Медіавистава, або На що здатні автори, щоби привабити читача?

Сьогодні видавництва та самі автори використовують як нові, так і перевірені часом засоби просування книги до читача, але з поправкою на сучасні реалії. Як слушно зауважує Н. Зелінська, посилаючись на "досвід багатьох видавничо розвинутих країн, ефективність ринкового просування видавничого продукту багаторазово підвищується при поєднанні зусиль самих видавців і засобів масової інформації" [1].
 
Активність автора значною мірою впливає на успіх просування книги на ринку. Проте один з провідних консультантів у сфері маркетингу Ігор Манн вважає, що "наші письменники для популяризації власної праці не роблять і 15% того, що роблять їхні західні колеги" [2]. Мусимо визнати, що це стосується не всіх митців. В Україні до експериментів у спілкуванні із читачами вдається небагато авторів, але вони є: Юрій Андрухович, Сергій Жадан, Оксана Забужко та ін. Їхній досвід залучення засобів інших видів мистецтва, крім мистецтва слова, заслуговує на особливу увагу.

У нинішній театр усе більше інтегруються медіатехнології. Він починає долучати до своєї практики медіазасоби, які розширюють його межі. Такі вистави являють собою ніби монтаж тексту та метатексту, реальності й віртуальності. Медіатехнології дають змогу розширювати межі традиційного театру та перетворювати його на творчу лабораторію для нових експериментів [3].

Відеоарт – авангардний напрям сучасного мистецтва. Відеохудожники не лише запозичують естетику раннього кінематографа, а й піддають його постмодерністській грі, цитуючи та пародіюючи окремі стрічки. 

Віджеїнг – відеосупровід концертів у режимі реального часу за допомогою спеціальних програм, у яких на заготовані кінофрагменти ("футажі") накладають різноманітні ефекти. Розвиваються такі синтетичні жанри, як "кіноконцерт", "медіавистава" або "аудіовізуальний перформанс", під час яких німі кінострічки виступають одним з елементів сплаву різних видів мистецтва [4]. Нижче ми розглянемо приклади експериментування українських письменників. Кожен з них сам обирає шлях до популярності, когось із них не дають забути шанувальники літератури, застосовуючи новітні технології.

Медіавитсава "il Caprese"

Проект, що об’єднав відеоарт, електронну музику й тексти листів класика української літератури Михайла Коцюбинського часів йього перебування на італійському острові Капрі. Прем’єра відбулася на закритті Міжнародного фестивалю оповідання "Intermezzo", що проходив 22–24 травня 2015 р. у Вінниці. Текстом супроводу стали листи видатного українського письменника-модерніста Михайла Коцюбинського з острова Капрі до його дружини та коханої жінки.

У межах проекту "Культурна дипломатія між регіонами України" організаторами цього дійства стали Український кризовий медіа-центр, Міжнародний фестиваль оповідання "Intermezzo"; інформаційні партнери: Український кризовий медіацентр, Радіо "Аристократи", Платформа, Cultprostir.ua, Hromadske.art. Запланований показ вистави у східних регіонах країни.

Ідея "il Caprese" належить Ярині Груші, автор калейдоскопу колажів – віджей Світлана Рейніш, читає тексти радіоведучий Данило Хомутовський, музичний супровід з капрійських народних мотивів, найпопулярніших італійських пісень та сучасних електронних ритмів – Антон Quarkmonk Дегтярьов [5].

Текст медіавистави поєднав два полярні жіночі образи – Віри Коцюбинської та Олександри Аплаксіної, листи до яких на тлі природної краси острова Капрі демонструють внутрішню трансформацію одного з найпомітніших письменників української літератури ХХ ст.: "Дорогой Шурок, я уже на Капри, как видишь. Доехал хорошо, чувствую себя неплохо. Теперь пиши уже по адресу Отель Рояль, номер двадцать шесть. Занял комнату на первом этаже, без лестницы, прекрасно обставленную, большую и светлую, с отдельной террасой на море, декорированной бамбуковыми кустами, агавами и цветами. Терраса мраморная и такая большая, что я гуляю по ней, а после обеда нежусь в удобном раздвижном кресле…" Саме після відвідин Капрі Михайло Коцюбинський написав свої найкращі новели: "Подарунок на іменини", "Коні не винні", "Цвіт яблуні", "Сон".

Ярина Груша зазначає: "Ідея синтезована з участі у Міжнародному фестивалі оповідання "Intermezzo", що відбувся 22–24 травня 2015 р. у Вінниці. Фестиваль присвячений постаті Михайла Коцюбинського, який, власне, народився у Вінниці. Зіграло роль і те, що за освітою я магістр італійської літератури. Своєрідною точкою перетину цих двох факторів став острів Капрі, куди Коцюбинський їздив лікуватися та відпочивати. Інформацію про його перебування в цьому письменницькому раю можна було дізнатися лише з листів Коцюбинського, які нічим не поступаються його оповіданням. Це листи до дружини, до друзів і до коханки, що на той час було просто ганебно і скандально! Тому це вже був текст, який захотілося подати сучасно. Слово "медіавистава" прозвучало вперше з вуст Олі Гончар, а мій досвід постійного перебування за лаштунками знімальних майданчиків допоміг створити сценарій за всіма канонами" [6].

Отже, маємо приклад медіавистави з метою сучасного подання текстів класика української літератури – Михайла Коцюбинського.

Юрій Андрухович

Юрій Андрухович є одним з найвідоміших сучасних письменників України. У 1985 р. разом з Віктором Небораком та Олександром Ірванцем він заснував поетичну групу "Бу-Ба-Бу" (Бурлеск-Балаган-Буфонада). За його творами ставлять вистави й знімають кіно. У межах цієї статті становлять інтерес заходи за його участю: "Самогон" (2008 р.), "Цинамон" (2010 р.), "Абсент" (2012 р.). Перші дві роботи – як самі альбоми, так і їхні втілення на сценах України та Польщі – стали помітним, широко дискутованим явищем сучасної незалежної культури.

​Унікальні за жанром концерти з ще не виданого альбому "Абсент" відбувались у містах України з 29 травня по 9 червня 2012 р. Організатором туру стало агентство подій "АртПоле". Український партнер туру – Фонд Петра Порошенка.

Третя робота – це медіавистава українського письменника Юрія Андруховича, польського арт-джаз-рок гурту "Karbido" в поєднанні з відеорядом від vj-групи "CUBE" та "АртПоле" (Україна), Hermetic Garage (Польща), Ela Birylo (Польща), MixAllOffTunes (Польща). У результаті утворився твір невизначного жанру, який учасники для зручності вирішили називати "медіавистава".

Ідея "Абсенту" – у створенні за мотивами роману Андруховича "Перверзія" синтетичної лірико-музичної програми (голос поета, тексти, музика), посиленої й доповненої візуалізацією (відеоарт у найрізноманітніших формах і проявах). Медіавистава "Абсент" поєднала в собі експериментальну та традиційну музику, іронічні й глибо ліричні тексти та різножанрове відео, являючи собою при цьому цілісний органічний твір. Її прем’єра відбулася 18 грудня 2011 р. в Київський консерваторії і стала для України однією з найважливіших мистецьких подій року [7].

Співпрацю з польським гуртом "Karbido" письменник вважає однією з найвдаліших у своїй творчій біографії. Музиканти "Karbido" відомі далеко за межами Польщі. Географія їхніх гастролей максимально широка – від Нью-Йорку через Великобританію і континентальну Європу до Гон-Конгу. Вони здобули нагороду за найкращий музичний перформанс на Fringe World Festival у Перті.

Інший проект за участю Юрія Андруховича – вистава "Альберт, або Найвища форма страти", поставлена за підтримки агентства "АртПоле". Перші покази відбулися на найбільших українських фестивалях: "АртПоле", "Meridian Czernowitz" і "ГогольFest", а в лютому 2014 р. вистава успішно була представлена в п’яти містах України: Києві, Одесі, Івано-Франківську, Тернополі, Запоріжжі.

Юрій Андрухович зазначає: "Вистава "Альберт" створена за моїм однойменним оповіданням, що колись увійде до збірки про видатних нечестивців усіх часів. У центрі нашого дійства – історія Альберта Вироземського, шахрая і злодія. Щоб уникнути смертної кари, він погодився віддати душу дияволу, але підписана кров’ю угода чомусь не спрацювала – й певного осіннього дня року 1641-го його було привселюдно спалено посеред львівської площі Ринок…" [8].

На сторінці у фейсбуці так охарактеризовано цю подію: "Ця вистава – гра слів, інтонацій, жестів, що виникає у відчайдушній, ризикованій і водночас гармонійній взаємодії письменника, що проявляється тут не лише як автор текстів, але і як співак, і як актор, з чудовими музикантами. І невипадково до оповіді долучаються саме львівські музиканти – контрабасист Марк Токар і співачка Уляна Горбачевська. Виставу доповнює тонка, іронічна, пронизлива графіка Анатолія Бєлова, що оживає під час вистави завдяки роботі vj-group "CUBE". Таким чином, прем’єра літературного твору відбувається не в друкованому вигляді, а у форматі літературно-музичного перформансу, який передбачає імпровізацію у музичних, графічних, сценографічних та світлових рішеннях" [9].

На Форумі видавців у Львові 2015 р. Юрій Андрухович презентує новий музично-літературний проект "Atlas Estremo". Це четвертий його альбом з гуртом "Karbido", створений за мотивами книги "Лексикон інтимних міст", до якого увійшло 13 композицій про 13 міст. Він уже був представлений за кордоном, зокрема на кількох міжнародних фестивалях [10].

Медіавистави дають змогу Юрій Андруховичу ще до виходу видання у світ створити ефект очікування його, залучаючи соціальні мережі, ЗМІ, колег, які у своїх статтях, інтерв’ю формують емоційне тло для майбутньої книги.
​

Медіавистава "Жадан. Нові Розділові" 

Метою проекту було створення вистави, яка поєднує сучасну українську поезію, експериментальний звукоряд (шумова музика, звукові простори, схоплені в природному й індустріальному середовищі тощо) та відеоряд – з використанням дівіджеїнгу, що дає змогу вживу синхронізувати візуальний і звуковий матеріал.

Цей міждисциплінарний проект створив платформу для конструктивної роботи митців з різних міст над медіавиставою, яка була представлена в Києві та Івано-Франківську у вересні – грудні 2012 р.

Оригінальність вистави полягає також у тому, що Сергій Жадан уперше виступив як головна дійова особа на сцені [11].

В основі цього проекту як уже знайомі тексти з різних збірок, так і зовсім нові. Прочитаний автором текст доповнює візуалізація, що поєднує впізнавані образи й абстракції, друкований текст і окремі графічні символи. Нові розділові задають напрям, інтонацію, настрій, самі лишаючись тишею. Вистава супроводжувалася живим експериментальним звукорядом – для великої прогулянки в створені поетом світи.

Автор ідеї – Ольга Михайлюк, автор тексту – Сергій Жадан; звук – Олексій Ворсоба, Сергій Кравченко; візуалізація: Тарас Гораль, Вадим Ільков, Сергій Полежака, Марія Савоскула, Анатолій Бєлов.

Під час вистави всі учасники працювали в режимі реального часу: живе читання текстів, що передбачає імпровізацію, і дівіджеїнг, синхронізація візуального й звукового матеріалу безпосередньо в ході вистави.  Це створення нового поєднання різних напрямів сучасного мистецтва: тексту, відео, звукового ряду [12]. Це дає підстави говорити про літературний перфоменс.

За словами самого Сергія Жадана, "це спроба наповнити текст повітрям та голосом, паузами, світлом і звучанням снігу. Ми спробуємо показати простір між літерами та рядками, спробуємо відчути протяг, який з’являється між розділовими знаками, примушуючи текст повертатися до світла й виходити з темряви. Для нас це велика інтрига – почути дихання тиші, говорячи про любов і забуття, смерть і натхнення, героїв і привидів" [13].

У 2014 р. проект "РОЗДІЛОВІ" увійшов до програми IV Фестивалю відеопоезії "CYCLOP". Деякі поетичні твори є в "Месопотамії" Сергія Жадана та інших його книгах, а деякі прозові уривки є несподіваними, їх немає в жодному його творі. Цього разу у виставі взяла участь танцівниця з Відня Андреа Хандлер, за звук відповідали Олексій Ворсоба, Влад Креймер; за відео – Микола Карабинович.

Проект "Літопис самовидців: Дев’ять місяців українського спротиву"

У рамках Міжнародного фестивалю оповідання "Intermezzo" у Вінницькій обласній філармонії письменниця Оксана Забужко та гурт "ТЕЛЬНЮК: Сестри" презентували проект "Літопис самовидців: Дев’ять місяців українського спротиву". Оксана Забужко не вперше спілкується зі сцени, відповідаючи на запитання. Основну частину зустрічі становили розмови, головним чином про політику.

Вдалим рішенням стало увиразнити звичайну зустріч з автором піснями у виконанні дуету "ТЕЛЬНЮК: Сестри" з піснями спротиву, що були створені й здобули популярність під час описаних у книжці подій, "І мертвим, і живим" на слова Тараса Шевченка, звісно, пісні на слова Оксани Забужко.

У межах презентації нової книги відбулися зустрічі в багатьох містах України: Вінниця, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Одеса, Кривий Ріг тощо. Оксана Забужко – один із небагатьох українських авторів, якого знають і читають не тільки в Україні, а й за кордоном. Її твори перекладені десятками мовами і водночас є комерційно успішними в Україні. Але для цього авторка постійно працює, спілкуючись зі своїми читачами, і використовує поєднання різних видів мистецтва, зокрема літератури та музики.

Медіапроект Summa

PinchukArtCentre під час Тижня літератури провів шість днів лекцій, перфомансів, публічних інтерв’ю, поетичних читань і дискусій з 16 по 21 грудня 2014 р. У межах виставки Future Generation Art Prize 2014 уперше в Києві був представлений медіапроект Summa письменника Юрія Іздрика та журналістки, культурного критика Євгенії Нестерович. Упродовж трьох тижнів вони записували матеріал для майбутньої книги-довідника "про цей світ і світло в його лабіринтах". Результатом співпраці мала стати книга в жанрі long-form journalism з поєднанням можливостей мультимедіа.

Так, під час презентації в Києві кожен міг запитати Іздрика про що завгодно і разом з тим поділитися рецептом "як можна зберігати спокій, усупереч усьому". Найцікавіші репліки, почуті в PinchukArtCentre, повинні були увійти до фінального тексту книги [14].

Медіавистава набуває своїх прихильників і стає дедалі частіше й ширше представленою на різних культурних подіях. Зокрема, у 2015 р. літературна частина етнофестивалю "Країна мрій" представлена Літературною сценою та книжковим ярмарком, у якому взяли участь близько 50 видавництв. На відвідувачів чекало чимало цікавих заходів: "Дзен.UA" Братів Капранових на вірші Сергія Татчина; сценічний сарказм у виконанні "Мачо і Ботана" – емошансоньє Євгена Манженка та поета, редактора "Утеодин з Майклом Щуром" Юрка Космини; дитяче музично-поетичне дійство "За руку з черепахою", музика етногурту "Фрайда. Folk-band", вірші поета Василя Карп’юка зі збірки "За руку з черепахою / Івасик, Ісусик і Марічка" (видавництво "Фонтан казок"); "Word-музика" від Романа Коляди (поезії, клавішні інструменти) та DJ Ігоря Льодіна тощо.