Лурд - невеличке містечко в Піренеях. До другої половини XIX століття про нього ніхто не знав та не чув. Поки 14 лютого 1858 року простій селянській дівчині Бернадетті Субіру, яка збирала у лісі хмиз, не з'явилася "пані" та не сказала: "Іди до священиків і скажи їм, щоб збудували на цьому місці каплицю, бо хочу, щоб воно стало місцем ласки для людей. Не переставай молитись та кажи другим, щоб і вони молилися. Піди й напийся з джерела та окропи себе водою з нього…"...
Спочатку дівчинці ніхто не вірив. Але згодом Бернадетта відрила джерело у вказаному "панею" місці. Звідти забила джерельна вода, яка була чудотворною. Сліпець промив очі тією водою та прозрів, хлопчика з раком кісток занурили у воду і він став здоровим. За свідченням Бернадетти, Діва Марія являлась їй 18 разів. Сама Бернадетта стала монахинею. Про її життєвий шлях знятий дуже хороший фільм - "Пісня Бернадетти" 1943 року випуску.
21 липня (субота) 2012 року наша група чисельністю в 40 чоловік прибула в це дивовижне місце. Одразу після поселення в готель (Hotel Sainte Catherine) о. Олександр веде нас до гроту, де явилась Діва Марія. Але спершу перед нашими очима відкривається вид на грандіозний церковний комплекс - санктуарій Нотр Дам де Лурд (Sanctuaries Notre-Dame de Lourdes)...
Але про комплекс трохи згодом... Зараз ми стаємо у довжелезну чергу, щоби потрапити до гроту Масабель (фр. Grotte de Massabielle). Грот розташований на березі річки Гав-де-По у скалі висотою 27 метрів. Грот неглибокий. В центральній частині стоїть алтар, а у верхньому правому куті - двометрова статуя Діви Марії, встановлена у 1864 році.
Вода з джерела відводиться у бювет, де можна її брати скільки влізе. Таких кранів близько десятка, черги практично відсутні. Цілющу воду з Лурду везуть цілими каністрами - адже вона не псується...
Попивши водички, ми йдемо оглядати базиліку. До комплексу належать три базиліки:
- Нижня базиліка Святого Розарію (фр. Basilique du rosaire) - побудована у 1889 році в неовізантійському стилі. Може вмістити бл. 1,5 тис. віруючих.
- Верхня – Непорочного Зачаття (фр. Basilique supérieure) - побудована у 1871 році в неоготичному стилі. Може вмістити близько 700 віруючих.
- Підземна базиліка св. Папи Римського Пія Х (фр. Basilique souterraine St-Pie X) - побудована у 1958 році. Розміщується під еспалндою і використовується для масових богослужінь. Може вмістити близько 25 тис. чоловік.
Між двома базиліками розташовується верхня площадка, з якої відкривається отакий ось вид.
А на цих синіх візочках сидять люди з обмеженими можливостями. Тут працює волонтерський центр, який ними займається. Як сказав нам о. Олександр, можна залишитись працювати волонтером без проблем. Але потрібно мати знання англійської мови і, звісно, янгольське терпіння.
Корона на куполі базиліки святого Розарію.
Базиліка Святого Розарію всередині.
Базиліка Непорочного зачаття.
До санктуарію веде міст Сен-Мішель (фр. Pont St-Michel), який є ніби входом, порталом в церкву під відкритим небом.
Повертаємось в готель. Там нас чекає вечеря, а о 20.45 - процесія Вервиці.
То є кусочок нашої кімнатки.
Вечеря о 19.00. Їжа дуже смачна, не жирна, як то звикли українці. На столі стоїть глечик води та глечик вина. Все так "по-французьки"!
20.45 - початок процесії. Попереду несуть статую діви Марії, усі люди зі свічками.
Наша група у вишиванках. Отець Олександр заздалегідь закликав нас брати їх з собою. Тримаємо український прапор та хоругви.
А то є трохи божевільний француз, який обожнює Україну. Усі 3 дні, які ми були в Лурді, він тусувався біля нашої групи.
Помолилась - можна і на небо. Але ні. Мене чекає м'яке ліжко у готелі Святої Катерини. Пора спати.
Дата поїздки: липень 2012
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
