Пропадає зацікавленість у створенні текстів, вже внутрішньо є образ готової книжки із м'якої палітурки, з ілюстраціями, нарративно-ілюстративні доповнення до самого текстового плетива. Зроміло, що філософія є складною поезією, важкою літературою, так би мовити, калорійним носієм досвіду; до того ж необхідним є саме практичне користання тим розумовим скарбом. Критика,твереза та змістовна, негативна та холодна - важлива для більш точного розуміння окремих сутностей й самого явищного. Явищне "Я - є" є гарантією ковзаючої дійсності: до того ж постійно змінюється суттєво й надсуттєво.
Критика важлива як і м'язиста аскеза, персоніфікована, індивідуалістична, міфічна, фактична, космічна - вона вкрай необхідна для розмежовування та відокремлення малого-великого й частин від загального. Критика в манерах Адорно. Мало хто його розумів, як і саму музичну соціологію, бо "негативну діалектику" складніше здолати за кантівську аналітику. Хоча й можна, при окремому бажанні.
Сутність діалектичної процесуальності в Негативі, нигілістичний негативізм є, певно, найкращим зіллям, євшан - зіллям усього польового й кабінетного.
Тепер повільніше. Запронована Адорно негативна діалектика є наслідком сутнісної пророди самої Природи: кров, розірвані тканини, розтрощені кістки - ось, що є соком історичності. Живе жиє живим / на штиб Сковороди/, живе живиться живим - на цьому наголошував ще Левенгук. Сакральність буттєвості підкріплена саме виживанням одного за рахунок іншого - й не дивуйтесь, коли перемагає слабкіший. Тут монтенівська преамбула сили поразок й заздрості самих переможців.
Це Золото цілої філософії Гегеля: він радить програвати. Бо переможець вже за суттю є вичерпним елементом загальної системи- а в тих, що програли - весь світ перед ногами із Таємницями Вищого розуму.
Гегель мегаабстрактний мислитель- він дає зрозуміти про тривимірність понятійного апарату та специфічність мовлення: він в суті говорить, що річ в істині сама заперечує істинність речі: можна назвати різними категоріями обумовленість зла добром й добро злом - всеодно в кінцевому варіанті злом скористаються, в добром користатимуться й навпаки.
Природа кровожерлива,,як і природа соціальних природніх структур: люди не менше жорстокі й жадібні- як і каузально жадне мислення й жорстоке у безпринципності самої Розумової та Понятійної катастрофи. Користатись мудрезою треба щодня задіюванням молитовної йоги й надсвідомим міркуванням...
В мільйоні схем та філософських думок - нам все ж таки натякнуть про духовну насолоду й відчуття сутті своєї тільки духовному тілесному практикуванню.
Можна це і не віднайти, чи віднайти й загубити знову.
Я сам є носієм тисячолітніх перемог й поразок, любові й самотності.
Головне бути собою; зараз в кожного є можливість від'єднання леже-его та сумнівних твержень. Бути собою можна тільки на межі.
Все попереду.
Всі впред.
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
