матевощук - вірші

20 березня 2018
Марина Чиянова

Вештаюсь містом примхливих вулиць,
хтивих будинків, кількох дерев:
десь постою, до чогось притулюсь – 
серце моє реве.
В очі тролейбус, клейка катаракта,
тягне електрика провід,
щойно в обличчя асфальту хтось харкнув – 
злий передвісник любові.
Скільки сьогодні потрібно підстав,
змірявши кількість проміле?
На Єлисях, як тернопільський став
також малію й мілію.
Не говори про застуду і біль,
того, що сталось запізно:
скільки вже висохло штормів і хвиль
в наших під'їздах?
Скільки лишилось до поруху вій –
стільки було вже не взмозі.
В осені очі цієї твої
я збережу від корозій.

неСтих

 

2016 
© matevoshchuk 

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Золото чи сталь? — 5 феноменальних книг "Книжкового Арсеналу"
Цікавих видань на цьогорічному "Книжковому Арсеналі", який вже розпочав роботу, представлено чимало. Але вибрати з них такі, що заслуговують на особливу увагу — через власну унікальність чи актуальність — не так вже й просто. Тож незайвим буде своєрідний гід по новинках, в якому пропонується вибрати між "золотом" класики і "сталлю" крутих сюжетів.
Читати більше