мемуари

19 серпня 2017
Марина Чиянова

Мемуари про мури та пам’ять, яка зникає.

Несвідоме та іскри, що сиплються з неба сьогодні.

Замуроване серце в муарі нестримно волає.

Поділились усі на байдужих та різко незгодних.

 

Ейфоричні стосунки, але побутові колапси.

Динамічність натхнення, але повсякденні поразки.

Як мовчати, то вічно. Як правду казати, то «капсом»,

Як собі дарувати щось дивне, нехай будуть айстри.

 

Астеріском з-під неба несуться непевні надії.

Гомерично в гомілках ховається спогад про вибух.

Хай сірокко розвіє усе потаємне, та вії

Все ж скидаються на диких соколів зламані крила.

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com