36 найвідоміших в світі картин, ПО ЯКИХ КОМІЧНО ПОДОРОЖУЄ ЛЮБИТЕЛЬКА АБСЕНТУ

Художник Андрій Сікорський вкотре вирішив пошуткувати з картинами відомих художників. Треба визнати, вийшло дотепно. Цього разу він обрав "Любительку абсенту" Пабло Пікассо. Ця сама меланхолійна любителька абсенту в проекті художника "Арт-тріп любительки абсенту" подорожує по різних картинах і, що цікаво, досить органічно в них вписується. Власне, що тут довго розповідати - дивіться самі:))

По ходу я коротенько розповідатиму цікавинки про деякі картини чи самих художників.

                                Любителька абсенту + Анна Ахматова пензля Натана Альтмана.

Цей портрет в Ахматової був найнеулюбленішим. Однак її рідні та близькі вважали, що вона на ньому дуже впізнавана. Сину Ахматової цей портрет теж був не до вподоби.

                                                  Анрі Матісс "Танок" + любителька абсенту.

Картина "Танок" була написана під враженням від танців Айседори Дункан та від танців у кабаре "Мулен де ла Галетт". Картину було виставлено у 1911 році і вона викликала на себе шквал негативу. Після нищівного шквалу обурення публіки та критиків замовник картини Щукін навіть попросив Матісса заретушувати срамні місця танцівників.

                  Отто Дікс "Портрет журналістки Сильвії фон Гарден" + любителька абсенту.

У 1933 році, коли до влади прийшов Гітлер, Отто Дікса - експресіоніста та авангардиста, було звільнено з посади професора і заборонено писати картини в гротесконому стилі, що паплюжить німецьку націю. Його було занесено у список з вісімнадцяти найнебезпечніших художників Германії. В його домі проводились обшуки, при цьому декілька його картин, що знаходились вдома, були навмисне продірявлені тими, хто обшукував. В 34 році, після участі у виставці "Дегенеративне мистецтво", яку курував особистий фотограф і друг Гітлера, 270 його картин було спалено. Напевно таки, не всі з цих картин були спалені, бо вже після війни фотографові Гітлера було висунуто звинувачення у незаконному збагаченні - користаючись гоніннями на "дегенератиних" художників, він підпільно від Гітлера продавав за кордон їх картини. Самим же художникам, в кращому випадку, перепадали крохи.

                                          Жак Луї Давід "Смерть Марата" + любителька абсенту.

Затятий якобинець Жан-Поль Марат був пропагандистом революції. Якщо говорити нинішньою мовою - він був блогером. Через важку шкірну хворобу майже весь час він киснув у ванні і у ванні ж він блогернічав. Судячи з відгуків сучасників, Марат був не дуже доброю людиною. На картині вбитий якобинець має атлетичні плечі, насправді ж він не був накачаним. Картина написана художником під впливом гіркого відчуття від втрати "Друга народа". Гм... не заколола би його Шарлотта Корде, його би з часом гільотинували його ж однодумці - тоді таке часто траплялось. Ця картина має декілька повторів - Жак Луї все не міг очуняти від втрати Марата, тож знов і знов писав цю картину.

                                       Володимир Сєров "Ленін і ходоки" + любителька абсенту.

                               Віктор Васнецов "Витязь на роздоріжжі" + любителька абсенту.

До вступу у Академію мистецтв Васнецов навчався у духовній семінарії, але не закінчив її. Під час навчання у Академії мистецтв художник жив на одній квартирі разом з Репіним. Вони товаришували. Васнецову подобалось навчання у Академії, але, не дивлячись на це, він її теж кинув і на кілька років поїхав у Париж.... Після повернення з Парижу Васнецов повністю змінив манеру писання картин. З художником Нестеровим вони більш як десять років росписували Володимирський собор у Києві. Він вважав себе іконописцем. Після жовтневого перевороту Васнецов не втік за кордон, а лишився в СРСР. В той час його картини масово знищували як ті, що не відповідали політиці партії. Незважаючи на те, що це страшенно гнітило його, художник не зрадив собі і продовжував малювати до самої смерті.

                          Віктор Васнецов "Три богатирі" ... два богатирі + любителька абсенту:))

                        Віктор Васнецов "Іван царевич на Сірому Вовку" з любителькою абсенту.

                          Віктор Васнецов "Альонушка" ... Альонушка чи любителька абсенту?:))

                          Віктор Васнецов "Спляча красуня" + любителька абсенту, в якої безсоння.

                                  Василь Суріков "Бояриня Морозова"... еее бояриня Абсентова.

Бояриня Морозова - історична особистість. Вона була шалено багатою верховною двірцевою бояринею. Була родичкою цариці, але це не вберегло її. Її виїзди в кареті супроводжувало не менше ста слуг.

Під час церковної реформи Никона в ХVII сторіччі, коли відбувся розкол, вона слідом за протопопом Аввакумом відмовилась приставати на церковні нововведення і лишилась старообрядницею. Цар Олексій Михайлович наказав всіх старообрядників кидати у глибокі ями, що називались земляними в'язницями, або в погреби з щурами. Там вони помирали в муках від голоду і хвороб.

Не минула ця доля і Феодосію Морозову - вона не зреклась старообрядництва, тому її було вислано з Москви і, через деякий час вона померла від повного виснаження у земляній тюрмі. Суріков довго не міг знайти модель для боярині - всі, кого він писав, губились серед натовпу - він з'їдав, ніби применшував постать боярині. Зрештою, десь в глубинці Росії він знайшов старообрядницю, яка і послужила моделлю для боярині Морозової.

Художник навмисне допустив історичну неточність - насправді бояриню везли Москвою міцно зв'язаною по нуках і ногах так, що вона лежала і не могла поворухнутись, але Суріков вирішив, що для більшої величності і промовистості бояриня має сидіти на дровнях і благословляти натовп двоперсним хрестом. Він захоплювався стійкістю і самопожертвою цієї жінки.

Картину сприйняли негативно, але, незважаючи на це, після виставки її купив Третьяков. На адресу художника тоді посипались звинувачення, що він пропагандує розкол і таке інше. Тільки троє людей відкрито заявили, що їм подобається картина. Це були письменники Гаршин і Короленко та музикальний критик Стасов.

                       Олексій Саврасов "Граки прилетіли" + бояриня... нє - любителька абсенту:))

                                     Жан Етьєн Ліотар "Шоколадниця" + любителька абсенту.

                                      Ян Вермеер "Майстерня художника" + любителька абсенту.

Картина "Майстерня художника" має й іншу назву "Алегорія живопису". Написана на початку Барокко. Саме в ті часи художники, за прикладом Караваджо, почали відходити від написання картин на суто релігійну тематику. Ян Вермеер був серед перших. Він був караваджистом - послідовником утрехтської школи караваджистів. 

                                      Грант Вуд "Американська готика" + любителька абсенту.

Картину написано у 1930 році під час Великої депресії. Художник говорив, що картина стилізована під тодішню моду на портретні фотографії. Позували для картини дантист Гранта Вуда та його сестра. Це така ж сама загально відома картина, як Мона Ліза пензля Леонардо да Вінчі або Дівчина з перловою сережкою Яна Вермеера і має на себе стільки ж пародій та мемів. На картині зображені старий власник сільського будинку у стилі "сільська готика" та його дочка - за сумісництвом стара діва. Однак публіка весь час сприймає жінку на картині, як дружину старого з картини. Проти цього завжди ображено протестувала сестра художника - на момент, коли вона позувала для картини, їй було всього тридцять.

                        Казимир Малевич "Три дівчини" одну дівчину заміщає любителька абсенту.

                           Сандро Ботічеллі "Народження Венери" чи любительки абсенту?:))

Микола Ге "Петро І допитує царевича Олексія Петровича в Петергофі" + любителька абсенту.

Картину "Петро І допитує царевича Олексія Петровича у Петергофі" Микола Ге починав писати, ідеалізуючи царя Петра. Під час написання він познайомився з Костомаровим, через нього отримав доступ до історичних документів і вже дописував картину без симпатії до царя, з думкою, що Петро І був жорстоким тираном.

           Пітер Брейгель старший "Фламандські прислів'я" а-ну, знайдіть тут любительку абсенту!

Картина має ще одну назву "Світ догори дригом". У цій картині зображено сто дванадцять прислів'їв. Наприклад, такі, як "битися головою об стіну", "метати бісер перед свинями" чи "плисти проти течії"... 

                             Пабло Пікассо "Портрет Хайме Сабартеса" + любителька абсенту.

                                       Ілля Репін "Не чекали" разом з любителькою абсенту.

                                                   Едвард Мунк "Крик" + любителька абсенту.

Багато мистецтвознавців припускають, що "Крик" Мунка - плод фантазії психічно хворої людини. Картина вартує шалених грошей. Крик має декілька варіантів. Що цікаво, цю роботу експресіоніста декілька разів крали з музеїв. І, буцімто, не через вартісність картини, а через її емоційну насиченість.

             Мікеланджело Буанаротті "Створення Адама" і любителька абсенту, як посередник:))

                               Рене Магрітт "Портрет" страви + портрет любительки абсенту.

Коли цю картину просвітили рентгенівськими променями, виявилось, що під нею прихований фрагмент до іншої картини, на якому зображено оголену жінку. Художник розчарувався у картині і намалював поверх іншу. Арт-дилер казав, що Маргітт, напевно, пише свої картини уві сні, бо весь час вдень валяється в ліжку. Взагалі, Маргітт дратувався, коли хтось починав тлумачити його картини і казав, що символів в них нема. Так це чи ні, вирішує глядач.

                                        Поль Сезанн "Картярі" грають з любителькою абсенту.

                                      Федор Решетников "Знову двійка" + любителька абсенту.

Ілюстрація "Помірний та нестримний" з Дрезденського молитовника + любителька абсенту.

                     Олексій Саврасов "Весняний день", яким насолоджується любителька абсенту.

                              Вінсент ван Гог "Згадка про сад у Еттені" + любителька абсенту.

Сумні рядки, написані художником:

"Людина несе в своїй душі яскраве полум'я, але ніхто не хоче погрітися біля нього; перехожі помічають лише димок, що виходить через трубу, і йдуть далі своєю дорогою."

Вінсент Ван Гог "Листи до брата Тео"

                           Клод Моне "Враження. Схід сонця", що зустрічає любителька абсенту.

Вважається, що цей пейзаж - це вид з вікна готелю "Адміралтейський", що в місті Гавр, в якому деякий час жив митець. Перша назва картини була "Вид на гавань Гавра", але для каталога картин Клодові було запропоновано змінити назву на більш оринінальну. Відпочатку мистецтвознавці обізвали картину бездарною, але у публіки вона мала успіх і її за 800 франків купив колекціонер Ернест Ошад. 

                            Валентин Серов "Портрет Іди Рубінштейн" + любителька абсенту.

"Портрет Іди Рубінштейн" здійняв справжню бурю. Суріков назвав "Іду" "неподобством", а Репін - "гальванізованим трупом". На яку би виставку не потрапляла картина, завжди навколо неї здіймався хайп. Валентин Пікуль згадував деякі відгуки про скандальну танцівницю: "Худорляве, сталеве тіло, що дивно нагадує коника-стрибунця. Чарівність отруйна, краса на грані потворності, дивна чарівність." Портрет Іди Серов написав за рік до смерті. Власне, художник навмисне спровокував скандал. За три тижні до смерті він писав в одному з листів: "Ось, які бувають скандали. І я радий, бо в душі - скандаліст, - та і на ділі, втім."

                                 Валентин Серов "Дівчинка з персиками" чи дівчинка з абсентом?

                        Карл Брюллов "Останній день Помпеї" і незворушна любителька абсенту.

Брат художника Олександр був архітектором, що розробив проект реставрації помпейських лазень. Тому часто він був присутній на розкопках. Разом з братом Карл Брюллов декілька разів приїздив на розкопки Геркуланума і Помпеї. Під враженням від побаченого він і написав цю картину.

                                     Едуард Мане "Бар у Фолі-Бержер" + любителька абсенту.

На першій же виставці у Салоні картина здійняла справжній фурор - її одностайно визнали шедевром. Ніхто достеменнно не міг визначити жанр полотна - це і портрет, і жанрова сценка, і натюрморт. Картину подовгу розлядали, навколо неї завжди було повно народу. На картині зображено барменку Сюзон з бара, в якому було варьєте. Позаду дівчини дзеркало, в котрому відбивається все, що робиться в залі. Дівчина задумалась і не звертає уваги на чоловіка в циліндрі - Анрі Дюпона (друга художника), що підійшов до барної стійки.

                                              Василь Перов "Риболов" + любителька абсенту.

                               Джорджоне "Юдита з головою Олоферна" + любителька абсенту.

Мистецтвознавці припускають, що голова Олоферна має риси самого Джорджоне, тому Олоферн в нього не відразливий, на відміну від того, як його зазвичай зображували тогочасні художники. Довгий час авторство цієї картини помилково приписували Рафаелю Санті.

Джерело ілюстрацій: сторінка Андрія Сікорського