Мовна скарбничка від Ольги Шарко. Поради Петра Одарченка (частина 3)

Усім буцика! Довгоочікувана третя частина порад Петра Одарченка зі збірника статей «Про культуру української мови». Читайте, зберігайте, радьте друзякам і родичам, кидайте ворогам – хай теж розуму набираються :)

Традиційно всі незрозумілі слова та фразеологізми уточнено з допомогою словника В’ячеслава Бусла.

* Слово «стреміти» не тотожне «прагнути», має інші значення:

1) стояти сторч: «Ніж стремить йому в серці» (Леся Українка);

2) перебувати де-небудь (коли йдеться про надокучливу, недоречну присутність): «день у день у шинку стремлять лежебоки» (Леся Українка);

3) швидко рухатися: «Море може бути повним і невичерпним лише тоді, коли ввесь час до нього будуть стреміти ріки» (Павло Тичина) (61).

* Язичіє – мішанина слів російської, церковнослов’янської та української мов, поширена в Галичині (на жаль, не вказано, у який період) (61).

* Не стидаймося вживати складні слова з основою «взаємо-»: взаємовплив, взаємодія, взаємодопомога, взаємозалежність, взаєморозуміння, взаємоперевірка, а також вислови «тісні родинні взаємини» та «взаємне скорочення військ» (63).

* Як не дивно, слово «куліса» – не русизм. Це галліцизм (від Галлія). Цьому слову відповідає українське слово «лаштунки». В переносному розумінні вислів «за кулісами/лаштунками» означає «таємно, негласно, приховано від інших». До прикладу: «В бічній кімнаті суду відбувалась одна з тих закулісних комедій» (П. Колесник) (65).

* Синонім до слів «незрозумілий» та «незбагненний» – «невтямний» (66).

* Скін (до скону), сконання  – синоніми до смерті (66).

* Цікавий синонім і до слова «пограбувати» – «зрабувати»: 1) Забрати силою. 2) Придбати грабіжництвом (значення взято зі словника В. Бусла). Похідний дієприкметник – «зрабований» (66);

* Опалювання = óпал (наголос на перший склад), огрівання (67).

* Статечно = поважно, розсудливо (69).

* Якщо ви хочете підкреслити, що дощить не мжичка, а краплі досить великі й відчутні, то називайте дощ буйним або краплистим. Ці ознаки можна застосовувати й до сліз, роси: «Буйні краплі поту котилися…» (М. Коцюбинський). «То хмарка набіжить і бризне дощ краплистий» (М. Рильський). «Ще мить, і сльози покотилися б по щоках – рясні й краплисті» (О. Донченко). «Краплиста роса» (70).

* Здебільшого в українській мові прикметники на –чий означають постійну ознаку: балакучий, блискучий, колючий, неминучий, пекучий, співучий, скрипучий, нетерплячий тощо (70).

* Антоненко-Давидович у своїй праці «Як ми говоримо» також зазначив, що слова типу «лежачий», «невмирущий» тощо – це не активні дієприкметники, а віддієслівні прикметники, що втратили дієслівні ознаки (час і вид) і означають уже не дію, як дієприкметники, а постійну сталу властивість когось чи чогось.  Тому можна сказати «Під лежачий камінь вода не тече», але не можна сказати «Павло підняв лежачу на підлозі монету». У першому реченні слово «лежачий» - це прикметник, що означає постійну властивість. У другому слово «лежачу» виконує функцію не властивого українській мові активного дієприкметника. Тож треба: «Павло підняв монету, що лежала на підлозі» (71).

* Є тонка різниця між, здавалося б, майже однаковими словами: «такі» – коли просто перелічуємо, «отакі» – коли хочемо конкретизувати, ближче означити (71).

* Одне зі значень слова «стрижень» – найглибше місце річки, де дуже швидко тече вода (73).

* Цей абзац для інформації, можливо, ці значення вже застаріли:

у Російсько-українському словнику О. Ізюмова (1930) російське слово «стержень» перекладають так:

1) серце (у дереві);

2) стрижень (у нариві);
3) шворінь (в екіпажі);

4) дуб (у млині) (73).

Новий російсько-український політехнічний словник Зубкова подає словосполучення «стрижневий млин», решту контекстів не знайдено.

* Синоніми до «турбуватися»: непокоїтися, клопотатися (кимось або про когось), тривожитися, побиватися, журитися, хвилюватися (73).

* В українській мові слово «відміняти» вживають у значенні «змінювати»: «Тепер я наче трохи натуру відмінила» (Леся Українка). «Усе відміняти на краще» (М. Зеров) (74).

* Мрячний – прикметник на означення погоди з туманом і мрякою: «День починався мрячним осіннім дощиком» (Вільде) (75).

* Дівчину, що збирається виходити заміж, називають «наречена», «засватана». Дівчину, яка заручилася, називають «заручена». А під час весілля її звуть «молода»: «Молодий і молода сидять за весільним столом» (75).

* Країни, які не беруть участі у військових блоках і коаліціях, по-українському називаються «позаблокові країни» (76).

* В українській мові є слово «основувати», яке має такі значення:

1) робити з пряжі основу: «… оснує, витче, та й сорочка є» (П. Мирний);

2) обсновувати: «Вже оснували тіло… залізними дротами» (Леся Українка) (76).

 ***

Для довідки зі словника В. Бусла – основувати:

1) Густо обмотувати, обплітати чим-небудь; обплутувати. Оточувати з усіх боків.

2) Обволікати, обкутувати з усіх боків (про дим, туман і т. ін.).

3) Позбавляти власної волі, свободи дій; підкоряти собі, своєму впливові.

***

* Коли йдеться про жорстокі заходи покарання, то в українській мові вживається слово «суворо»: «Таких рабів сувора кара жде» (Леся Українка). «Сувора кара ворогові» (Григорій Тютюнник). Слова «строгий» і «строго» вживаються в українській мові, коли йдеться не про кару, а про твердість, непохитність, переконливість, незаперечність. Приклади: «Строгі його приписи регулювали моє життя (І. Франко). «Строгі й справедливі закони» (76).

* Ховатися чи скриватися можна від когось чи чогось, однак не перед кимось чи чимось (77).

* Стидко = сором’язливо, сором’язно, соромливо (77).

* Старанний = ревний, ретельний, запопадливий, заповзятий: «Данило був заповзятий рибалка» (Смолич). «Блаженко-старший дуже запопадливий до роботи» (Гончар). «Уважний і старанний учень» (Гірник). «Він був ревним хліборобом» (Цюпа). «Це ретельний дослідник, новатор» (Ле) (78).

***

Є дискусій пункт про правопис слів хре(и)стити, хре(и)щений. Залишимо їх на потім (в Одарченка є про це окремий розділ), а поки лише розберемося зі сталими виразами (78):

Держати до хреста дитину – тримати дитину під час обряду хрещення; бути хрещеним батьком або хрещеною матір'ю.

Вводити у віру (в хрест) – здійснювати обряд хрещення; хрестити.

Вихрещувати (дієприкметник – вихрещений):
1) Здійснювати обряд хрещення над людиною, що переходить у християнство з іншої релігії.

2) Бити кого-небудь.

***

*Хлібороб, хліборобство, хліборобський = рільник, рільництво, рільничий (контекстуальні синоніми). Окрім того, є народнопоетичне, правда, застаріле слово – ратай (Р.в. -я) – плугатар, орач (79).

*Завіса = завіска = заслона = фіранка (контекстуальні синоніми) (79).

***

 На 81 сторінці траплялося слово «згар»:
1) Залишки чого-небудь згорілого.

2) Те саме, що згарище: 1) Місце, де була пожежа. 2) Випалене або вигоріле місце в лісі; це ж місце, поросле травою та іншою рослинністю.

3) Залишки перегорілого кам'яного вугілля, коксу, що використовуються в будівництві шосейних доріг, для засипання чого-небудь тощо; жужелиця.

***

Вислови зі словом перемога (82):

Піррова перемога – сумнівна перемога, яка не виправдовує величезних жертв і виснаження сил переможця.

Чия відвага – того й перемога (82).

***

У творах головно західноукраїнських письменників вживається також діалектне слово «поличник» - ляпас. Фразеологізм «хапати поличників» – зазнати тілесних ушкоджень, «почастувати поличником», «дати на дорогу кілька поличників» – завдати тілесних ушкоджень: «Ще дав йому на дорогу кілька поличників» (Л. Мартинович). «… та й кого ти поличником почастувала» (О. Кобилянська). «Таких міцних поличників я ще ніколи не хапав» (О. Ільченко) (82).

Джерело

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

20 татусів, які крутіші за будь-яких супергероїв
Не у всіх татусі — відомі спортсмени, успішні бізнесмени, культові актори. Але є такі, яким немає рівних не тільки в крутості, але ще і в любові до своїх дітей. Саме про таких піде мова в цій статті.
Читати більше