ЛИСТИ ІВАНА ФРАНКА ДО УЛЯНИ КРАВЧЕНКО. Четвертий уривок

ЛИСТИ ІВАНА ФРАНКА ДО УЛЯНИ КРАВЧЕНКО

(Продовження. Початок читайте у першому-третьому уривках)

Четвертий уривок

У 49-ому томі Зібрання творів Івана Франка вміщено чотири листи письменника до Уляни Кравченко.

1 січня 1886 року він повідомляє їй: “Лист Ваш і прекрасні вірші дістав і дуже Вам дякую”. Франко просить надсилати йому нові вірші й обіцяє вмістити їх уже в другому номері “Зорі”.

19 травня 1887 року Іван Франко просить вибачення в Уляни Кравченко, що так довго їй не писав і не привітав її з одруженням. “Ну, та я надіюсь, що Ви й без того певні, що я Вам бажаю всього доброго і хорошого”.

Проте насамперед для нього важливою є робота, тому він пише: “Звісно, попереду всього я бажав би, щоб Ви не забували нашої спільної приятельки – руської поезії, котра познакомила нас з собою, і надіюсь, що й надальше удержить у добрій дружбі”.

Франко повідомляє, що до “Жіночого альманаху” “… впакував я більшу часть Ваших недрукованих ще поезій, які у мене осталися (досі надруковано 6 сонетів і дві осібні поезії, а до кінця ще піде кілька)”.

Він нарікає на те, що у Наталії Кобринської вийшов слабким нарис про вчительське життя, тож просить Уляну Кравченко написати свої спогади про це. “Головно звернути би треба увагу на відносини людей, дітей і товаришів-учителів до учительки, і здається, що про все те Ви будете могли розказати багато цікавого. Статейку будьте ласкаві написати попросту, без прикрас, без рефлексій, давайте самі факти, подайте копії (дослівні) листів тих дівчат, що до Вас писали… Я, яко редактор альманаху, дуже бажав би, щоб така стаття Вашого пера була в нім надрукована. Об’ємом не стісняйтеся, пишіть докладно, як буде що лишнє, то я скорочу”.

4 серпня 1894 року Іван Франко повідомляє Уляні Кравченко: “Щодо Ваших віршів, я тільки сьогодні найшов хвильку вільного часу, щоб прилагодити їх до друку…”. І далі: “Вірші гарні, хоч трохи занадто етеричні, метафізичні та абстракційні, як уся Ваша поезія. Може, воно тепер і модно так”.

Він пропонує їй дещо перекласти із Ленау, бо хоче для “Життя і слова” “… подати в’язанку перекладів з різних поетів європейських”.

У вересні 1894 року Іван Франко пише Уляні Кравченко: “Даруйте, що досі не відписав на Ваш щирий і ласкавий лист і не вислав Вам книжок. Пишу тепер пару слів, щоб дати знак, що жию і пам’ятаю про Вас. Висилка книжок спізнилася головно для того, що деякі були розпозичені і тільки тепер я постягав їх і сими днями вишлю. За переклади із Ленау щиро дякую: прийшли в саму пору, і я постараюся зробити з них ужиток ще в 6 книжці, котра в сих днях починається друкувати”.

Анатолій ВЛАСЮК

22 травня 2018 року