Залежність, або моя поїздка у Карпати

10 серпня 2015
Olia Metelska
Гадаю, багатенько людей відвідали цей куточок неземного спокою та свіжого повітря. Та й взагалі у всій Україні не знайдеться особи, яка б не побувала у Карпатах чи бодай туди не хотіла потрапити. А ось я цілих своїх 17 років ногою туди не ступала, і знаєте що найдивніше? Я туди не дуже й хотіла. Якби переді мною постав вибір: безкраїсть моря чи безмежність лісів, я б обрала, не задумуючись (що ще дивніше), перший варіант. Я більше прагнула хоча б на хвильку дати волю своїм зіницям вдивлятися в далечінь моря, або ж пестити свої ноги у його хвилях, ніж бродити поміж одноманітних ялин. Але ця поїздка повністю змінила мою думку.
 
Отже, мені випала нагода побувати у Карпатах
 
Першою зупинкою було місто Івано-Франківськ, батьківщина письменника Василя Стефаника, музичних гуртів Фліт і My Way, та блогера, поета Марка Лівіна (це просто мої вподобання). Але в місті була я не вперше, і, чесно кажучи, перше знайомство виявилось не з кращих, оскільки в моєму розпорядженні було лише 2 години, щоб ознайомитись з містечком, плюс погода була не на моєму боці. Але вдруге все було по-іншому: чудова, хіба що трішки вітряна погода, хороша компанія та приємні вулички Франика. Вразили архітектура і пам'ятки, і особисто я, прогулюючись містом, відчувала деякий модерн, як основну характеристику Франківська. 
 
Потім ми завітали у славнозвісне місто Яремче, де чудово провели час. З кожної зупинки моєї поїздки я купувала по магнітику, і це хороша ідея, адже так краще запам'ятається подорож, особливо, коли цей магнітик буде висіти на холодильнику і нагадуватиме про дане місце. Якщо будете у цьому містечку, обов'язково послухайте шум річки Прут.
 
Але наймагічніше було у Яблуничному перевалі, де неподалік ми зупинялись на ночівлю. Ще вам скажу таку річ: ні в якому разі, чуєте, ніколи не спіть довго у Карпатах. Одразу прокидайтесь та з самісінького ранку ідіть у ліс. Це не передати ні словами, ні світлинами, ні відео. Це потрібно побачити, почути та відчути вживу. Ця неймовірна тиша! Я такої ніколи не зустрічала. Вона була поєднана із приємним співом пташок та ледве чутним голосом ручаїв. А ще цей колір! Повсюди зелений. Для когось це виявиться суцільним одноманіттям, але для мене це мінімалізм та перфекціонізм у всій своїй красі.
 
Цікаво, мені одній ялини в горах зовсім інші, ніж ті, що вдома, а особливо відтінком відрізняються? Але якби там не було, в природі нічого лишнього чи зайвого. У такі хвилини хочеться залишитися тут назавжди, адже усі твої негаразди, проблеми, турботи раптово здаються лише порохом, який не вартий уваги, дешевою декорацією. Життя тут таке тихе, спокійне та гармонійно-врівноважене. Солодко-тягуче, немов шоколад, і ти лиш бажаєш одного: розтягнути час якомога довше.
 
А ще не забудьте у Карпатах ступити ногою в мурашник (будь ласка, зробіть це, щоб я не була єдиною, хто через свою неуважність кілька хвилин струшував з себе мурах, та ще й червоних і не таких маленьких розмірів як у мене вдома). І якщо зустрінете кота, спробуйте його забрати додому. Запитаєте навіщо? Карпатський кіт, я думаю, це круто. Жоден британський котяра не зрівняється з цим. (Це просто реклама, їдьте в Карпати по котів, якщо зустрінете, адже це рідкість).
 
І нарешті, Буковель. Найвідоміший курорт у Західній Україні. Усі, хто там побував, думаю, згадають цей підйомник, який спочатку лякав своєю висотою, якщо ти на ньому вперше.
 
А ще ви бачили білку? Саме в Буковелі я на власні очі побачила чорняво-руду білку, яка, на жаль, настільки швидко втекла, що я навіть не встигла зробити хороший знімок. І пограйте в сніжки у травні. Це неперевершено! І для Карпат немає нічого надзвичайного, це звичайна справа - кидатись снігом наприкінці весни.
 
І ще одна приємна річ на обраному маршруті - це просто неймовірно величезна кількість кущів бузку. Радість для моїх очей. Хотілося подякувати кожному, хто посадив бодай маленький невеличкий кущик.  
 
Ну, і на закінчення, обов'яково завітайте у Карпати, хто ще не бував там. Повірте мені на слово, ви станете залежними від цих безкраїв лісів. Вам бракуватиме ще дози цього прохолодного повітря. Ваші очі бажатимуть цього напрочуд спокійного зеленого кольору. Частинка вас залишиться в Карпатах, я впевнена. ;)
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

"Брий": оповідання
2018 року оповідання "Брий" потрапило до короткого списку конкурсу МАТЕЛОТ - першого українського конкурсу морської прози імені Лисянського, організованого Антоном Санченком, порталом Літакцент і видавництвом ТЕМПОРА. Приємного читання!
Читати більше