Статті / Література

Мрії збуваються

3 лютого 2016
Наталя Святокум
Зачекай, послухай! Уже ж зрозуміло – навіть найсміливіші бажання збуваються. Скільки вже їх у нас – справджених? Не полічити, у мене з дитинства стійкий відштовхувальний рефлекс до всього, що можна виміряти кількістю. Адже, коли вимірюю, усього незмінно мало! Халепа! От присядь коло мене на ослінчик, все одно ж не спиш, і я не сплю, ми зараз удвох те все обговоримо… Ет! Боягузка! Тікаєш… Але то нічого, я все одно говоритиму, а ти незмінно чутимеш, у який куток би не залізла.

Тільки не лізь під ліжко! Я ж знаю, що ти боїшся зачиненого простору і темряви. Не тому, що то темрява, а тому що не бачиш. Так-так, ти волієш все і завжди бачити. Тому не полізеш під ліжко. Я навіть здогадуюся, куди попхаєшся. Зараз навіть бра тобі там засвічу. От так, щоб тобі було видно мою відсутність в дзеркалі і разом з тим не страшно, бо чуєш мій голос.

Так от, обіцяла давно вже розповісти тобі казочку про те, що мрії збуваються. Слухай – ти ж усе одно не можеш не слухати, мені часто шкода тебе, адже я завжди користуюся тим, що вчасно можу заткати вуха і не знати згодом того, що мала б знати.

Мрії збуваються. От пам’ятаю, нам з тобою було по 17, ти ж теж пам’ятаєш? Ти ще тоді не тікала від мене по закутках, бо я не мала звички брати серйозне в голову. Але я дуже хотіла сім’ї, наївно кричала про те, що мій чоловік, на відміну від тата, буде готувати щоранку яєчню на сніданок. Ти захоплено погоджувалася, навіть підкидала мені деякі милі деталі того омріяного подружнього життя.

Але згодом нам обом набридла яєчня як така, і само собою від мрії якось ненавмисне лишився один чоловік. І, так як особливих бажань, окрім омлетів, у мене щодо нього не було, то мрія швиденько й збулася, поки простіше, бо мрії теж знають, коли справджуватися. Тобі ж не треба розповідати про моє страшне бажання того ж чоловіка побачити в труні, хай і за окремі заслуги? Отож, воно ж теж не забарилося, щоб стати дійсністю.

А ще я дуже мріяла про дітей. Ти теж разом зі мною хотіла мати доньку з двома бантиками! Але ми обидві зіщулилися згодом перед фактом, що донька є, але, крім усього, потребує майбутнього!

І ми узялися мріяти про майбутнє - а воно з року в рік приходило різне, і все б нічого, тільки майбутнє теж саме не ходить. Що, в принципі, й не дивно, зважаючи на те, що я навіть маю тебе, щоби посперечатися.

Та ні, сиди вже собі тихенько перед тим люстром, не переймайся, не буду тебе смикати. Ми ж розмовляємо просто. Так от, майбутнє приводило з собою нових людей, наш з тобою світ змінювався і вигравав усіма відтінками, тільки я вмію не лише вуха затуляти, а й очі, тому приймати до уваги могла тільки сірі тони, бо короткозорість і соромливість, і ще купу всього мала.

І стали ми вдвох з тобою шукати у майбутньому, що приходить, свята. Не просто свята, а з драйвом, феєрверками і купою вражень. І обов’язковим синдромом самотності по завершенню. От знову ж – полічити б уже ці свята, якими доля посипає з щедрої руки, але то є кількість, та й ти втомилася, ще заснеш і не почуєш головного. А я завтра забуду або подумаю, що все це не має сенсу. От зараз відчуваю потребу поговорити з тобою про мрії, тому не буду на завтра відкладати.

Так от, що помітила. Варто намріяти щось величне, як воно у канцелярії якійсь перетворюється на щось таке, що назву має ту саму, але з мрії стає фактом, і ми з тобою дивимося на результат, і ні пари з уст: все правильно, ніби воно і є, але вже явно не те! Не бурчи, я вже підходжу до суті. Пам’ятаєш, ми з тобою порахували, у якому віці хочемо назавжди лишитися? Ще сперечалися довго, бо ти говорила про значно більшу кількість років, аж майже до пенсії. А я верещала, що тобі, може, і по-барабану, а мені ще треба бути як мінімум молодою і бажаною. Так от, ми тоді ще одну мрію намріяли: щоб час наш зупинився в конкретному році і не йшов далі. Ти не пам’ятаєш, який саме то був рік?

Бо щось мої годинники проти ночі завмерли, ну ніяк тобі уперед, а я боюся лишитися в цій добі назавжди!!! Тим більше, що всі наші мрії до сьогодні збувалися…
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Автора Категорію Публікацію

4435

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Скопіюйте цей код на ваш сайт, або блог:

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

UA Modna 0
Повідомити про помилку