матевощук - вірші

20 березня 2018
Марина

Вештаюсь містом примхливих вулиць,
хтивих будинків, кількох дерев:
десь постою, до чогось притулюсь – 
серце моє реве.
В очі тролейбус, клейка катаракта,
тягне електрика провід,
щойно в обличчя асфальту хтось харкнув – 
злий передвісник любові.
Скільки сьогодні потрібно підстав,
змірявши кількість проміле?
На Єлисях, як тернопільський став
також малію й мілію.
Не говори про застуду і біль,
того, що сталось запізно:
скільки вже висохло штормів і хвиль
в наших під'їздах?
Скільки лишилось до поруху вій –
стільки було вже не взмозі.
В осені очі цієї твої
я збережу від корозій.

неСтих

 

2016 
© matevoshchuk 

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Казимир Малевич та його "Чорний квадрат"
В 1916 році Малевич з однодумцями готують виставку. Називають її "Нуль-десять", проте на 39 картинах не зображено жодного предмета. "Чорний квадрат" художник чіпляє на покуті, де зазвичай кріпили ікони...
Читати більше