|
10 лютого 2017
Любов СЕРДУНИЧ |
Цей вірш наснився мені як пісня. Так буває, що поетам вІрші сняться…
2014 року мені наснилась пісня, навіть мелодія, а слова – ні…
Слова – виплакалися з пісні вранці…
ГЕРОЇ НЕ ПОМИРАЮТЬ!
Знову пруть на нас зайди непрохані,
Їм ніщо людське не приспало хіть.
Вже не чутно пташиного тьохкання,
Тільки спалахи, спалахи, спалахи!..
Приспів:
І враз – завмерли квіти!
І враз – урвалось небо!
І ти – не в цьому світі,
І ти летиш від себе!..
На мить погасло сонце,
На мить не стало неба.
І вже нема віконця,
Нема шляху до тебе!..
Із чоти народиться тисяча,
Кожна тисяча вродить мільйони.
Кожен з нас – у тобі, як і ти – в серцях.
Йдуть на клич нові батальйони.
П – в.
Будуть квіти й країна оновлена,
Буде бігати син по травичці...
Бо герої лишились не зломлені,
Бо для нас Україна – найвище!
П – в:
І знов – розквітнуть квіти,
Буде блакитним небо!
Бо ти – у цьому світі,
Хоча й летиш від себе...
Бо не згасити сонця,
І не закрити неба.
Твій світ – моє віконце,
Єдиний шлях до тебе!..
Катам утнули руки
Одвічно загребущі,
Бо в нас – одна спонука:
Вкраїнські вільні душі.
Вкраїнські вільні душі!!
Вкраїнські вільні душі!!!
| 1 | 1113 |
Умови використання матеріалів сайту
Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку
Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com
