Інструменти: круглогубці, плоскогубці, бокорізи, надфиль, молоток, шперак, газова горілка на 1300 градусів, лінійка, наждачка 02, паста гоі, машинне масло, нашатирний спирт, бура, гравер (не обов'язково).
Отже, для початку нам потрібен мідний дріт. Можна купити в інтернет-магазині, можна - у вигляді кабелю (зняти ізоляцію), а можна відкопати в шафі у чоловіка або іншого володаря трансформаторів. ;)
Переконайтеся, що дріт не вкритий лаком, навіть якщо він мідного кольору. Інакше патина потім не візьметься. Як перевірити? Одягніть рукавички, бережіть ручки! Пронесіть шматочок дроту через вогонь - якщо з'явилося полум'я, дим і неприємний запах, це горить лак. Ну от і чудово, заодно і мідь стане м'якшою. Тонкий дріт проносьте швидко, щоби не перепалити. Залишки лаку я знімаю наждачним папером. Або кип'ячу обпалені шматочки в розчині лимонної кислоти. Це зніме нагар. Після лимонної кислоти гарненько промиваю водою.
Матеріали ми приготували, тепер готуємо ідею: шукаємо чарівний блокнотик. "Художник думає з олівцем в руках" - В.В. Михайлюк. Більшість моїх прикрас дуже далекі від початкових ескізів, але думки краще зберігаються на папері. Особливо якщо ця думка відвідує раптово, невчасно і шкода впустити.
Починаємо гнути найтовстіший дріт 1,3 мм для основи. Не поспішаємо, опрацьовуємо кожен міліметр, дрібними кроками. Не забувайте іноді звірятися з ескізом, ну так, про всяк випадок.
У результаті в нас повинні вийти дві ось такі високо-художні закарлюки в стилі Арт Нуво. Для другої сережки згинаємо основу в дзеркальному відображенні, але тепер орієнтуємося не на ескіз, а на першу сережку. Просто переверніть заготовку зворотнім боком і звіряйтеся дуже точно.
Відбиваємо молотком на чому придумаєте. Але саме на шпераку це робити буде зручніше. Щоб не будити сусідів і не глушити дитячі мультики, підкладіть щось під шперак. Подушку з повсті. У мене задіяна стара прихватка. Відбивайте теж акуратно, краще вдарити три рази легенько, ніж один раз, але невиправно. Таку деталь відбити досить складно, тому що лінії перетинаються. Я відбиваю де можу, а потім розкриваю петлю, відбиваю кожну частину окремо, закриваю петлю і вирівнюю молотком. Працюю тільки зі зворотнбого (непарадного) боку.
Секрет майстра: "Лінія має бути жива" (ще раз спасибі нашому вчителю малюнка Василю Володимировичу Михайлюку). Ну і особисто мені подобається, коли широкі та вузькі ділянки гармонійно чергуються. Це надає вишуканість і мелодійність прикрасі.
Відбиті деталі трохи розкриються. Огляньте їх уважно, підігніть круглогубцями, щоб вони знову стали однаковими. Тепер нам потрібно зашліфувати кінці та бокові поверхні, щоби прибрати сліди інструментів.
Відрізаємо два шматки дроту 0,8 мм по 10 см кожен.
На кінцях цих двох шматочків нам і потрібно зробити кульки. Для цього потрібні два хитрих пристосування. По-перше, газовий пальник (газова горілка), в описі якого вказана температура не менша, ніж 1300 градусів. Деякі майстри роблять це над конфоркою газової плити. Скажу чесно, у мене не вийшло. Але перш, ніж витрачатися на дороге обладнання, можете спочатку спробувати. (
де купити газову горілку)
По-друге, бура! Для видобутку бури вам знадобиться туш супер-об'єм і чарівна посмішка №2. Застосовувати і те, й інше направлено, в середовищі чоловіків, що тямлять в ювелірному мистецтві, або фотографії, чи серед радіоаматорів. :) Бура робить крапельки ідеально гладкими та істотно прискорює цей процес. (
де купити буру)
Зігніть заготовки дужкою, умочіть кінчики в порошок бури і направте струмінь полум'я знизу вгору на дріт. Будьте уважні, процес триває секунди. Важливо залишити шийку крапельки красивою, не надто тонкою. Якщо буру знайти не вдалося, кулька все одно сформується, але буде не гладка, корява. Це можна прибрати надфілем і наждачкою. Довго і неідеально.
Техніка безпеки: працюйте над вимкненою газовою плитою або деком. Якщо впустите розпечену заготовку, вона нічого не пошкодить. Готові кульки можна поварити в лимонній кислоті, щоби позбутися чорноти, і трохи доопрацювати надфилем.
Які молодці! Тепер будемо приплітати тонкі закарлюки до товстих дротом 0,4 мм. Формуємо заготовку за ескізом. Залишаємо кінчик 15 см завдовжки зліва і починаємо обплітати з середини товстеньку заготовку:
Приєднуємо тонку заготовку. Мені подобається так: 4 витка по товстому дроту, 2 по тонкому.
Витки краще відразу направляти рівно і щільно, але якщо не вийшло, підправте плоскогубцями або голкою.
Відрізаємо кінчик всередині конструкції, щоби не стирчав назовні. Підтискаємо плоскогубцями злегка підкручуючи.
Тепер повертаємося до того кінчика, який стирчить в середині. Його ми прив'яжемо до основи намистинки. Формуємо згин на тонкому дроті під намистинку і прикручуємо. Кріпимо кінець так само.
Кінчик з кулькою згинаємо в красиву спіральку круглогубцями. Обплітаємо другу сережку в дзеркальному відображенні. Тепер нам потрібно вкрити питиною ці заготовки і два шматочки дроту 0,5 за 15 см в парах аміаку (налийте трохи нашатирного спирту в літрову банку, підвісьте заготовки й щільно закрийте кришкою, залиште так поки мідь не потемніє).
Гуляємо на свіжому повітрі 2-3 години. А тепер дістаємо заготовки і починаємо полірувати. Не забуваємо про рукавички та інший захист. ;) Пасту гоі можна трохи розм'якшити машинним маслом, потім добряче протерти повстю в потрібних місцях, які ми хочемо "засвітити". Остаточне полірування робимо гравером, повстяним колом. Можна обійтися і без цієї диво-машини, але потрібно набагато більше часу і сил. Відмиваємо заготовку щіткою із засобом для миття посуду.
Вийшло дуже добре. Але я додала намистинку-квітку з дірочкою посередині. Примотала її дротом 0,5 що ми патинували. Думаю, мої читачі дуже талановиті і, якщо не знайдеться такої намистинки, зможуть виліпити її самі або придумати інший варіант прикраси. ;) Розкриваємо швензи, кріпимо нашу сережку. Готово! Можна ще вкрити мідь лаком, щоб не темніла. Залишаю на ваш розсуд.
Більше про мистецство wire wrap в українському блозі
Wire Wrap UA.
