Молода вдова

22 червня 2017
Олександр Степ
Вона торік щасливою була,
А зараз її й мати не впізнає.
До пагорба сумного край села,
Вдова щоденно шлях гіркий долає.
 
З жіночої печалі та журби,
На цвинтарі втворилася стежина.
А друга - від могилки до верби,
Де разом з милим мріяли про сина.
 
Вона торік щасливою була,
А зараз сивина вплелася в коси.
А зараз – незакінчена війна,
І ноги на траві збивають роси…
***

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Він не приніс жертви на вівтар любові, але данину дружбі віддав сторицею
Так сталося, що першим словом, колись прочитаним моїм п'ятирічним сином на книжковому корінці, було слово "Бу-а-ло". Слово було зовсім новим, і він запитав: "А хто це?" І дійсно, хто він - сучасник ХVII століття - Нікола Буало?
Читати більше