Медицина в Україні. Чи зміниться вона після реформи?

.... вустами тих, кому творити цю країну ....

Свою позицію висловлює студентка Національного університету імені О.О. Богомольця Анастасія Коваль.

Наскільки кваліфіковані лікарі випускаються з медзакладів в Україні? Скільки з них працюють за спеціальністю у майбутньому?

Я вважаю, що у нас в Україні випускається дуже багато прекрасних спеціалістів з різних сфер, зокрема медицини, але, на жаль, через стан нашої медичної системи на сьогоднішній день, дуже багато талановитих та розумних лікарів виїжджають за кордон.

Та якщо ми говоримо про рівень підготовки, я вважаю, що він досить непоганий, у нас дуже талановиті люди, які прагнуть до самоосвіти, до самонавчання, і є в нас досить великий перелік вузів, які надають можливість навчитись цій професії і стати достойним лікарем. Зокрема, це медичний університет ім. Богомольця, Вінницький національний університет, також непоганий рівень у Львівського та Одеського медичних вузів, але, відповідно, столичний вуз я можу виділити, як один із лідируючих, який займає високе місце в рейтингу наших вишів. Тому я можу сазати з впевненістю, що в нас є гарний відсоток лікарів, які знають свою справу.

Що стосується відсоткового відношення кількості працюючих лікарів до тих, хто випускається, я можу сказати, що це приблизно 30-40%. Була наведена статистика, що після закінчення 6-го курсу, інтернатури, працюють близько 30-40% в медицині, більше 50% - на тих роботах, які в принципі не пов' язані з медициною. Більшість не витримують темпу навчання, ритму, обсягів, не всі можуть взяти на себе відповідальність за чуже життя. Адже це дуже великий тягар на плечі лікаря і не кожний з гідністю може витримати це навантаження.

Наші виші переходять на більш сучасний європейський, американський рівень освіти. В наших вузах дуже багато іноземців, переважно це Індія, Арабські країни. Є відсоток з вузів Німеччини, Великобританії, та ін. європ. країн. Ну, я думаю, якщо до наших навчальних закладів їде така кількість іноземців, то все ж ми маємо якісь переваги порівняно з іншими країнами.

Сімейний лікар для української родини. Наскільки це реально, перспективно і актуально, хто насправді виграє від цього?

Ну, по-перше, треба сказати про те, що сімейна медицина - це новинка, яка прийшла до нас із європейських країн та Америки, тому що там такий підхід використовується вже дуже давно і досить успішно. Тому, я вважаю, що, з одного боку, це правильно, тому що ми маємо підійматися на рівень вище, ми повинні нашу медицину просувати у напрямку розвитку, підвищення. Ми повинні вносити такі реформи, які будуть, можливо, спрощувати задачу людям і, відповідно, винагороджувати лікарів. Тому що, на даний момент, така ситуація в країні, що і санітарка, і лікар отримують одну мінімальну зарплату.

Тобто лікар повинен працювати дуже багато років для того, щоб отримувати достойну зарплату. Але варто також зауважити, що достойною вважається зарплата близько 5 тис. в лікарнях державних, якщо йдеться про приватну клініку, сума може становити 8-10 тис. Але! Що таке 10 тис. для нашої країни, якщо у нас дуже дорогий транспорт, лікар має усе купувати за свої гроші, якесь медичне приладдя, зокрема.

З власного досвіду: навчаючись в медичному вузі, я купувала халат (500-600грн), шапочку (близько 100 грн), хірургічний костюм (від 500 грн), медичне взуття (від 350грн), калейдоскоп (від 200 грн.), постійно оновлюються маски і бахіли (кожного разу по 10-15 грн). Виходить, лікар повинен дуже багато в себе вкласти, навіть навчаючись на бюджеті, не оплачуючи навчання. І медичне приладдя - ще одна справа, а ще ж є дуже велика кількість різних методичок, практикумів, які купуються кожен рік на різні предмети, на різні кафедри.

Тобто, лікар повинен якось заробити ті гроші, які він в себе вкладає, компенсувати ті сили, які він вклав у навчання, адже це - не 5 років, як у звичайному вузі, а 6 + інтернатура від 2 років, після яких складається КРОК. Тобто навчання загалом займає близько 8-9 років. І якщо лікар, випускаючись після 9 років навчання, отримує заробітну плату в розмірі 3-4 тис. грн., то, відповідно, він не може не брати "хабаря". Він може не вимагати "хабаря", але якщо йому хтось дає, то він його візьме. Адже як йому виживати на заробітну плату в 4 тис. грн., при цьому працюючи цілодобово.

Не варто забувати, що багато лікарів знаходяться у групі ризику, зокрема, це терапевти, особливо в сезон грипу. У нашій Вишгородській лікарні кілька років тому померли 2 чи 3 терапевти через грип. Тобто, лікарі – це люди, які знаходяться в епіцентрі ризику, постійно контактують з хворими. У нас в Україні епідемія туберкульозу, епідемія кору, була епідемія поліомієліту. Однак найбільше серед лікарів поширені виразки, пухлини доброякісні та злоякісні, грип, вірусні та інфекційні захворювання, які легко передаються повітряно-крапельним шляхом...

Повертаючись до нашого запитання, як я вже казала, лікарі мають високу кваліфікацію, однак багато з них виїжджають за кордон. У Польщі зараз живе вже більше 10 мільйонів українців, з них величезний відсоток лікарів, тому що в європейських державах їх потребують, а наші спеціалісти - програмісти, лікарі, вчителі -вони користуються дуже високим попитом за кордоном. Наших людей дуже люблять, тому вони талановиті, дуже розумні, працьовиті! Наша країна втрачає дуже багато цінних спеціалістів, тому що не може запропонувати достойний рівень зарплати, достойний рівень праці.

Якщо говорити про сімейну медицину, я вважаю, для України це щось нове і має пройти значний проміжок часу, щоб це нововведення себе виправдало. Адже, як заведено, наприклад, в Америці, якщо у людини якійсь гострий стан, наприклад, апендицит, вона може записатися на прийом до лікаря за два тижні, тобто коли спеціаліст буде вільний. А іншому випадку доведеться платити великі гроші. Але це навіть не гарантія того, що пацієнт потрапить до лікаря. Я не знаю, як це буде працювати в нашій країні, тому що в нас йде перебудова етапу, який був при Радянському Союзі. Але, це ще не означає, що буде забезпечений гарний рівень зарплати для лікарів. Можливо, будуть покращені умови, тому що людина спочатку приходитиме до терапевта, а далі її направлятитмуть до спеціалізованих лікарень. Тобто, при ураженні якоїсь конкретної системи, терапевт буде цілеспрямовано направляти до вузького спеціаліста. 

Реформа з одного боку гарна, але з ін. боку страждають вузькі спеціалісти, тому що для них залишається набагато менше роботи, і вони повинні шукати спеціалізовані лікарні й влаштовуватися там. Це дуже незручно, особливо для тих, хто вже багато років працює в цій сфері. У них два шляхи: або шукати нову роботу, або перекваліфіковуватись.

3. "Хабарі" чи "подяка" лікарю за працю. Чи виграє від них взагалі хтось?

З одного боку, звичайно, хабарі - це головна проблема нашої країни. І це стосується не тільки медицини, але й усієї нашої держави, адже корупція охоплює усіх. З іншого боку, якщо так подумати, то ми самі створюємо цю корупцію, ми її самі підтримуємо. Хто з нас не давав бодай шоколадку для того, щоб його пропустили без черги чи щоби подякувати людині. З одного боку можна це розцінювати як подарунок, а з іншого боку – як хабар. Усе починається з таких от дрібниць.

Якщо ми говоримо про лікарів, як я вже казала, у них дуже низькі зарплати, а вкладати в себе потрібно дуже багато як морально і фізично, так і матеріально. Спеціаліст, відповідно, хоче отримати за це достойну винагороду. Я не виправдовую лікарів, які наживаються на людях, ставлять невірні діагнози, потім лікують їх для того, щоб заробити. Але я нічого не можу сказати проти тих, які, зробивши добре свою справу, отримують за це подарунок від пацієнта, добровільний подарунок. Я не можу сказати, що це погано. Якщо людина хоче щось тобі подарувати - нехай це буде грошова винагорода чи, наприклад, квіти або цукерки, чи якийсь алкоголь, як у нас прийнято, то я не вважаю, що це погано. Пацієнт таким чином дякує лікарю. Адже, наприклад, в університетах ми звикли, що на якісь екзамени йдемо з квітами та цукерками до викладача, ми звикли в школі на свята дарувати вчителям якісь подарунки...

Якщо ми бачимо велику чергу, нам простіше дати 50-100грн і пройти швидше, нам же так зручніше. Якщо водій порушує правила, йому зручніше дати 200-500грн. інспектору ДАІ та позбутися штрафу чи втрати прав. Тобто ми знаємо, що можемо обійти певні правила. але для цього потрібно заплатити

Але попит формує потреба. Чи є потреба у хабарях за кордоном, приміром у Європі?

Там лікарі не потребують хабарів і подяк, тому що отримують хорошу заробітну плату.

В усіх європейських країнах з високим рівнем розвитку як, наприклад, в Америці лікарі отримують чимало. Але не будемо рівняти нас і їх, адже в США за рік навчання потрібно заплатити близько 40-45 тисяч доларів. І це тільки за навчання. Те, що лікар сам повинен забезпечувати себе медичним приладдям, підручниками, якимись засобами, які потребує його професія - це стосується і лікарів за кордоном, але там це коштує ще дорожче. Отож, заробітна плата лікарів виправдана тим, що вони за навчання платять чимало. Не кожен може собі дозволити медичний університет за кордоном, а тільки добре забезпечені люди і ті, котрим щастить отримати Грант. Термін навчання лікарів за кордоном також набагато довший. Він складається з 3-4 етапів і сягає близько 15 років. В нас все трохи інакше, тому я не можу стверджувати, що ми колись зможемо дійти до рівня закордонних медичних закладів.

Фармацевтика. Коли лікарі приписують пацієнту дорожчі аналоги медпрепаратів, чи є тут місце співпраці з аптеками й виробниками фармацевтики?

В принципі, наші лікарі не можуть обійтися без співпраці з фармацевтами, тому що лікування не можливе без ліків. Лікар певною мірою повинен заключати контракти з фармацевтами, тому що він має бути обізнаним в якихось нових препаратах…

Існує багато нових процедур: лазерні, масажні, комплексні... Чи дійсно на цьому наживаються ті, кому це вигідно?

Ну, звичайно, якщо є така можливість, то люди будуть на тобі наживатись. Особливо коли це стосується здоров'я, адже за нього ми готові віддати все. Зокрема цим користуються приватні підприємства, приватні лікарні. Був такий експеримент у стоматологів: людина пішла до різних стоматологічних клінік, найдешевшу вона вибрала державну, приватну бюджетного рівня і приватну високого рівня. Чим дорожчаою була клініка, тим більше в людини знаходили проблем. Тобто якщо люди можуть на тобі наживатися, то вони будуть це робити. В нашій країні, особливо в медичній сфері це дуже розповсюджено.

Але, все ж таки, чи правда, що чим дорожчі ліки, тим вони якісніші? Чи можна приписати дешевий препарат, який так само буде діяти на організм людини?

Справа в тому, що на наших ринках фармацевтики до 60-70% препаратів - підроблені. Фармацевти не можуть їх усіх перевірити. Вони заключають контракти зі складом, але не знають, де були виготовлені ці ліки, в яких умовах, які там компоненти. Тому придбавши якісний дорогий препарат - ми все рівно не можемо бути впевнені, що це буде дійсно той препарат. Це може бути плацебо, підробка, неякісні ліки. Це великий бізнес і, звичайно, великі гроші. А там де великі гроші, дуже важко щось побудувати інше...

Пацієнт ніяк не зможе перевірити, захистити себе?

В дорогих ліків є українські аналоги, вони коштують, зазвичай, дешевше. В кожному препараті є якась діюча речовина. Наприклад, ношпа. Препарат дуже відомий. Ношпа - це міжнародна назва, вона запатентована, але діюча речовина цих таблеток - дротоверін. В Україні є аналог з такою ж діючою речовиною, але коштує він значно дешевше. 

Загалом, українські аналоги непогані, в них така ж діюча речовина, але без додавання глюкози, без якихось привабливих форм. Та ж дія, але інша назва, трошки інші компоненти.

А от медична реформа, вона передбачає в майбутньому безкоштовну медицину. Для нас це звучить зараз просто як казка! Безкоштовна медицина в Україні - щось утопічне! Погоджуєшся?

Безкоштовна медицина - це не зовсім вірне твердження… Адже ми платимо податки. І будемо їх платити щомісяця. Але ж це не означає, що ми будемо звертатися до лікаря щомісяця...

Тобто це не зовсім виправдано?

З одного боку, виправдано тим, що дійсно бідні люди зможуть отримувати хороше лікування, а з ін. боку - ми будемо просто зі своєї кишені оплачувати послуги за інших людей. Але якщо це буде страхова медицина, тут ситуація дещо інша – кожного місяця ти платитимеш певну суму, але й отримаєш необхідні кошти в разі потреби. Твої медичні витрати будуть, фактично, безкоштовними. Ти себе страхуєш ізнаєш, що в будь-якій ситуації можеш звернутися до страхової фірми.

Спілкувалась Анна Гладких
для www.facebook.com/IntoNationKyiv