НЕ УПОДІБНЮЙМОСЬ ДО ВОРОГІВ!

НЕ УПОДІБНЮЙМОСЬ ДО ВОРОГІВ!

Слово – зброя, але ж не ганебне! Із чиїх тільки вуст не звучать матюки! Телеканали навіть не приглушують ці ганебні слова! У кого ми перетворюємось? Із ким уподібнились?! А з нашим ворогом! Мало того, нецензурщина – це ще й негативна енергія, яку поширюємо, замість того, щоб нести позитив! Тим самим ті, хто користується бруднослів’ям, ще й засвідчують своє збіднене мовлення й деградацію! І жодних виправдань не може бути! Ааа, це ви так розслаблюєте нерви? І що, допомагає?.. А чому не українськими відповідними словами? Не знаєте? То вивчайте українську лексику, вона пребагата, навіть лайливими словами, але вони – не соромітницькі! (Нижче буде їх предостатньо).

Можна ще якось зрозуміти вживання ганебних слів, коли людина говорить про щось страшне згарячу, усно, не встигнувши поміркувати, чим їх можна замінити. Та й то… Отже, звикла так?.. Усне мовлення тим і відрізняється від писемного, що перше – необдумане. Та коли ці слова з’являються на телеекранах, на біґ-бордах, у дописах в інтернеті, та ще й від публічних людей (політиків, журналістів, письменників…), – це недопустимо. Насамперед тому, що їх читають і чують ще й діти, і дуже скоро це ввійде у їхнє мовлення, причому виправданням у них буде їхнє: «А по телевізору так пишуть і говорять». Раніше таких слів не писали, а якщо й траплялося, то писали їх не повністю, а з трьома крапками у слові.

Ми перервали наш, український, звичай бути красномовними, знецінили й очорнили благодать, яку несе культурне слово, очорнили словами ганебних матюків, які стали вже не просто емоціями, а й громадянською позицією, словами, які заполонили все. Такого ще ніколи не було. Ми довго можемо виправдовуватися, що нібито лайливе слово знімає стрес і таке инше... Але… 

Ми перейшли на мову ворога! Таке мовлення – це його норма: і дорослих, і навіть дітей, і так званої еліти. Це вони, знавіснілі, безпардонні, безкультурні, криють усе і всіх своїм матом. І живуть із цим їхнім матом, втопившись у словесному бруді з головою і несучи негатив людству.

Навіть удома, в родині батьків, між собою, а не тільки публічно, ми не говорили слів «с…ач», «на …й», «п…», «йо…на» тощо (пишу скорочено – і все одно соромно!). Згадаймо часи, коли «Слово було Богом». Себто до Слова (Мови) ставилися як до Бога. Як до Святині. Як до Зброї. Зброї за Добро і Мир. Бувало, розгнівається чоловік, але тут же осікнеться: «Сказав би річ, та в хаті – піч». А піч – це святиня, годувальниця, у ній Хліб святий печеться, то як же при ній верзти гидоту?!. А ми верземо! І не лише при печі, а й дітях, при Жінці, при Матері, привселюдно!.. 

Наша прадавня мова, санскрит, – це мова богів. У санскриті у жодному випадку не дозволялося вживати лайливі слова. Українська мова – чи не єдина мова світу (крім санскриту), в якій нема жодного інвективу (т. зв. «матюків»). Спрадавна в Україні засуджували лайку, а хто вживав погані слова, відразу підлягав загальному осуду.

Згадаймо мовлення наших бабусь і дідусів, яке не було засмічене ганебною московинською нецензурщиною. Повернімо собі таке Слово, його Святість! Зупинімо цю нецензурщину! Аби Бог не відвернувся від нас у важкій ситуації.

Пишу наші, українські, слова проклять, якщо комусь так хочеться проклинати. Хоча… Ви ж християни?!. А що каже християнська заповідь? Що проклинати – гріх! Та й наша (прадавня українська національна) мораль таку заповідь мала ще у дохристиянські часи… Але для ворогів, гадаю, – можна і навіть треба!

Отож вибирайте, що з цих перлів годиться для ворогів. І хай усе, що ви наклянете їм, збудеться!

Щоб ти запався! Щоб ти з пуття зійшов! Щоб ти землі наївся! Щоб ти смоли напився! Щоб ти лоп! Щоб ти луснув! Щоб ти місця собі не знайшов! Щоб ти чемериці наївся! Щоб ти мурави́ці напився! Щоб ти втопився! Щоб ти нагнувся й не розігнувся! Щоб ти захорóбився! Щоб ти об’ївся обметиці! Щоб ти правцем став! Щоб ти рачки лазив! Щоб ти скис! Щоб тебе злидні обсіли! Щоб ти скрутився! Щоб ти сонця не бачив! Щоб ти тріс! Щоб ти назад не вернувся! Щоб ти світла не видів! Щоб ти щастя не знав! А смоли б тобі гарячої до рота! Стонадцять чортів тобі у хвіст! Чорт би тебе за душу взяв! Стосот дияволів на тебе! Трясця твоїй матері! Триста болячóк тобі в печінку!

А чорти взяли б тебе! Хай тебе вирве! Щоб у тебе пір’я в роті поросло! Щоб із тебе вийшла пара! Щоб ти спрігся! Щоб тобі очі вилізли на потилицю! А бодай ти пропав! А бодай ти смоли в пеклі напився! А бодай тобі в печінках гекнуло! А бодай тобі грець! А бодай тобі добра не бýло! Бодай тобі заклало! Бодай тобі тисячу чортів! А бодай тобі в горлі кістка стала! Бодай тобі язик усох! Щоб тобі пусто булó! Щоб тобі дух сперло! Бодай тебе дрібні воші обсипали! Щоб тобі вилізло! Щоб тобі всі зуби поламалися об сухий гречаник! Щоб тобі добра не було! Щоб тобі заціпило! Щоб тобі на тім світі чорт бороду обсмалив! Щоб тобі очі на лоба повилазили! Бодай тобі вилізло! Щоб тобі рачки лазити! Щоб тобі світа білого не бачити! Щоб тобі сто чортів! Щоб тобі хата згоріла! Бодай тобі черево лýсло! Щоб тобі чорно булó! Щоб тобі щастя не було! Щоб тобі язик рýба став! А хай тобі всячина! А нехай тобі трясця! А нехай тобі нічого не вдасться!

Щоб тобі грім пальнув із ясного неба! Аби тобі все кли́ном було! Бодай на тебе кóльки й тря́сці! Бодай на тебе ломóти і гризóти! Бодай тебе грець трапив! Бодай тебе трясця взяла! Бодай ти галýшки не проковтнув! А щоб ти вдавився! Бодай тобі заціпило! Най тебе нагла кров заллє! Хай тебе із землею змісить! Хай ти скиснеш! Хай тобі аби́що! Бодай ти тричі запався! Бодай тобі грець! А хай тобі Цур! Хай тобі дідько! Чорт би тебе спік! Чорти б тебе вхопили! Хай тобі Пек! Бодай тебе на марах винесли! Бодай тебе той знав, що трясе очеретами! А добра б тобі не було! А грім тебе бий!

А заклало б тобі! А западись ти! А холери на тебе нема! А, скис би ти! А, стукало б тобі по голові! Хай тобі аби́що! А, хорóби на тебе нема! А, холера б тебе взяла ше до вечора! Аби тебе побило! Бери тебе морока! Бодай на тебе завійниці й перелóги! Щоб тебе шляк трафив! А, нагла крівця залляла б тебе! А, крутила б тебе лиха година! А лихо тебе бери! Най би тебе пранці з’їли! Най тебе шляк трафить! Най тебе нагла кров заллє! Хай тобі грець! Побрав би тебе стопекельний диявол! Сіль тобі в очі! Сто чортів тобі в печінку!

Щоб тебе вдавило! Щоб тебе перша куля не минула! Щоб тебе підняло і гепнуло! Щоб тебе вертіло! Щоб тебе взяло за печінки! Щоб тебе взяло й не відпустило! Щоб тебе вхопило! Щоб тебе грім побив! Щоб тебе чорти в пеклі смажили! Щоб тебе кóлька сколола! Щоб тебе кури заґрабали! Щоб тебе лиха біда побила! Щоб тебе Морена побила! Щоб тебе носило й не посадило! Щоб тебе коза з’їла! Щоб тебе різало коло пупа! Щоб тебе розірвало! Щоб тебе розперло! Щоб тебе скрутило й не відпустило! Щоб тебе холера взяла! Щоб тебе хорóба напала! Щоб тебе муха вбри́кнула! Цур тобі, Пек тобі! Щоб тебе нечиста сила взяла! Щоб тебе чорти на лотокáх рознесли! Щоб тебе свята земля не прийняла!..

(Любов Сердунич і народна творчість)