Ляльковий дім

Є в Житомирі незвичайний ляльковий дім, і не просто дім, а майже музей, в який не купиш білет і не потрапиш за бажанням, про нього не знімали сюжети і не писали величезних статей. Чому? Тому що він вдома в однієї незвичайної, але дуже гарної людини.
  Тамара Сергіївна Примак – авторка ляльок, яка більше 50 років створює їх своїми руками. Це не просто іграшки, а історія життя, в якому були смуток і радість, світло й туга, надбання і втрати...
 
Лялькарство – ціла наука, справжній дар, який дається талановитим та щирим людям. Дар цей не прийшов нашій героїні з молоком матері, вона навчилася цьому мистецтву вже дорослою в інституті культури на бібліотечному факультеті, а в незвичайному ремеслі знайшла своє покликання.
  Тамара Сергіївна 32 роки поспіль працювала в центрі творчості дітей та молоді, очолюючи гурток українських сувенірів і створила понад 1000 абсолютно різних та унікальних ляльок. Її герої та героїні – плід власної фантазії, різні літературні та народні герої, тваринки й міфічні істоти.
 
Зі шматочків тканини, які приносять їй знайомі, колишні учні та шанувальники її таланту, ниток, ґудзиків та навіть старих перук, які дуже складно знайти зараз, народжуються ляльки з особливою зовнішністю, власним характером та своєю долею. Ляльки Тамари Сергіївни живуть своїм життям: беруть участь в міських, обласних і навіть всеукраїнських творчих конкурсах. Їх би із задоволенням купували, але вони не для продажу – це  українська спадщина, зразки сучасного прикладного мистецтва.

​
 
Всім відомо, що справжні майстри завжди мають учнів. У Тамари Сергіївни їх кожного року було більше сотні, і дітвора із задоволенням навчалася в неї кропіткій і творчій роботі. Справжній Вчитель завжди вміє пояснити та показати, зробити складне завдання простішим. Наша майстриня сама розробляла абсолютно унікальні іграшки та викрійки до них.

Вже півстоліття її витвори – окраса багатьох виставок і закулісся театрів. Фігурки Святого Миколая та ангелів за індивідуальними ескізами Тамари Сергіївни були передані в недільну школу та інтернати для дітей з вадами зору, прикрашають полиці її рідних і близьких далеко від України. Найбільш пам'ятні та близькі по духу для неї персонажі гоголівських "Вечорів на хуторі біля Диканьки", яких вона створила до двохсотліття з дня народження видатного письменника.
  Майстриня вірить в сакральний зміст ляльок, а в її багатій колекції є й ляльки-мотанки. Іноді ляльки-обереги потрапляють в руки добрих власників як подарунок, але за всі роки вона не виставила на продаж жодну ляльку. Творчість, якою прекрасна та натхненна жінка займається не тільки заради задоволення, покликана зберегти інтерес людей до автентичного мистецтва та української історії.

За останні роки у Тамари Сергіївни було дві персональні виставки у відділі мистецтва обласної бібліотеки, але у свої 82 (!) вона не планує зупинятися на досягнутому.
 
На питання "в чому краса жінки?" Тамара Сергіївна дала свою вичерпну відповідь: в духовності, в працьовитості й у внутрішній силі, адже ляльки для неї не просто хобі, а сенс життя, шлях, обраний душею.

Текст: Інна Филимонова
Фото: Ірина Парфенюк
Джерело: zhytomyr.travel​