Листопад. Актуальні фрази місяця
Віталій Портников
Дмитро «Калинчук» Вовнянко

Віталій Портников

Розслідування Bellingcat – не сенсація

Сенсація – що держава ще існує

Для західного читача підсумки розслідування журналістів з Bellingcat - справжнісінька сенсація.

Йдеться навіть не про те, як готувалася операція, якими мали бути її результати. Йдеться про кілька абзаців, у яких розповідається, як у вирішальний для операції момент президент країни – він же верховний головнокомандувач – просто не знайшов часу для того, щоб зустрітися з керівниками спецслужб. І замість нього «поради» цим керівникам давав керівник його офісу – просто чиновник, який не наділений жодними конституційними повноваженнями. А керівники спецслужб до цих «порад» прислухалися як до керівних вказівок – і перенесли операцію, що призвело до її краху.

А потім керівник офісу взагалі заперечував факт проведення цієї операції. Як і президент, котрий не знайшов час зустрітися з керівниками спецслужб. А потім президент заявив, що спецоперація була, але не українська. А потім тимчасова слідча комісія (ТСК) парламенту встановила, що української спецоперації не було, а був спеціальний захід.

Але тих, хто відповідав за перенесення термінів цього спецзаходу, ТСК встановити не змогла хоча спілкувалася з тими самими людьми, що й журналісти. Натомість спеціально наголосила, що глава офісу президента не міг ухвалювати такого рішення, оскільки не мав таких повноважень. Так у тому ж і фокус. Повноваження не мав! Натомість мав владу. І коли весь цей секрет Полішинеля вийшов назовні – як і слід було очікувати – представники влади почали істерично кричати, що «у вас немає доказів», як злодій у трамваї, якого спіймали за руку в момент пограбування сумочки.

Звичайно, для західного читача все це – справжній морок. Політики у західних країнах йдуть у відставку і на тлі значно менших звинувачень і підозр. Будь-який президент, який себе поважає і думає про майбутнє країни і своє власне політичне майбутнє, попросить у такій ситуації піти у відставку навіть найвідданішого чиновника. І навіть найчистішого - просто щоб не забруднитись у підозрах. І взагалі сам факт того, що спецслужбами країни управляють клерки з президентської приймальні - це справжнісінька катастрофа.

 Такого не може бути у жодній цивілізованій державі за фактом. Якщо про подібне говорять – це привід для серйозного розслідування, для відставок та судів. І, звичайно, з такими спецслужбами ніхто у світі не обмінюватиметься жодною важливою інформацією – а раптом їхні керівники знову підуть радитись до офісу?

Повторюся, все це цікаво тільки людині, яка не живе в країні тріумфуючого політичного дикунства (читай: в Україні, в коротку добу «зеленого більшовизму» – ВЗ). Але у нас усі впевнені, що так і має бути. Ми що, не розуміємо, що нашою країною керують із приймальні? І як може бути інакше, якщо і сам глава держави, і більшість його соратників і співробітників просто не розуміють, чим вони займаються? Ми що не пам'ятаємо, що про це вже відверто сказали і колишній прем'єр-міністр, і колишній голова парламенту, і колишній глава офісу, і колишній міністр внутрішніх справ? Так воно й має бути у нас. І буде, доки популісти при владі. Ми можемо лише рахувати помилки, провали та катастрофи. Та й ще розслідування проводити.

Сенсація – вона зовсім не у тому, що повідомили журналісти. Сенсація - вона у тому, що держава, у якій такий президент, такі чиновники та такі виборці взагалі ще існує. Ось чому нам треба дивуватися і радіти. Який там Bellingcat!

Дмитро «Калинчук» Вовнянко

Операція «Авеню»

Цей допис буде не про зелену владу. Не про їхні кричущі провали. І не про черговий компромат. Це буде допис про подвиг українських розвідників. Можна як завгодно оцінювати звіт про розслідування групи Bellingcat, але в одному, я думаю зійдуться і противники чинної влади і її прибічники.

Звіт Bellingcat – це дифірамби офіцерам ГУР МО України та СБУ.

Професія розвідника, насправді, найбільш невдячна в світі. «Закодовані в нас імена, і обличчя ховає тінь, ми таємно кладем за країну життя – не вагаючись, без сумлінь», - співав Ріффмастер. Неймовірно точні слова. Прокляття розвідників в тому, що відомими серед них стають ті, хто провалився. Справді ж успішні мусять назавжди лишатися таємними і тішитися лише відчуттям виконаного обов’язку. Без слави і визнання. Такі правила цієї гри.

Я переконаний, більшість наших громадян навіть не зрозуміли, наскільки витончену і досконалу операцію виконали українські спецслужби. Що саме описав Bellingcat... Для розуміння звернемося до історії, і розглянемо операції які стали легендарними.

1944 рік. Операція «Березино». Радянська контррозвідка через свою агентуру закинула німцям дезінформацію, ніби у Білорусі, в районі ріки Березина б’ється в оточенні німецька частина чисельністю біля 2000 багнетів. Ніби ця частина перетворилася в партизанський загін. Був організований зв’язок «оточеної частини з німцями». І сміх-сміхом, до 5 травня 1945 р. німці посилали «оточеній частині» зброю, припаси, фахівців, тощо. З радянського боку участь в операції брали такі фігури як генерал Судоплатов і Вільям Фішер – майбутній «полковник Абель». Є інформація, що трофеєм НКВД ледь не став особисто Отто Скорцені.

1960 рік. Операція «Фінал». Ізраїльський Моссад дізнався, що в Аргентині переховується нацистський злочинець Рудольф Ейхман. Проблема була в тому, що Аргентина Перона ледь не відкрито надавала притулок колишні гітлерівцям. Проте ізраїльтянам вдалося Ейхмана викрасти. Ейхман був захоплений коли повертався з роботи, потім 9 діб він перебував на віллі орендованій ізраїльськими розвідниками. Колишні гітлерівці поставили на вуха всю Аргентину. Нишпорили скрізь. Проте ізраїльтяни провели накачаного наркотиками Ейхмана на літак, видавши його за хворого ізраїльського пілота. Ейхман представ перед судом в Ізраїлі.

2020 рік. Операція «Авеню». Українська військова розвідка в ході збору інформації про терористів ДНР примудряється завербувати і вивезти на українську територію «апалченочку» (жінку-прототип героїні російського «мила») та викрасти Цемаха (повернутий росіянам Зеленським). Після таких успіхів українці створюють фейкову приватну військову кампанію і починають «вербувати» терористів ДНР і ЛНР, що опинилися без «роботи». Справа іде настільки успішно, що «вербовку» віддають на аутсортинг колишньому найманцю, а ГУР отримує безцінну інформацію про учасників збиття українських вертольотів та ІЛ-76 над Луганським аеропортом. Все готове аби вивезти з Росії і заарештувати 30 терористів. Але...

Хеппіенду не сталося. Хеппіенд стається в тих країнах, де президентами обирають державників, а не коміків. Та все це не зменшує подвигу українських розвідників. Замисліться! Ще у 2013 р. українські спецслужби були здатні хіба що бізнес кришувати, а вже у 2018-му... Під час президентства Петра Порошенка...

Слава і уклін українським розвідникам і контррозвідникам. Уклін за їхню таємну, невдячну, але таку необхідну роботу.

Головний редактор інтернет-видання «Цензор.НЕТ» Юрій Бутусов.

Охорону колишнього начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Василя Бурби забезпечує одна із країн НАТО. Про це 17 листопада в ефірі телеканалу «Україна 24» заявив головний редактор інтернет-видання «Цензор.НЕТ» Юрій Бутусов.

«Ми почули від (спікера української делегації в ТКГ) Олексія Арестовича, від (глави фракції «Слуга народу» у парламенті) Давида Арахамії гарні слова про українських розвідників, які проводять хороші операції. Я хочу сказати, в чому лицемірство та паскудство того, що робить пан Арестович тут в ефірі. Він каже: «Можливо, не було зради». Так скажіть, будь ласка, а чому тоді після такої успішної операції (із затримання українськими спецслужбами найманців ПВК «Вагнер»), де не було з точки зору (глави Офісу президента України Андрія) Єрмака та Арестовича зради, 05 серпня 2020 року, нагадую, через п'ять днів після провалу операції, був звільнений указом президента голову ГУР МО Василь Бурба. Упродовж місяця було звільнено всіх керівників цієї спецоперації, успішної, як ми бачимо з розслідування Bellingcat, чому з їх зняли охорону? Чому це було зроблено?», - сказав Бутусов.

За його словами, броньований автомобіль, яким пересувається Бурба, належить посольству США в Україні. «А охорону забезпечують країни НАТО. Організовано це країнами НАТО... Усіх цих людей миттєво звільнили за одне – вони хотіли доставити в Україну 28 російських терористів, а їх вирішили залякати, щоб вони ніколи більше навіть у думках не мали, що хоч одного росіянина українська розвідка має схопити», – додав журналіст.

Фрілансер Валерій Зміївський

PS

Всі події вказують на те, що коли клоун Зе таємно зустрівся з чекістом Патрушевим в Омані, чекіст поставив клоуну Зе головну вимогу: паралізувати діяльність української розвідки, бо вона виявилась на голову вище за московську, і настільки ефективною і результативною, що це зачепило «имперскую спесь» московитів.... І клоун, звичайно, за гроші, почав відпрацьовувати це завдання чекістів, «которых очень унизили уропы»....

Матеріал по темі:

20.11.2021. Генерал Василь Бурба повідомив про зраду вищого керівництва країни

https://www.youtube.com/watch?v=QoEikg4zFGA

19.11.2021. Портников назвав справжню причину зриву спецоперації щодо «вагнерівців»

https://www.youtube.com/watch?v=ZCTSSCKPevU