Мальта: 9 міст за 9 днів. Як дістатися, що дивитися

18 липня 2016
Olegh
Мальта – компактна острівна країна, що пришвартувалася у Середземному морі між двома континентами. Це вже точно не Африка, але й не зовсім типова Європа. Цивілізації тут уже вдосталь, глобалізації - ще ні. Тому відпочити на Мальті можна колоритно і домашньо. Долетіти ж сюди із Польщі чи Угорщини можна навіть за 30-40 євро.
 

Автобусоманія

Напевне, перше, що ви отримаєте в мальтійському аеропорту, буде мапа місцевих автобусних маршрутів. Ще мудріше буде ознайомитися з нею до приїзду, видрукувати, завантажити в телефон (ось посилання - www.publictransport.com.mt/en/route-map). На Мальті вона знадобиться неодноразово. Мабуть, той, хто складав схему цього руху, дуже хотів справити враження, що Мальта - велика країна. На острові з параметрами 30 км завдовжки і 15 км завширшки існує ледь не сотня різноманітних автобусних маршрутів. Але серед них жодного прямого - автобуси їздять петлями, спіралями, скрипковими ключами. Словом, усе для розширення вашого кругозору.

Це водночас і добре, і зле. Бо хоч поїздка і забере трохи більше часу, ніж могла б, але точно нічого цікавого не пропустите. Та й хто поспішає на курорті. Завдяки такій транспортній схемі об’їхати Мальту можна навіть за тиждень. А за 9 днів і поготів. І це буде зовсім не виснажливий тріп, а розслаблена прогулянка з регулярними паузами на пляжний відпочинок.

Ще не так давно Мальтою курсували "прикольні" окаті автобуси. Трохи тіснуваті, але всенародно улюблені. Настільки, що зараз вони стали одним із сувенірних хітів Мальти (у вигляді модельок, звісно), кіосками на колесах чи елементами вітринних інсталяцій.
 
Теперішні автобуси більш просторі та щедро кондиціоновані. При 30 градусах спеки – це серйозний плюс. Але й в них трапляються косяки. Наприклад, в аеропортовий Х3 вхід і вихід відбувається тільки через передні двері – тож доводиться стрибати через валізки, як мальтійський кролик.

Ще один нюанс – лівосторонній рух. Це все британська колоніальна спадщина. На початках часто плутаєшся, з котрого боку вулиці ставати на зупинку. І коли виїжджаєш з повороту, важко позбутися враження, що колона ідіотів мчить на тебе по зустрічній. Але з часом то минає. Тому поїхали.

Буджибба. Бухта святого Павла

Зваживши низку "за" і "проти", ми вирішили зупинитися у Буджиббі – курортному центрі на півночі Мальтійського острова. Міркуваннями керувалися прагматичними. Буджибба - один із найбільших транспортних вузлів країни, де сходиться багато автобусних маршрутів, а також тут знайдете повний набір цивілізаційних благ (супермаркети, кафе, доглянута пейзажна набережна) і кілька пляжів у пішій доступності. Сукупність усіх цих чинників трапляється на Мальті далеко не завжди. Частіше чогось бракує: то пляж – замилуєшся, але до найближчої оселі – півгодини полем, то, навпаки, місто атракційне, але моря не видко.

Крім того, Буджибба - спокійне й затишне містечко, на відміну від деяких інших курортних зон, де відриваються п’яні (не тільки від свободи) підлітки, котрі приїхали на Мальту начебто повчитися англійської мови. Раніше вона була популярною серед англійських пенсіонерів. З появою дешевих авіаліній місто дедалі більше заповнюється слов’янською публікою. На щастя, "руссо турісто" у ній поки що меншість, але спеціальні кормові полички з "сємочками" "На крылечке" і кефіром "Зорька моя" є майже в кожному великому продмазі.
 
Згідно з повір’ями, саме до тутешньої затоки прибився святий Павло після корабельної катастрофи поблизу берегів Мальти. На острові апостол пробув не дуже й довго – приблизно 3 місяці, після чого продовжив шлях до Риму. Але й цього часу вистачило, щоб саме він став покровителем Мальти і найбільш шанованим тут небожителем. Павло не тільки започаткував християнство на острові, а й зцілив хворих та прогнав отруйних змій. Тому на зображеннях чи скульптурах руку апостола часто обвиває змія. У морі при вході в бухту встановлено пам’ятник Павлові, на березі – церкву і вежу на його честь.

Аура. Акваріум

Міста на Мальті, немов колонії устриць, що обліпили морський валун і за браком місця наповзають одна на одну. Між багатьма містечками межі дуже умовні. Деколи достатньо перейти на інший бік вулиці – і ти уже в іншому населеному пункті. Власне так Буджибба непомітно переходить в Ауру, де по суті все те ж саме, тільки більше нових готелів понавстромляли.

Предметом гордості Аури є національний акваріум Мальти з місцевими морським чудами. Перше враження при наближенні до будівлі: "Що це було? Мабуть, НЛО". Акваріум має оригінальну форму, симпатичний в оформленні, але за наповненням – нічого особливого. Просто попірнати з аквалангом у тутешніх водах навіть цікавіше. Море прозоре, як сльоза. Рибки Немо труться об ноги. А ще прогулюючись уздовж затоки святого Павла, можна виявити багато вирубаних у скельній поверхні квадратних ванн, де римляни чи то видобували сіль, чи то приймали купіль.
 

Валетта. Орден

Якщо поглянути на мапу Валетти, то столиця Мальти скидається на черепаху, котра пливе. Вона й закута в панцир, як черепаха. Місто зусібіч оточене мурами, висота яких здатна викликати і запаморочення, і захоплення.

Валетту збудували 500 років завдяки щедрим пожертвам чи не всіх європейських монархів і виснажливій праці тисяч рабів. Натхненником будівництва був великий магістр Мальтійського ордену Жан де ла Валетта, в честь якого й названо місто. Як на мене, це взагалі один з найуспішніших фандрайзингових проектів у європейській історії. Гроші на будівництво й утримання лицарської твердині давали всі – від португальських королів до російських імператорів. Напевне, тому собор святого Івана у Валетті один з найпишніших за оздобленням з-поміж усіх, які доводилося бачити
 
І ще мене постійно бентежить, чому турки, яких постійно скубли лицарі, виглядають у різьбі, як викапані запорізькі козаки? Так і в мальтійській церкві у Відні, й у Валетті також. Чи то скульптори були не в курсі? Чи то й справді одні від других візуально не відрізнялися? Чи то моделлю у них працював один і той же запорожець-заробітчанин :).
 

Валетта. Сади

Із флорою у Мальті дуже скупо. Ми якось проїжджали щось, що називалося у них національним парком, у нас воно потягнуло б не більше, ніж на центральний сквер у райцентрі. Тому три зелені острівці у цій кам’яній коробці Валетти зворушують мало не до сліз – це сади Гастінгса, а також сади Баррака, Верхні та Нижні. Два перших розбито ліворуч і праворуч від центральної брами, треті – поблизу форту Святого Ельма. Не оминайте.
 
По-перше, краєвиди з кожного саду відкриваються неймовірні та різні. По-друге, тінь, зелень, квіточки, струмочки, статуї всілякі. Там бронзовий Черчилль блаженно мружиться серед незабудок. Там Еней нескромно хизується м’язами перед туристками. А далі знову – суцільний камінь, і балкони, балкони, балкони…
 

Сліма. Переправа

Тусня і шопінг – не наш фетиш. У Слімі цього добра хмара, тільки я вам кепський порадник. Мабуть, ідіть на набережну, з того боку, де відчалює паром на Валетту, - не промахнетеся. Хоч, як на мене, до Сліми варто їхати тільки й задля порому (Sliema ferry). Не думайте, що то щось грандіозне. Це просто великий катер з нижньою закритою і верхньою відкритою палубами, який за 5 хвилин перевезе вас із берега на берег. Цінність у тому, що найкращі знімки мурів Валетти можна зробити саме з борту – займайте місця з лівого боку за напрямком руху. 

Вартість фотосесії, тобто квитка в один бік, - 1,5 євро.

Така ж переправа курсує і між Валеттою та мальтійським Троймістом (Вітторіоза-Сенглея-Коспіква). Навпроти східного берега Валетти в затоку врізаються три миси, як три пальці руки, на кожному з яких стоїть окреме місто, але разом вони творять один спільний конгломерат. Теж симпатично.
 

Сент-Джуліанс. Місток кохання

За Балуттою починається містечко Сент-Джуліанс. Крім назви, нічого не змінюється, хіба що концентрація пабів стає ще вищою, щоб досягти свого максимуму у районі Пачевілль. Це мальтійська Ібіца. Паті на хаті. Гулянки до ранку. Але вдень цілком цивільно і тривіально – клабери сплять. Зате можна без натовпу сфоткатися з коханою на мостику кохання. Він зачепився за бухту Спінола.
 

Мсіда. Марина

По дорозі з Валетти до Буджибби (і не тільки), неминуче проїжджатимете Мсіду. Тут можна вийти на годинку, щоб роздивитися найбільшу на острові стоянку яхт. Ефектним заднім тлом для цього лісу щогл є місцевий собор. Особливо при заході сонця. Такий стоп-кадр вартий того, щоби присісти за столик біля однієї з кав’яренок з капучино, пастіцці чи канолі. Оте-от незрозуміле – це мальтійська випічка: пастіцці бувають і з фруктовими, і з овочевими, і з м’ясними, і з сирними начинками, канолі - тільки солодкі.

Призвичаївшись, погляд вихопить поміж білосніжних яхт і розмальовані рибальські човники – луццу. На носі у них зоборажено характерний оберіг – око Осіріса. Вважається, що він боронив від лиха ще фінікійців, нащадками яких, знову ж таки, вважається, є мальтійці. Осірісові смерть і воскресіння описані в доволі довгому й натуралістичному міфі, який закінчується хепі-ендом, в якому бог оживає, з’ївши око власного сина Гора.
 

Стіни Мдіни

На Мальті є міста, де нема моря. Серйозно. Із них найсимпатичніше – Мдіна, стара, долицарська столиця країни. Жартують, що зараз у Мдіні живе всього лиш 400 мешканців з котами включно. Зате туристів там у розпал сезону на порядок більше. Мдіна несе в собі стійку арабську автентику і навіть наявність кількох християнських церков не в змозі її розвінчати. Зрештою, вся мальтійська забудова тяжіє до близькосхідних стандартів, такий собі "сарацин стайл". Мені найбільше нагадує ізраїльську Яффу чи деякі з фешенебельніших районів Бейрута.

У тренді – квадратні вілли чи малоповерхівки (здалеку схожі на картонні складанки), але не білого, а переважно піщанистого кольору. Так-от, у Мдіні ці східні віяння – не легкий серпанок, а потужний концентрат.
 
Ніхто на Мальті не може зрівнятися з Валеттою за кількістю, конфігурацією й оздобленням балконів. Натомість у Мдіні є своя фішка – дверні клямки. Інколи це навіть не клямки, а цілі художні композиції завбільшки, як середнього діаметру сковорідка. 
 

Рабат. Катакомби

Виходимо з Мдіни, перетинаємо площу, і ми в Рабаті. Тут уже є життя. Дідики під генделиком обговорюють газетні новини. Здорові лоби на центральній площі пересувають з місця на місце "отакенні" тумби й фігури святих – це народ готується до фести.

Феста – мальтійський аналог того, що на Галичині називають "празником", тільки відбувається ще з більшим розмахом. У програму входить прикрашання вулиць хоругвами й гірляндами, оркестр, феєрверк і парад з фігурою відповідного святого. Фесту, мабуть, вигадали мальтійські чоловіки, щоби було себе чим зайняти. Бо яка там робота на Мальті, крім половити рибу. А так, потягав фігуру (щоб її підняти, потрібно з десяток легінів), постріляв вогнями – і вже жінка не дорікатиме, що байдики б’єш.

У Рабаті особливо шанований святий - це, як ви вже здогадалися, Magnus Sanctus Paulus, або просто Павло. До того ж, тут збереглися печери, де він жив і молився, перебуваючи на Мальті. Тепер – це музей. А через дорогу – катакомби святої Агати. Вони більш пізні, але цікавіші тим, що там збереглися фрески тисячолітньої давнини. У катакомбах святого Павла – лише 3 кілометри голих стін.
 

Моста. Ротонда

Третій за величиною церковний купол у Європі (після Риму й Лондона) знаходиться у Мості. Він накриває Собор Вознесіння Пресвятої Богородиці або просто Ротонду. Це предмет гордості усієї Мальти, який видно з будь-якої височини на острові. Виглядає справді монументально, але не громіздко, й особливо ефектно увечері з підсвіткою. Кожен зустрічний розкаже вам історію про те, як під час Другої світової війни на Ротонду впали три німецькі авіабомби, дві з яких відскочили від купола, а третя пробила покрівлю і впала перед вівтарем. Але жодна не вибухнула. Дорогою з Мости до Буджибби автобус проминає мальовничий каменевидобувний кар’єр. При масштабах маленької Мальти це справжній Великий каньйон.
 

Могли, але не були

Упродовж нашої дев’ятиденки можна було майнути у ще кілька місць, але ми свідомо принесли їх у жертву сонячним ваннам і водним процедурам. Тому наша нога так і не ступила на другий за величиною острів Мальтійської Республіки – Гозо. Він вважається тихою провінцією, аж занадто провінцією – подумали ми. Окрім того, обійдено увагою було кілька мегалітичних храмів Мальти – Джгантія, Хагар Квім, Мнайдра, Таршієн. Може, вони й найдревніші у Європі, але кілька поставлених одна на одну брил мене не проймають, особливо за 10 євро.

Корисні нотатки

Дістатися 

Мальта – це острів, на який краще летіти, ніж пливти. Є екзотичний варіант добирання до Сицилії, а звідти поромом. Але він, по-перше, не бюджетний, по-друге, заморочливий і може виправдати себе лише в тому разі, якщо ви захочете поєднати два в одному, тобто і Мальту, і Сицілію. Та й то, добирання ловкостами може вийти дешевше, але для повноти картини – лінк на поромну лінію даю (www.virtuferries.com). Дорога – орієнтовно 2 години, ціна питання – плюс-мінус 100 євро, залежно від сезону, кількості й віку пасажирів, тривалості поїздки тощо.

Тепер, власне, про дешеві авіалінії. Знайомі все обличчя - www.ryanair.com та wizzair.com. "Райан" літає з Польщі, "Візз" - ще й з Угорщини (Будапешт). Є варіант спробувати ще з пересадкою через Мілан або Наполі зі ще одним ловкостом (www.easyjet.com), який літає з Кракова. Можна натрапити на хороші ціни. Коли я згадував про ціну перельоту 30-40 євро, то є одна ремарка. Зараз уже такого не знайдете, але ми літали в червні, платили саме стільки, та про квитки подбали ще з весни. Хоча в зимовий сезон перельоти можуть бути навіть дешевші. Усю красу ви побачите і взимку, але море, якщо не моржуєте, доведеться відмінусувати. І ще на Мальті у цей час пронизливі вітри.

На літо 2017 року компанія AirMalta (http://www.airmalta.com/) обіцяє прямі перельоти на острів з Києва, Львова та Дніпра в діапазоеі 130-140 USD в один бік. Без пересадок, зі шиком, але не надто бюджетно. Але їхній сайт не полінуйтеся відвідати в будь-якому випадку. Зроблено яскраво, з любов'ю і, крім безпосередньо відомостей про перельоти, містеть багато цікавої й пізнавальної інфо, яка здатна знадобитися в мандрівці.

Про пересування у самій Мальті вже писав: тримайтеся автобусів і буде вам щастя. Офіційний транспортний сайт - publictransport.com.mt. Квиток можна придбати у водія, але дешевше вийде купити картку на 12 поїздок або іншу - безліміт на тиждень.

Харчуватися

Кухня не є сильним боком Мальти. Вплив поблизької Італії відчувається і навіть трохи тисне. Зате поїсти пасти й піци можна дешевше, хоч би тому, що італійці страшенно люблять включати у ресторані рахунки різні "коперто", "сервіцію", одне слово, приховані доплати, мальтійці на таке не страждають. З острівних спеціалітетів найчастіше пропонують – кролик, тушкований мільйоном різних способів, з вином і без, та козячий сир – "джбейнет". Є місцеве вино – не вражає, є пиво – теж. Є національна "кока-кола" - Kinnie – безалкогольна "газбулька" з гірких апельсинів і трав. Перший раз видасться гіркуватою, але потім втягуєшся і навіть смакує. 

Поселитися

Ми замешкали тут: www.carolinaflats.com. Але насправді варіантів є до кольору, до вибору. Крім Букінгу чи AirBnB, які реклами не потребують, є кілька місцевих пошуковиків. Ось, наприклад, такий - www.holidayletsmalta.com. Або такий www.freshlettingsmalta.com, чи такий holiday-malta.com.

Дивитися

Мені після приїзду захотілося переглянути "Трою". Фільм у багатьох епізодах знімався на Мальті.
І знято було гарно. І взагалі атмосфера на острові якось більше налаштовує на античний лад, ніж на середньовічний. За винятком Валетти, звичайно, де мальтійські хрести мозолять очі на кожній огорожі. А фанати "Ігор престолів" і без того знають Мальту до найменшого камінчика – острів став повноцінним знімальним майданчиком для серіалу.

Посилання

www.visitmalta.com - офіційний туристичний сайт країни, регулярно оновлюється, є календар подій, багато цікавої, а деколи й корисної інформації.

www.maltainsideout.com - неофіційна альтернатива. Але перший, як на мене, докладніший.

stargate.inf.elte.hu; www.arrivo.ru - два невеликих путівники по Мальті – англійською і російською. Обидва недосконалі, але для загального враження і планування мандрівки в першому наближенні – достатні.

www.orderofmalta.int Для тих, кому цікавий Мальтійський орден – учора сьогодні, завтра.

www.maltairport.com Єдиний на Мальті аеропорт у місті Лука. Є можливість в онлайні відслідкувати прибуття-відбуття й назагал промоніторити, хто туди літає.

Куди б іще податися: мої рекомендації
Відень
Попрад
Стокгольм
Монако
Єрусалим

Будапешт
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

НЕ ТАК ТІЇ ВОРОГИ, ЯК ДОБРІЇ ЛЮДИ...
Наприкінці ХІХ ст. український рух опинився перед поважними й розмаїтими викликами. Лідери українства мусили шукати відповіді на ці виклики - й тут годі не згадати про ті тяжкі помилки та прорахунки, яких припустилися вони в своїх пошуках і які дали гіркі плоди в наступну епоху змагань за незалежність.
Читати більше
ЩИРІ 2019: 15 зірок знялися в благодійному календарі на тему українських свят
Маша Єфросиніна, Леся Нікітюк, Ната Філатова (ONUKA) і ще 12 українських зірок долучилися до створення благодійного календаря "Щирі", який присвячений традиційному вбранню та українським святам.
Читати більше