Не раз в житті нам доводиться обирати, і часто здається, що вибір був хибний. Ми розчаровуємось, починаємо жаліти про зроблене, гнітимо себе дурними думками, ненавидимо себе. Та я не вірю у випадковості. Я не вірю в те, що обраний шлях був неправильний. Просто так мало бути. Просто це мало нас чогось навчити, відкрити нові можливості, нові горизонти, подарувати спалахи щастя і затяжні дощі смутку. Це все є незамінним життєвим досвідом, який не купиш за жодні гроші. Тож, не варто жалкувати про жодний момент свого життя, не потрібно думати про кожний зроблений крок так, ніби він обов'язково приведе до прірви. Думки матеріалізуються. Варто думати про смачний шматок вишневого пирога, навіть падаючи з 20-ти поверхівки:)
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
