"Мова — перша зброя в боротьбі: виживе мова, виживе й Вітчизна"

"Мова — перша зброя в боротьбі: виживе мова, виживе й Вітчизна", - писав харків’янин Олександр Ільченко в часи тотального зросійщення.

4 червня 1909 р., у Харкові в сім'ї залізничника побачив світ Олександр Ільченко - автор унікального химерного роману з народних вуст "Козацькому роду нема переводу, або ж Козак Мамай та чужа молодиця", сценарію художнього фільму "Роман і Франческа" (1961).
 
Батько Олександра Ільченка, Єлисей Матвійович Ільченко, службовець на Південній залізниці, в 1937 році був арештований і за рішенням "трійки" був засуджений за націоналізм. Був засланий до Сибіру, де в 1941 році помер від голоду та обморожень у таборі на Тайшеті. Самого Олександра звинувачували в тому, що він воював у Петлюри. "Слухайте, — казав він. — Я дев'ятого року народження. Мені було п'ять років!" На щастя, це подіяло. Мати письменника Євдокія Андріївна Ільченко (у дівоцтві – Гармаш) в юності навчалася у народній школі Христі Алчевської. 

В Іванівці на берегах Дінця та Лопані промайнуло дитинство Сашка. Учнем семирічної школи Сашко почав вечорами працювати в друкарні, де й пробув кілька років видавничим коректором. У 1928—1931 рр. навчався на літературно-лінгвістичному факультеті Харківського інституту народної освіти. З 1929 р. почав друкуватися. Був переконаний, що "Життя є наука про смерть!", а "Краплина щастя — солодша від барила мудрості". Удалося Ільченкові побувати в Дніпропетровську у невеличкому домашньому музеї Яворницького, де побачив різних Мамаїв і запалився темою.

1939 р. О. Ільченко переїхав до Києва, де був редактором Дитвидаву. Саме тоді з’явилася перша редакція повісті про Тараса Шевченка "Петербурзька осінь". 
  Під час війни Ільченко був у Ташкенті, де познайомився з Раїсою Ісаківною — своєю майбутньою дружиною. Знайшлося їм три дочки: Наталя, Катерина й Ірина. "У мене три дочки — і всі на "ф": філолог, фізик і "фімік", — жартував Олександр Єлисейович. 

Роман "Козацькому роду нема переводу, або ж Козак Мамай та чужа молодиця" з 1958 по 1985 рік виходив чотири рази. Українцям припав до душі козак Мамай, пес Ложка; читачі буквально розібрали твір дотепника О.Iльченка на цитати:
 
"Я сам, мамо!", 
"Побазікати можна і з приятелем, а помовчати — лише з вірним другом", 
"Краще вмерти в бою весело, ніж помирати сумно."
"Кожне життя є наслідок солодкої любові, а кожна любов є початком гіркого життя";
 
перечитували сцени катування німця борщем:

"— Hе вмреш... не вмреш, а дуба даси. 
— Славнi пруськi рицарi дають не дуба, а богу душу!"
 
Мова — перша зброя в боротьбі: виживе мова, виживе й Вітчизна. Він любив і знав українську мову. Навіть серед письменників таких було мало. До нього часто дзвонили, як в довідкове бюро: "Сашко, подивися, як там буде..." — і, незважаючи на зайнятість, він міг годинами розшукувати потрібне слово. До нього зверталися, бо знали, що в Сашка є всі можливі й неможливі довідники. 

16 березня 1961 року відбулася успішна прем’єра кінофільму "Роман і Франческа". Сучасна казка з народних уст, над якою працював сценарист Олександр Ільченко, режисер-постановник Володимир Денисенко, автор пісень Дмитро Павличко, композитор Олександр Білаш. Головні ролі виконували Павло Морозенко — Роман і Людмила Гурченко — Франческа.
 

ruskino.ru

16 вересня 1994 р. у Києві помер Олександр Ільченко. На його могилі на Байковому кладовищі — пам'ятник із бронзовим Мамаєм посередині, а під ним — автограф Олександра Єлисейовича.