Максим Березовський

На стіні Болонської академії золотими буквами на мармуровій дошці висічено "Маssimo Веresovski", а на стіні церкви Сан-Джакомо є портрет "maestro", академіка Максима Березовського.
 
27 жовтня 1745 року у Глухові в старовинній козацько-шляхетській сім`ї народився Максим Березовський, перший композитор-українець, автор опер. Одержав хорошу домашню освіту, з 10 років навчався в Київській духовній академії. Головним джерелом, звідки емісари з Москви, а згодом з Петербурга, забирали співаків до придворної капели, були церковні та монастирські хори в Україні. Малолітніх дітей, не питаючи згоди ні у дітей, ні у батьків, негайно вивозили.

Деякі відомості про побут капеланів наводить К. В. Харлампович: "Одяг, — писав він, — був однакової форми для всіх, щоденний зеленої краски, недільний червоної. Заспівувачі, звані в капелі "уставщиками", мали особливе, парадніше вбрання". На початку 40-х років XVII ст. таким заспівувачем у придворній капелі був Григорій Сковорода. Жили капелани при дворі, де займали шість кімнат. Допомагали керівникам капели окремі регенти, часом цю функцію виконували монахи.

16-літнім Максим вступив до Петербурзької придворної капели. З 1758 р. Максим Березовський у Петербурзі був зарахований оперним співаком до театру майбутнього імператора Петра III. Все так добре складалося, але… один із фаворитів Катерини ІІ – Г. Потьомкін, крім забав із царицею, мав розваги з найкращою балериною петербурзького театру Францою Ібершер. Цариця довідалася про це, коли танцівниця була вже на п’ятому місяці вагітності, через що й не виходила на роботу. Після вдавано зіграної нервової сцени ревнивої образи та засоромлювань цариця зі своїм фаворитом надумали у наказовому порядку видати Францу заміж за Максима Березовського. Навіть написали імператорський указ, який зобов’язував Максима одружитися. Посланець цариці обер-поліцмейстер пан Корф у примусовому порядку звелів Максимові Березовському виконати його протягом трьох днів. Максимовому розпачу не було меж, адже у нього була у Києві наречена Христя… 19 жовтня 1763 р. М.Березовського обвінчали з Франциною Ібершер.

У цій скруті граф Кирило Розумовський помітив геній юного композитора і допоміг добитися рішення про надання коштів на десятирічне навчання в Болонській академії. А від себе подарував капшук золота зі словами: "Це не для тебе. Ти перший із України будеш у Болонській академії, а там про нас не дуже багато чули".

Європа почула українського Моцарта і заговорила про нього. 25-літнього Березовського обрали академіком Болонської академії, його ім`я золотом записали на мармуровій плиті уславленого навчального закладу. На замовлення театру в Ліворно Березовський створив оперу "Демофонт". Цей твір викликав захоплення знаменитих музик світу. Потім була опера "Іфігенія". Упродовж 9 років Максим Березовський посилав свої твори до Петербурга, їх виконували у присутності царського двору, концерти українського композитора вивчали любителі церковного співу.

Переможна любов до рідного краю привела Березовського до столиці північної імперії, але у Петербурзі його трактують, як малоросійського вискочку. Злидні переслідують першого композитора Росії, він ледве зводить кінці з кінцями, не має навіть власного костюма. І продовжує працювати, створює шедеври духовної музики – концерти "Вірую", "Отче наш".

У цей час Григорій Потьомкін захопився ідеєю створення музичної академії в Катеринославі чи Кременчуці, запросив Березовського на посаду ректора. Але із зруйнуванням Запорозької Січі ця ідея вмерла, Потьомкін забув про Березовського, а цариця дуже різко, знахабніло поводилися з Максимом. Він вирішив їхати додому… Свої закінчені й незакінчені твори "Марія", "Пугачов", "Арія кошового", "Хортиця", "Хор запорожців" та різні обробки рідних пісень, інструментальні твори про козаків-запорожців склав у валізу.
  Композиторові був тільки 31 рік, але безнадія, психічна депресія, цькування довели до чарки. 24 березня (2 квітня 1777 р.) у Петербурзі Максим Березовський перерізав лезом горло. Правда, ніхто не спростував чуток, що Максим Березовський був убитий за наказом Катерини ІІ. За іншою з версій Березовський помер від хвороби, що супроводжувалася високою температурою, – "лихоманки".

Навіть ховали генія на казенний кошт на чужій землі. Загинув майже увесь архів композитора.