Модний Франко: 160

29 серпня 2016
Roksolana Zharkova
"А хто знає, може, в бурю іменно спасешся ти!" 
До 160-річчя з дня народження І. Франка
 
Як багато ми знаємо про Франка – провідного Каменяра, Мойсея української нації, генія правди і боротьби.

Як мало ми знаємо Франка – волюнтариста, філософа, проповідника поступу науки, ідейника вічного саморозвитку і самовдосконалення. Як багато ми чули перецитованого із Франка. Як мало ми самі осмислили Франкового слова. Чомусь хрестоматійні рядки у свідомості більшості читачів викликають дифірамбіку революційного зламу та пієтет перед поетом-пророком. Читачам буває іноді важко у полум’яних закликах "Франка-всезнайка" угледіти непросту само-питальність прикарпатського Іванка – "Semper tiro". Таке життєве кредо ("Завжди учень") спонукало його упродовж усього життя шукати і знаходити, йти і зупинятися, не оминати, а часто й спіткнутися об запитання (чи не завжди – риторичні!) духу і часу.

Освіта стала для нього і світлом, і світом. І способом, і засобом, і можливістю, і порятунком, щоби зійти у глибини – "De profondis". Він вчився сам, щоби вчити інших. Він знаходив, але продовжував пошуки. Він не любив тишу, хоча в тиші насправді звучати легше. Важче – коли буря. А хіба ж ми тепер, саме тепер не живемо в часи бурі?.. Чи ця війна не вчить нас звучати і слухати звучання?! Не куль, вибухів, градів…, а душ, які прагнуть мовити-діяти всупереч обставинам…

У Франка не було плану А. І плану Б теж не було. У нього була ціль, праця і віра не тільки в себе, а й у тих, хто поруч з ним. Він усвідомлював, що міг би народитися в іншій – процвітаючій, заможній – країні, його здобутки могли би належати іншій – свідомішій, міцнішій – нації, він міг би мати добробут, чудові умови для життя, спокій і міцний здоровий сон. Але за таких умов його бунтівлива вдача стала би блідою й крихкою, його прагнення – хаотичними і фрагментарними, його сон – затяжним, цілодобовим і навіть з розплющеними очима. Сон свідомості – набагато страшніший, ніж летаргія чи кома. Сон людської душі сковує, не дозволяє йти, робить механізмом усі вітаїстичні прояви.

Він народився в Україні, був українським…Але скільки людей, пливучи у хвилях (і/е)міграційних процесів розчинилися на карті історій і традицій, загубивши своє коріння (втрачаючи корінець за корінцем) зітерши найрідніше слово зі стікера своєї національної пам’яті – "Made in…".

Він належав собі. Своїй землі і своїй долі. Він міг би…, міг би…І не зміг.

У нього була чітка траєкторія власного руху. Були свої внутрішні кардіоцентричні компаси. Вони допомагали тоді, коли в деяких представників тогочасної інтелігенції не вистачало діоптрій в окулярах раціонального й реалістичного світо-й-україно-бачення: "Встань, прокинься, пробудись! Vivere memento!".

У нас всіх подеколи бувають періоди летаргійного себе-забуття: підвищена сонливість, квапливе шукання нірок, відразливе сприйняття того, що відбувається навколо нашої осі. Раптове прокидання пов’язане з острахом – за себе, за своїх близьких, за ту землю, яка продовжує з усіх сил боротися від гніту чужинців. Чи не найважче усвідомити те, що поки кожен з нас вагається, сплітає затяжні міркування й сумніви, переповнюється наріканнями на ціни-кризу-парламент-президента… хтось тихенько робить те, що має робити: тихенько дарує комусь життя у пологовому, тихенько рятує чиєсь життя у реанімації, тихенько віддає своє на лінії вогню…

У рік двадцятип’ятиліття України і Франкового ювілею я хотіла би сказати про те, що всі ми маємо замислитись над філософією буття нашого поета. І повірити у спасіння серед бурі.

Бог дає шанс кожному з нас – саме в тому місці, де ми є, саме в тому часі, коли ми присутні зробити те, що ми зможемо. Кожен має працювати собою, над собою й у собі, бо, як писав Іван Якович,

"А хто знає, може, в бурю іменно спасешся ти!
Може, іменно тобі ся вдасть до цілі доплисти!"
 
Роксолана Жаркова
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Пікассо та його спокуси
Іменитий Пікассо та його Ольга. Жінка, яка кохала відомого художника все життя. Але його норов не міг втамувати спрагу. Йому були потрібні інші музи. Як кажуть французи, таке життя. От дивишся на фотографії, де люди щасливі, і в голові не вкладається, що хтось із них може завдати такого болю іншому. Детальніше - у статті.
Читати більше
історична паралель
Османська імперія відома як монархічна держава турецької династії Османів. Після Римської імперії, вона посягає друге місце по циклу правління. Але існували дві людини, які наводили жах на османів, тільки їх ім'я мусило повертати назад без бою, а якщо він і відбувся, то кінець був очевидним. Хоча вони жили у різному часі, між ними можна провести паралель.
Читати більше