Лурдська фортеця. У стінах старовинного замку

6 червня 2016
Liubov Kovalchuk

Вхід до замку, на який я вчора витріщалась, - переді мною. Про Лурдську фортецю (Форт де Лурдес) існує небагато свідчень. Замок був побудований у скелястій місцевості недалеко від річки. Його витоки ведуть ще в римські часи. Збереглися фрагменти скульптур та стіни фундаменту тих часів. У 778 році він став резиденцією Карла Великого - короля франків. У XIII столітті перейшов у володіння графства Шампань і став частиною королівства Наварра. На початку XV століття замок стає власністю французьких королів.

У 1921 році замок був викуплений міською владою і перетворений у Музей Піренеїв. Це було зроблено по ініціативі вченого, колекціонера та дослідника Піренеїв - Луі де Бондідьє і його дружини - Маргарити Луівілль. 

Замок розташований над містом і, щоби побачити чудовий краєвид, навіть не потрібно заходити на його територію.

Але ми, звісно, цим не обмежимось. Тому, заплативши декілька євро за вхід, заходимо на подвір'я фортеці.

Територія досить велика. Крім музею, де зібрані експонати, присвячені мистецтву та традиціям мешканців Піренеїв, тут ще є ботанічний сад, оглядовий майданчик та каплиця Нотр-Дам. 

Першим ділом чимчикуємо оглядати музейні експонати. Тут представлені ремесла та види діяльності, які розповсюджені у цій місцевості (землеробство, тваринництво та сировиробництво). А  також можна побачити побут піренейських селян. Багато експозицій присвячені інтер'єру будинків, тут ми оглянули меблі, посуд із фаянсу, традиційні костюми.

Народу практично немає. Ми спокійно гуляємо територією замку та оглядаємо масивні кам'яні стіни, його кімнати та приміщення.

 

Кожна частина комплексу замку присвячена окремій темі з життя мешканців Піренеїв. 

Отак-ось були облаштовані помешкання селян. Як на мене, в деяких наших селах люди живуть не краще...

Святковий та звичайний одяг мешканців гір. Манекени дещо страшненькі....

Легендарні казкові капці зі закрученими носиками.

Та жіночі головні убори. Наскільки я знаю, з-під такого чепчика не повинно визирати жодне пасмо волосся. Якщо визирне - капут. Ганьба на все життя.

В загальному, експозиція музею представляє життя мешканців гір з XVIII по XX століття.

Незрозуміла штукенція.

Наступна - секція ремесел. Тут представлені різні знаряддя праці. Прядки, верстати та всяка всячина.

  

Далі на порядку денному - посуд із фаянсу. Фаянс (або глиняна кераміка) - керамічний матеріал, покритий тонкою склоподібною плівкою.

Картини місцевих живописців.

Музей досить великий. Подивитись є на що. А те, що він розташований у стінах старовинного замку, робить його ще цікавішим. 

Ми піднімаємось у верхню частину замку, звідки відкривається чудова панорама Лурду та його передмість. На майданчик можна потрапити за допомогою сучасного ліфту або по крутих кам'яних сходах.

Тут, у стінах фортеці, мій телефон спіткала гірка доля. Ним гепнули об велику каменюку. На щастя, все обійшлося декількома подряпинами. Але я не довго сумувала. Ще ж стільки всього треба оглянути!

Спускаємось вниз і заходимо у капличку замку. Як сказала моя супутниця, заради того, щоб це побачити, варто було проїхати сотні кілометрів.

Крім всієї цієї краси, у стінах замку є розкішний ботанічний сад.

В рослинах я не дуже розбираюсь. За їх латинськими назвами  рекомендую звертатись до моєї тітоньки Нелі. Я ж здатна лише на фразу: "Ооо. Яка гарна квіточка". 

Також у саду представлені макети будівель у різних архітектурних стилях. 

 

Як бачите, дивитись тут було на що. Тому нічого дивного, що ми запізнились на хресну дорогу. І то так добряче запізнились. Тобто прийшли майже під кінець. Але отець Олександр, послухавши про наші пригоди та вислухавши щирі каяття, нас пробачив. 

На цьому, мабуть, і все. Ввечері нас знову чекає процесія Вервиці. А зранку наша група вирушає до Барселони. Прощаюся з чудовим містом. Неможливо описати словами те, що відчувала, покидаючи це чудотворне місце. Всі слова тьмяніють перед містерією Віри та Світла. Чудеса Лурду потрібно побачити на власні очі та відчути своїм серцем.

 

Дата поїздки: липень 2012

Читайте про початок цієї подорожі:
Вперше в Європі. Початок прощі. Чернівці - Лагевнікі
Королівське столичне місто Краків
Дивовижне місто Краків. Частина друга
Ченстохова - духовна столиця Польщі
Велике Герцогство Люксембург. Дива маленької країни
Слідами Марії-Антуанетти. Версальський палац
Слідами Марії-Антуанетти. Частина ІІ
Париж - не місто. Це ціла планета!
Коли Богу на небі нудно, він відкриває вікно і дивиться на паризькі бульвари

Лурд - місто Діви Марії
Лурд - найбільша святиня Франції
"Пік дю Жер". Прогулянка Піренеями

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Коти, яких спіймали на гарячому (фото)
Цікавість котів безмежна. Їм завжди цікаво, що ви робите, куди пішли, що принесли і, звичайно, що їсте. Навіть якщо ви будете їсти огірок, кішка буде сидіти поруч і всім сумним виглядом показувати, що совісті у вас немає, якщо не ділитеся... Тому-у-у... всім котиків:)
Читати більше
Як з'явився восьмигодинний сон, якщо наші предки спали двічі за ніч?
У 18 столітті люди спали двічі за ніч, вставали на кілька годин серед ночі, а потім йшли назад до ліжка, вже до світанку. Що з того часу змінилося та чому люди сплять 8 годин — досліджуємо далі.
Читати більше