Статті / Література

Мова

29 серпня 2016
Ярилослав
Коріння все ж
залишилось своє,
Понаростали зуби,
А тать коріння
Наше нумо
рвати,
Абись своїм
Чужинським
їх змінити.
Від того й мозок
наш ізсох,
Померла Пам'ять
на безліття
Кабали.
В яку лебета
знову вічно рвемось,
Бо ж корінь вже чужий
Не "Я", ми маєм
"гризьом", "Спікаєм",
не Говорим
"гомоніти" -
ніц не можем,
Лиш німуєм
по-чужинськи
на "большом могучем"...
мертвий суржик.
Ніхто ми є -
тому й малі.
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Автора Категорію Публікацію

3204

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Скопіюйте цей код на ваш сайт, або блог:

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

UA Modna 0
Повідомити про помилку