Мовчання – мить найвища насолоди.
В коханні зайвими слова стають.
Найпотаємнішого розшифровані вже коди.
Безсмертя шанс останній нам дають.
А Бог забрав безсмертя, бо згрішили.
Натомість дав кохання, щоб збагнуть,
Що маємо ще шанс й знайдуться сили,
Щоби в безсмертя нам прокласти путь.
Ми мовчимо і дивимось на зорі,
А потім – очі в очі, як колись.
Всі наші почуття прозорі.
І наші молитвú летять увись.
Закохані – безсмертні вже навіки.
Вони – щасливий плід Творця.
Закриють зорі нам колись повіки.
Але життю не буде вже кінця.
Анатолій ВЛАСЮК
17 вересня 2017 року
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
