Знахідки на місці розкопок 
 
Нині комплекс перебуває на стадії розбудови. В одному з імпровізованих бараків відбуваються виставки та відкрито лекторій. Згідно з візією засновників, музей бачиться як альтернативний осередок засвоєння історичних знань, відкритий до співпраці з вчителями, викладачами, науковцями та дослідниками.

У червні – на початку липня в музеї діє виставка "Проти віри: антирелігійна радянська пропаганда".

Проте методи боротьби з духовенством не обмежувалися пропагандою за допомогою антирелігійних плакатів чи псевдонаукових праць. Науковий співробітник музею Юрій Степовий розповідає трагедію родини священика.
 
photo-lviv.in.ua​
Виставка "Проти віри: антирелігійна радянська пропаганда".
Фото Ріни Ісаєвої

Отець Євген Федоришин у 1944-1949 рр. був парохом у с. Заріччя (нині Івано-Франківська обл.). О. Федоришин був авторитетною людиною у своїй громаді, а також підтримував зв’язки з місцевим українським підпіллям. Задля підтримання страху та налаштування місцевого населення проти УПА у 1947 р. було скоєно нічний напад псевдобоївкою УПА на житло священика. Першою на грюкіт у двері вибігла служниця, а за нею донька священика Лідія – обоє були вбиті на місці. Отець перебував на той час у віддаленій кімнаті. Зрозумівши що коїться, він висунув у вікно руку, у яку одразу ж вцілила куля, але побачивши кров нападники не стали далі стріляти. Згідно з сімейним переказом, батько сімейства намотав на руку єпитрахиль (цупка стрічка, яка одягається навколо шиї), щоб обдурити нападників, однак саме в неї влучила куля.​
 
photo-lviv.in.ua​
Артефакти на виставці
 
Наймолодша донька Віра у той час гостювала у родичів у Львові. Її було сповіщено про трагедію телеграмою, яка нині зберігається в сімейному архіві. Віра все життя зберігала родинні речі пов’язані з трагедією.

На виставці представлено артефакти: нічна сорочка, у яку Ліда була зодягнена під час нападу та ймовірно та сама єпитрахиль, яку о. Федоришин намотував на поранену руку.
 
photo-lviv.in.ua​
Оранка у колгоспі ім. 4-ї сталінської п’ятирічки. Винниківський район, УРСР
(тепер Львівська область, Україна)

  photo-lviv.in.ua​
Прополювання вівса у колгоспі. Пустомитівський район, УРСР (тепер Львівська область, Україна)

 
Також сайт музею "Території Терору" містить фотоархів, який зберігає світлини з побуту людей, діяльності різних установ у різні періоди української історії. Більшість світлин оприлюднено вперше.

Автор: Ріна ІСАЄВА
Джерело: photo-lviv.in.ua
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

8 занедбаних місць на планеті, від яких стає моторошно
У світі багато занедбаних місць, і кожне з них має свою історію. Якісь місця вселяють страх, якісь – почуття захоплення. У статті ми зібрали для вас наймоторошніші місця на Землі, від яких перехоплює подих.
Читати більше
XVII СТ. : ПОЛОНІЗАЦІЯ, ВІДРОДЖЕННЯ, ПОЧАТОК РУСИФІКАЦІЇ
Особлива важливість цієї епохи для долі українства та його питомої мови не підлягає жодним сумнівам, хоча в різні її періоди в різних куточках української ойкумени відбувалися відмінні навзаєм, не раз "протилежні за знаком" процеси.
Читати більше
Як слов'янки прикраси носили
Яскравим та виразним наповненням до українського народного одягу виступали прикраси. Вони виконували захисну функцію амулетів, талісманів, оберегів, які супроводжували людей упродовж життя. Основним призначенням ювелірних виробів було доповнення до костюма. Звідси і їхня художня виразність, багатство форм і технічних прийомів, які збереглися і зараз.
Читати більше