Магда Ф’юнія
Трансформація фізичного плану

Багатьом важко дивитись на трансформації, що зараз відбуваються на фізичному плані планети. Через хвороби, катастрофи, війни та катаклізми з фізичного плану відходить велика кількість людей. У світі панує безлад, усі воюють, відчувається скрізь агресія або ллється звідусіль негатив. Таким чином відходять нижні фізичні пласти щільної реальності через повне руйнування тривимірних систем, щоб була можливість створити вищий вібраційний світ, проявити його, почати по-іншому жити.

Люди лякаються. Хтось намагається від усього сховатися, втекти чи заплющити очі на те, що відбувається довкола. Йде повне очищення планети та людства від низьких енергій (їх носіїв). І якщо всередині вас живе страх, неприйняття того, що відбувається, критика та осуд, то вам не вдасться втекти від болісних уроків. Ви самі притягнете їх у своє життя.

Все це очищення, як трансформація, покликана не завдавати людям страждань і болю, або лякати їх, вона (трансформація) закликає лише прокинутися і змінюватися, повертатися у Світло, що живе у кожному з нас. Для когось це останній шанс на пробудження, тому що дуже багато Душ, які вибрали Квантовий Перехід, поринули у матеріальний план та земні ігри, а від цього не можуть вийти на Світло.

Вони надто загралися, і забули для чого вони тут. Багато хто прийшов допомагати будувати новий світ Землі. А також це відхід застарілих систем, руйнування організацій, що завдають шкоди людям на планеті, відхід із втілення низько вібраційних людей, які вже не прокинуться.

Як же пройти цю трансформацію, щоб не втратити своє Світло, щоб перебувати на високих вібраціях і усвідомлено з повним прийняттям дивитися на всі події навколо?

Треба пам'ятати, хто ми є насправді, і не поринатимемо в тривимірну ілюзію. Ми не смертні люди, а великі безсмертні божественні істоти. Ми можемо подолати все та не згаснути. Усі ми – безсмертні душі, ми взагалі не вмираємо, ми лише перероджуємось, змінюючи форму. Ми вічні, ми – божественне Світло за своєю суттю.

Пам'ятаючи про це, розчиняється страх перед фізичною смертю, тому що за нею слідує інший досвід, інші форми та інші прояви. І жодна душа не йде з втілення випадково чи просто так. Жодна людина випадково не опиняється у місцях військових операцій, не перебуває у місцях катаклізмів, або на щось хворіє. Усе це має певну цінність. Тяжкі хвороби, катастрофи, стихійні лиха, для деяких це остання можливість для пробудження, що нагадує божественний поштовх. Звичайно, це може не допомогти людині, але це шанс. Це викликано не лякати, викликати страждання та біль, а пробуджувати.

Часто люди, незадоволені життям, скаржаться на долю, сваряться на дрібниці. Якщо вони опиняються в стресових ситуаціях, коли все валиться навколо, гинуть люди, стираються з землі вдома, і вони опиняються прямо перед смертю, то всередині них може все в одну мить перевернутися. Вони нарешті зрозуміють справжні життєві цінності, і скільки дало їм життя щодня, скільки радісних подарунків несло життя, а вони не помічали, бо дивилися не туди.

(Саме це наразі відбувається з українськими волонтерами в тилу і захисниками на фронті (на «нулі») під час військових дій ЗСУ проти російських окупантів на території України - ВЗ).

Часто люди сваряться на своїх близьких, не цінують їх, не проявляють до них любові, висловлюють на їхню адресу жахливі слова, не приділяють достатньої уваги. Але коли втрачають цих близьких, вони усвідомлюють, скільки у них було цінного, і вони цього не бачили, не помічали, не були задоволені. Вони не обіймали своїх близьких, соромилися проявляти свою любов, або у них не було на них часу, тому що заробляли на непотрібні матеріальні цінності, гналися за чимось тимчасовим. Ці люди також переосмислюють своє життя, змінюють свої принципи життя.

Буває, люди сильно зачепилися за матеріальний план, шукають щастя у тимчасових та ілюзорних цінностях, ганяючись за ними, і навіть не бачать неба та сонця над головою, не дякують життю за все, що вже мають. Вони живуть як запрограмовані роботи системи. Втративши все нажите, залишившись без дому чи матеріальних цінностей, хапатися вже нема за що. Відчуваючи цю втрату всього, як обнуління, людина може прокинутися.

Коли немає нічого, то починаєш цінувати саме життя, небо над головою, яскраве тепле сонце, лагідний вітерець. У цьому переосмислюється все життя, змінюються прагнення. Звичайно, це не означає, що такий тяжкий досвід допомагає усім. Хтось так і залишається у низьких енергіях і продовжує грати як сліпий. Але для когось це шанс для пробудження. Після такого перезавантаження він все змінює у своєму житті.

А є й високо духовні люди, які опиняються у місцях воєнних конфліктів, катастроф та катаклізмів, щоб допомагати трансформації простору, проводити світлі потоки, якорити енергії нового світу, допомагати своєю присутністю пробудженню людей. Це сміливі та відважні люди. Вони живуть у повній довірі до Бога, Душі, божественної істоти, Вищого Я, що їх веде. Вони усвідомлено йдуть на цей досвід, тому що немає у них страху, а лише любов до Бога, миру і людей. Вони – світочі Нової Землі. 

(Таким прикладом є українські військові. Наразі в Україні вже побутує гасло: «У Бога є тепер ім’я – це Збройні Сили України» - ВЗ).

У цьому досвіді вони ще більше перетворюються та повертаються до Світла. Все завжди лише на благо. Вище Я людини, її Душа, завжди знають, що може принести користь, а що ні. Нічого не буває випадкового чи помилкового.

Самостійно виходьте зі всіх своїх страхів, припиніть триматися і гнатися за хибними матеріальними цінностями. Любіть своїх близьких та виявляйте до них любов. Виходьте з егоїзму, тому що ніхто не повинен підлаштовуватися під вас і жити так, як ви вважаєте правильним і потрібним. Цінуйте все, що дає вам життя. Дякуйте Богові щодня. Все завжди лише на благо. Якщо ви не бачите і не відчуваєте це благо, це не означає, що його немає.

З любов'ю до всіх, Магда Ф’юнія.

www.youtube.com

 Канал Лоры Шереметьевой