Людина-творець

31 грудня 2014
Юлія Василів
"Потреба в людині… Сильне відчуття потреби у людині іншої якості".

Дивлячись у вікно на перехожих, ця думка не покидала мене. Куди вони ідуть? Навіщо? Що за цими пошуками і швидкими темпами?

Поверхневість? Стереотипи? Імідж і образ? Часом, мабуть, таки якась суть. Але в чому ця суть?

Думалося, що суть  у відповідальності. У здатності почати її зі свого життя, прийнявши рішення, не звинувачуючи нікого, розуміючи ціну і наслідки. Коли менше означає більше або зрештою приносить оце "більше".

Суть у мужності іти своїм шляхом. Адже стільки всього нам нав'язують - хтось, щось, навіщось…  Надто багато пояснень, а так мало розуміння причини… Так от - оцей стан, коли ти раптом перетворюєшся на спостерігача з боку, чуючи усі коментарі, але вміло їх фільтруєш, для того, щоб врятувати себе… Цей стан, він цінний потрібний, важлива умова формування запиту на себе і розуміння себе.

Суть у пошуку нових рішень та альтернатив до проблем. У здатності виховувати в собі дисципліну мислення, дисципліну думки! Коли мозок налаштований саме на пошук рішення, а не на безперервний аналіз причин. Збагнути! Як потреба, необхідність і величезний внутрішній ріст, який спочатку очевидний лише тоді, але критично важливий для близьких, спільноти, країни, для світу! І рано чи пізно світ його оцінить. Просто ця оцінка – не те, чого по-справжньому треба прагнути. Це лише наслідок. А ми про суть…

…тому суть у можливості поставити собі найвищу планку і йти до неї – послідовно, відповідально, малими кроками. Власне, хтось вже казав, що цивілізація полягає у здатності довго підтримувати щось одне, вірити глибоко і сильно… Цивілізація як можливість іти смиренно своїм шляхом, розуміючи масштаб світового процесу та роль людини у ньому… Мізерну, минущу – але важливу!

Тоді легше, тоді менше питань. Але більше дії та продуктивності. Тоді життя як воно є, а не "чому" і "навіщо".

Суть у праці – у тій, яку Сковорода називав "сродною". І вся складність лише у тому, щоб її знайти – знайти в собі. Чи то – відчути. Але пройшовши шквал питань, пошуку і сумніву, вона таки пробивається на поверхню безапеляційним рішенням відбутися!..

Вкотре все стає простіше. Вкотре цілісність загострюється, вкотре…

…а ще суть у повазі – до Людини. При цьому має бути чітке розуміння меж між повагою і обманом, який часто закрадається у нас, щоб руйнувати крихти надбаної істини…

… зрештою суть у становленні Людини-Творця, яка може усе перелічене поєднати в собі і віддати світу. Працею, словом, поглядом, думкою, любов'ю…
 
***
 
Дивлячись у вікно, я вкотре думала про Людину-Творця… Може, саме правдивих творців нам так сьогодні не вистачає?
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Як слов'янки прикраси носили
Яскравим та виразним наповненням до українського народного одягу виступали прикраси. Вони виконували захисну функцію амулетів, талісманів, оберегів, які супроводжували людей упродовж життя. Основним призначенням ювелірних виробів було доповнення до костюма. Звідси і їхня художня виразність, багатство форм і технічних прийомів, які збереглися і зараз.
Читати більше