Мій чи не мій?

"Мій це чоловік чи не мій?" - ось у чому головне питання, яке задають собі дівчата або жінки, одного разу зустрівши чоловіка і відчувши до нього ніжні почуття. "Він добре до мене ставиться, піклується про мене, не критикує, розуміє, любить, отже, це МІЙ чоловік!" Але згодом раптом виникає інше питання: "Чому мене дратують його звички, його манера говорити, їсти, грати в комп'ютерні ігри? Може, все-таки, це НЕ МІЙ чоловік?" Як тут розібратися?

Дійсно, нам буває важко заглянути вперед і зрозуміти, як ми будемо жити з цим чоловіком, якщо наша любов виллється в бажання створити сім'ю. Чи підходимо ми один одному? Хотілося б соломки підстелити, адже кількість розлучень, розчарувань і розривів просто зашкалює.

Чи є універсальні способи перевірки?

Звичайно є!

Багато психологів радять перевіряти чоловіка не тільки під час відпочинку і веселого та не обтяженого зобов'язаннями і боргами проведення часу, а за допомогою спільної справи, праці, подорожі, життя, врешті-решт. Коли ви зможете щодня бачити його і добре вивчите його звички, особливості та можливості, ви зрозумієте, що навіть його недоліки здаються вам достоїнствами. Або, навпаки, виявите, що деякі його риси, які здавалися вам раніше милими і безневинними, тепер викликають шалений спротив.

Нам підходять ті люди, яких ми готові терпіти будь-якими:
 

• розкуйовдженими,
• п'яними,
• розгубленими,
• злими,
• розсіяними,
• безглуздими,
• нудними
• товстими
• худими і т.д.​

​​
При близькому щоденному контакті у вас є шанс розкрити найнесподіваніші риси, які ніколи не проявлялися у вашому коханому. Наприклад, може з'ясуватися, що він абсолютно нічого не вміє робити по дому і не навчений доглядати за собою (за нього завжди це робила мама або сестра). Чи зможете ви вибачити йому цей маленький недолік, якщо він при цьому добре заробляє чи вміє грати на п'яти музичних інструментах?
  ​
Може з'ясуватися також, що він - ідеальний ледар і зануда, скнара і деспот, не вміє думати і постійно зайнятий тільки собою, що він хропе і не любить митися... Чи готові ви і це прийняти? Багато всього може раптово відкритися вам під час​ подорожей, турпоходів, цивільного шлюбу, ремонту, спільного проекту, будівництвачи інших спільних справ.

Перевіряйте людину у справі! Як співав Висоцький: "Хлопця в гори тягни, ризикни!" Ризик, звичайно, є. І головний полягає не тільки в тому, що ваші стосунки можуть зруйнуватися і набути побутових та нудних рис, а в тому, що ВІН не впорається з високою роллю вашого коханого і просто розчарує вас. Обдурить ваші надії.

Втім, ризик є завжди. Навіть тоді, коли пройдені всі випробування і у вас немає жодних сумнівів у тому, що це ваш чоловік.

Небезпека ідеалізованих очікувань

Іноді я читаю поради психологів, різних мудреців і гуру взаємин на цей рахунок і дивуюся, як, виявляється, все просто. Якщо це ТВІЙ чоловік, то
 

• З ним легко, просто і добре.
• Відносини приносять радість.​​​

​​
Гарно, правда? Просто універсальна формула! Нам всім хотілося б знайти саме таку людину, і щоб нам за це нічого не було! Але послухайте, хіба так буває в реальному житті? Хіба може бути завжди легко, просто і добре з іншою людиною, якщо нам самим з собою (стовідсотково своєю людиною, яку ми знаємо найкраще) буває дуже нелегко, непросто і погано. І відносини у нас не завжди хороші, особливо, коли накривають сумніви, невпевненість в собі, страхи, хвороби, неприємності і т.д. Що вже про когось іншого говорити? Нехай це навіть найкоханіша і найближча людина (ми перевіряли).

У чому небезпека подібних очікувань?

По-перше, вони далекі від реального життя.

По-друге, вони блокують появу у вашому житті вашої непростої людини.

По-третє, простих і легких людей та абсолютно радісних відносин не існує в природі. І якщо ви в них беззастережно вірите, то рано чи пізно життя тикне вас носом у свою недосконалість. Адже ми не казкові герої, ми живі люди. Непрості, нелегкі, не завжди хороші. І ніщо людське нам не чуже.
 

Які все-таки критерії свого?

І все-таки, чи існує МІЙ чоловік або МОЯ жінка? Адже розмірковуючи про людську недосконалість, я прирікаю себе на вічний бій і конфлікт з невідповідними мені складними людьми. Постійне їхнє перевиховання, пристосовування до них, обмеження своїх потреб та інтересів. Мені хотілося б цього уникнути або хоча б мінімізувати шкідливий вплив невідповідних особистостей. Адже вони все-таки існують. З якоїсь же причини люди сходяться, закохуються, живуть довго і щасливо все своє життя. У чому тут секрет?
 

• Своя людина сприймається як давно знайома. З нею ти відчуваєш себе не просто легко і добре, а самим собою. Ти не граєш жодні ролі, не боїшся виглядати смішною чи не бути зрозумілою правильно. Ти впевнена в тому, що він рано чи пізно тебе зрозуміє або відчує твій стан. Навіть якщо не відчує (не всім, між іншим, це дано), ти зможеш легко і невимушено йому про це розповісти. Зі своїм чоловіком ти можеш бути спонтанною, не боятися висловлювати свою думку і реагувати так, як підказує тобі твоє єство. Сміятися, коли смішно і плакати, коли сумно. І він це сприймає нормально, спокійно. Ми ще говоримо, адекватно.
   
• Своя людина провокує тебе на граничну відвертість. Йому не хочеться брехати. Не тому, що він такий хороший, а тому, що він бачить тебе наскрізь. Він знає, коли ти йому брешеш, і розуміє, чому ти це робиш. І у тебе відпадає будь-яке бажання обманювати. Навіщо?
   
• Недоліки своєї людини не викликають різкого неприйняття. А сильні сторони не дратують, не викликають заздрість, а навпаки, стають предметом гордості. Отож, якщо ти хочеш перевірити когось на "мій або не мій", перевір його своїм успіхом. Твоя людина буде щиро рада успіху і всіляко підтримає в хвилини розчарування або поразки.
   
• Своя людина - не ідеальна людина. У неї може бути маса недоліків. Вона може бути невдахою, тюхтієм, диваком і таке інше... Але тебе хвилює не це, а його довге мовчання, відсутність в твоєму житті або його неприємності, які ти сприймаєш як свої.
   
• Своя людина - та, хто тобі небайдужа і якій небайдужа ти, навіть якщо у тебе немає ідеальних параметрів, характеру і соціального становища. Він може бути складною людиною, але завжди прийде на допомогу, не замислюючись про власні інтереси. Так само, втім, як і ти. І це не буде сприйматися як жертва або послуга, яка вимагає обов'язкової подяки. Це як світло сонця, яке дарує тепло абсолютно безкорисливо, тому що не може інакше.​
  ​
• Своя людина - та, яку ти відчуєш серцем і ні з ким не зможеш сплутати.