Лох-Несс + Подорож Шотландським Нагір'ям

24 листопада 2017
Kajool-Khan
Приблизно років з десяти я мріяла потрапити на Лох-Несс, себто озеро Несс (у шотландській мові "loch" означає "озеро"). Хто не в курсі - Лох-Несс - одне з найбільших озер Шотландії. Воно займає друге місце за площею і перше за обсягом води у Великобританії, його глибина сягає 230м (!). Просто задумайтеся на секундочку, яка це глибочінь і скільки всього цікавого живе на дні озера... А згадуючи його мешканців, звісно, я маю на увазі Нессі - ЧУДОвисько, яке, за легендами, живе в озері й вдало маскується від людських очей, наводячи страх одними переказами і, де-не-де, начебто фотографіями (хоча цьогоріч кажуть, що Нессі бачило аж 9 людей)...
 

Одні з перших згадок про те, що в озері мешкає невідома величезна тварина, відносяться ще до часів римських легіонерів. На малюнках місцевих жителів римляни змогли визначити всіх представників місцевої фауни, крім гігантської тварини, подібної до тюленя з дуже довгою шиєю. У житті святого Колумба, ірландського монаха (проповідника в Шотландії), є згадки про те, що він своєю молитвою відігнав чудовисько від свого учня, який поліз в озеро. Також згадки про невідому тварину зустрічаються і в середньовічних легендах.

Хвиля інтересу до чудовиська піднялася в 1933 році, коли в газеті опубліковали розповідь очевидців про зустріч з Нессі. З того часу розмови про Лох-Несського монстра не вщухають. Почали з'являтися все нові свідчення про його існування - фотографії, фільми, звукозаписи. На сьогоднішній день є безліч версій щодо існування Нессі. Подейкують, що це - плезіозавр. Хоча противники намагаються пояснити Нессі іншими причинами - хвилями, бульбашками газу, які піднімаються з торф'яного дна озера, плаваючими колодами та будь-чим іншим, лиш би не визнавати істування Нессі.




Попри усі розвинені технології на сьогоднішній 2017-й рік, вчені досі не винайшли пристрій, який можна було б опустити на дно, щоб дослідити підводне життя Лох-Несу і таким чином довести істування великої невідомої (кого ми обманюємо, це ж Нессі) істоти.

Тим не менш, озеро Лох-Несс - одна з головних визначних туристичних пам'яток Шотландії і господарі місцевих готелів та сувенірних магазинів процвітають. На березі озера в селі Драмнадрохіт (
шотл. Drumnadrochit) знаходиться музей та центр вивчення Лох-Несського ЧУДОвиська. Там направду мільйон сувенірів і ми мало не спізнилися на автобус, дивуючись, які вигадливі шотландці зі своїми ідеями.

Краса тут неймовірна: вода неймовірного кольору, небо неймовірне, гори неймовірні, трава теж неймовірного кольору, а коли веселка з'явилася вчетверте за якісь півгодини, то я вже перестала сумніватися у неймовірності цього місця. Ми якраз розсікали хвилі на великому човні й в той час падав дощ, позаду нас наздоганяли хмари, попереду світило сонце, і з'явилася величезна веселка, під якою ми, наче під аркою, пропливли на зустріч сильному вітру. Відчуття неймовірні і я собі під ніс наспівувала "somewhere over the rainbow" і думала: "Трясця! Ми ж зараз тут, ми за веселкою..." Хочу сюди повернутися колись, бо тут неймовірно <3

 
Ну, стосовно погоди, ви, напевне, уже здогадалися: мінлива як жіночий настрій (і ні, це аж ніяк не сексизм, а скоріше навпаки, комплімент). За якихось вісім годин подорожі ти встигаєш відчути на собі і дощ, і сніг, і сильні пориви вітру, і сонце, і веселки, і багнюку, що ріками стікає з гір, і суху неймовірну на дотик та око траву (я справді ніде не бачила такої зеленої трави).

Якщо говорити про
шотландське високогір'я - то тут усе дуже просто, воно досконало зберегло свою природу і краєвиди просто перехоплюють подих. До речі, гірські шотландські села знамениті своєю автентичністю - кельти через свій патріотизм завжди уникали асиміляції. Ууу, про корінне населення - цікавий водій-екскурсовод нам трапився. Особливо він сподобався моїй сестрі (при нагоді питати Plastylina) [смайли, які дуже регочуть] :) 

Отож, кілька слів про Фреда - корінний шотландець, патріот (у кілті й з традиційним шотландським музичним супроводом), розмовляє шотландською ґельською мовою (не плутати з шотландською, яка є результатом розвитку місцевого діалекту староанглійської мови), грубо поводиться і весь час жартує, хоча реально 50% його мови автобус не сприймав :). Та навіть попри те, що перших кілька годин мій мозок кипів від опрацювання шотландської ґельської + опрацювання шотландського гумору, я задоволена як слон: 600км дороги з кількома пунктами висадки, шотландська традиційна + сучасна музика під час подорожі, неймовірний Лох-Несс + руїни замку Уркхарт, гори та рівнини, шотландські милотні корови та овечки, розкидані горами як намистини, загублений дощовик, котрий натякає, що я повернуся - то все у купі просто естетично-емоційна насолода. До повного щастя мені залишилася тільки Ірландія <3


P.S.: Якщо б ви раптом хотіли мене спитати, чи я бачила Нессі у чорній-чорній воді озера Лох-Несс, то я залюбки поділюся з вами своїми цікавими спостереженнями, а мені є чим поділитися, повірте... )

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com