|
7 вересня 2016
Oleksandra Orlova |
Кохання, розваги, подорожі — здається, все це створене лише для молодих, а людям похилого віку залишається тільки згадувати радощі минулого та повчати молодь. Проте чимало режисерів світового рівня не погодяться з такими думками, а доказами протилежного слугуватимуть кіно-шедеври про бабусь і дідусів, які з невимушеною елегантністю та гумором ламають стереотипи.
Стрічка режисера Майка Райдела з легендарними Кетрін Хепберн та Генрі Фондою в головних ролях розповідає про буття професора на пенсії, який зустрічає своє 80-те літо з дружиною в затишному будиночку на березі мальовничого озера. Старий буркутун давно уже готовий віддати Богові душу, але його невгамовна дружина не бажає пливти за течією, і нагадує чоловікові про радощі родинного кола, про свято нестаріючої душі, й про кохання, в якого немає строку придатності.
Один з останніх фільмів геніального Федеріко Фелліні з неповторними Джульєттою Мазіною та Марчелло Мастроянні — мелодрама-переосмислення життя творчої людини на схилі віку. Двоє італійських танцюристів Амелія Бонетті та Піппо Боттічелла, які в молоді роки здобули славу, танцюючи в стилі Джинджер Роджерс та Фреда Астера, через 30 років вирішили знову зустрітися та вийти на сцену. Сили вже, звичайно, не ті, роки розлуки далися взнаки, та й публіка добряче змінилася, але хіба це перешкода для танцю, коли поруч найкращий партнер у світі?
Ця хмерна стрічка стала класикою американського кіно та миттю підняла молодого режисера Рона Говарда на вершину голівудського Олімпу, а все тому, що популярна у 80-ті тема прибульців була використана у фільмі вельми оригінально.
Отож, мешканці будинку престарілих виявляють, що коли викупатися в прилеглому басейні, то відчуваєш себе геть молодим. Але раптом з'ясовується, що на дні басейну зберігається не що інше, як чарівний кокон, який належить інопланетній цивілізації. Колись прибульці залишили його на Землі, а тепер повернулися, аби забрати. Однак бабусям та дідусям кортить і далі насолоджуватися подарунком з неба, тож вони втрапляють у захопливу, небезпечну, але таку кумедну авантюру.
Іскрометна комедія режисера Дональда Пітрі розповідає про двох сусідів-дідуганів Джона (Джек Лемон) та Макса (Волтер Меттау), що вже 50 років ведуть між собою малопомітну, але дошкульну війну, яка раптово обертається у відкрите протистояння, адже на кону прихильність чарівної вдовиці, що перебралася у їхнє містечко.
Невигадливий сюжет зрештою розкираває глядачу чимало щемких таємниць, але чи приведе до примирення? Може так, а може й ні, але гарний настрій від усіх цих старечих перепетій гарантований. А якщо вам сподобається, то можна продовжити веселощі разом із сіквелом "Старі буркотуни розбушувалися".
Виявляється, Девід Лінч знімає не лише психоделічні картини, а й досить невимушені та зворушливі кіно-історії. Елвіну Стрейту 73 і він доживає свій вік з хворою донькою в тихому провінційному містечку, але одного разу дізнається, що його старший брат Лайл ледь не помер від сердечного нападу. Елвін, ясна річ, вирішує побачитися з Лайлом, але той мешкає за кілька штатів, а з транспорту у старенького лише газонокосарка. Думаєте, когось це зупинить? Ні! Тому на Елвіна чекає велика мандрівка, випадкові щасливі й сумні знайомства, та, нарешті, зустріч з братом.
Жіночий погляд відомої режисерки Ненсі Маєрс на жіночу ж привабливість у похилому віці, без прикрас, але з кпинами й дотепами. Насправді ж, мова йде не лише про те, що може дати жінка чоловікові, коли їй під 60, а про те, чи гідний цієї честі чоловік, навіть якщо мова йде про знаного ловеласа Джека Ніколсона чи про довічно "обраного" Кіану Рівза? Окрасою цього веселого та сміливого фільму звичайно стала лауреатка премії Оскар і просто приваблива (у будь-якому віці) жінка — Даян Кітон.
Стрічка канадської режисерки Сари Поллі порушує складну тему подружніх стосунків з сорокалітнім стажем, в яких дружина стає бранкою хвороби Альцгеймера, поступово "випадаючи" зі звичного світу. Тепер їй необхідне стаціонарне лікування. Вперше за довгі роки Фіоні та Гранту вготована тривала розлука.
За правилами лікарні, в перший місяць відвідувачі не допускаються, аби хворому було легше адаптуватися до нових умов. Коли ж Грант нарешті відвідує Фіону, він із жахом виявляє, що вона не тільки забула його, але і віддала своє серце іншому чоловікові. Чи зможе Грант повернути почуття дружини чи зважиться, пропри все, відпустити, тому що кохає?
Все ж таки, британці, як ніхто, вміють знімати кіно "ні про що", аби воно зачаровувало. І стрічка Майка Лі — тому яскравий доказ. Том і Джеррі (ага) — сімейна пара передпенсійного віку. Вечори й вихідні вони проводять з рідними та близькими: єдиним сином Джо, гострою на язик одиначкою Мері, колегою Тома — нечупарою Кеном. Вечеря й тривка розмова, чай і вино, корисні поради та випадкові суперечки. Любов і тепло, надія і відчай. Спілкування. Самотність. Народження. Смерть. Весна, літо, осінь, зима. Час минає.
"Ще один рік" — рідкісне у своїй цінності, гуманне у своїй неозброєності, меланхолійне, але водночас, світле кіно.
Фільм режисера Джона Меддена розповідає про товариство британських пенсіонерів, що вирішили податися "на спочинок" до менш витратної й набагато екзотичнішої Індії. Спокусилива реклама запрошувала їх до прекрасного старовинного готелю "Меріголд". Але насправді споруда, та й сервіс, виявилися блідою тінню обіцяної величі. Однак, незважаючи на те, що дійсне індійське середовище далеке від тієї розкоші, яку вони собі уявляли, спільні пригоди безповоротно змінюють кожного з них. Вони усвідомлюють, що можна почати життя з чистого аркуша та знайти любов, якщо відпустити минуле.
Варто зазначити, що винятковим це кіно робить неймовірний акторський склад, до якого увійшли: Джуді Денч, Білл Найї, Меггі Сміт, Том Вілкінсон, Пенелопа Вілтон, Селія Імрі, Рональд Пікап та Дев Патель.
А ще минулого року на екрани вийшов сіквел стрічки — Готель "Меріголд". Заселення триває (The Second Best Exotic Marigold Hotel).
Знову неперевершена Меггі Сміт в компанії статечних ветеранів кіно і театру, але на цей раз у фільмі Дастіна Гоффмана про будинок для стареньких артистів британської опери Бічем-Хаус.
Овації, квіти й шанувальники залишилися в минулому, але щороку в день народження Верді старі артисти згадують про свої таланти та влаштовують гала-концерт. Цього разу вони сподіваються залучити до програми виступу нову мешканку Бічем-Хаус, колишню приму Джин (Меггі Сміт), проблема в тому, що сама Джин не збирається "соромитися", а переконати цю категоричну жінку, ох, як важко!
Незважаючи на те, що фільм Александра Пейна розповідає про американську глибинку, впізнати у ньому українські реалії досить просто. Сама історія геть невигадлива: Вудроу Т. Грант отримав лист щастя. І повірив у нього. Ну, а що взяти з Вудроу? Він вже старий, у нього починається Альцгеймер, він алкоголік. Ось Вуді й відправляється в місто Лінкольн, штат Небраска, щоб отримати "обіцяний" листом щастя один мільйон доларів. А допоможе йому в цьому син Девід, який хоч і розуміє, що це "махлярство", але хоче подарувати своєму батькові трішечки щастя.
Аргентинський режисер Маркос Карневале зняв прекрасне кіно, яке настільки вразило світ, що отримало власну американську версію з Ширлі МакЛейн та Крістофером Пламмером у головних ролях, але оригінал, все ж, виявився кращим, душевнішим, потужнішим.
Вдівці Альфред та Ельза опиняються під одним дахом. Між сусідами-одинаками виникають взаємні почуття, на які рідко зважуються літні люди. Яскравій, невтомній, навіть трохи навіженій Ельзі вдається перетворити похмурого іпохондрика Альфредо в чоловіка, котрий любить життя, а він, в свою чергу, допомагає коханій здійснити її найзаповітнішу мрію.
| 1 | 5943 |
Умови використання матеріалів сайту
Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку
Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com
