Одним з найцікавіших науковців, пов’язаних зі Львовом став Мар’ян Смолуховський. Один з найбільш перспективних європейських фізиків кінця ХІХ-початку ХХ століття, він значний період свого життя присвятив Львову та Львівському університету. Чимало сучасних технологій ґрунтується саме на моделях створених Смолуховським: індустріальне очищення води, ріст нанотрубок, коагуляція молока та чимало інших. Отож Мар’ян Смолуховський, хто він?
М. Смолуховський
photo-lviv.in.ua
Народився майбутній геній фізики 28 травня 1872 року в австрійському містечку Фордер-Брюль поблизу Відня, у сім’ї Вільгельма Смолуховського – чиновника канцелярії імператора Франца Йосифа.
Мар’ян та його старший брат закінчили віденьску Терезіанську гімназію, яка вважалась елітною, оскільки її студентами здебільшого були діти столичних чиновників та аристократів. У перші роки свого навчання Мар’ян зацікавився дисциплінами гуманітарного циклу, проте згодом його захопила астрономія.
Його вчитель фізики – А. Хьофлер, зміг зацікавити молодого Мар’яна фізикою та природничими науками загалом. У 1890 році Смолуховський отримує атестат зрілості та записується на філософський факультет Віденського університету, де в якості основних предметів для вивчення він обирає фізику та математику. Його викладачами стають такі знані тогочасні фізики як Д. Стефан та Ф. Екснер. Певний вплив на молодого студента мав також Л. Больцман, який вів зі Смолуховським активне листування.
Зліва: Будівля, де містилось основне приміщення Львівського університету під час роботи там Смолуховського
Справа: Смолуховський за роботою
photo-lviv.in.ua
Перша наукова праця Смолуховського побачила світ у 1893 році, вона була присвячена внутрішньому тетртю в рідинах. Його дисертація була захищена у 1895 році і, враховуючи її високий рівень, вона отримала нагороду від імператора а її автор – перстень з діамантом.
Молодий науковець активно подорожує Європою. Спочатку він працював у Парижі у Нобелівського лауреата Г. Ліппмана, згодом у Глазго він працює з Д. Бітті та лордом Кельвіном. У 1898 році Смолуховський стає приват-доцентом Віденського університету.
Зліва: Смолуховський з професорами та випускниками Львівського університету у 1904 році
Спарва: Фото "львівського періоду"
photo-lviv.in.ua
photo-lviv.in.ua
1898 рік пов’язав Смолуховського зі Львовом. Він отримує посаду у місцевому університеті, окрім того він одружився з Софією Баранецькою. Львів спочатку мало втішив перспективного науковця, який звик до бурхливої та насиченої наукової атмосфери. Університет видався йому провінційним, окрім того він скаржився на відсутність колег відповідного рівня. Тому вихід він знаходить у подальших наукових мандрівках та в індивідуальних наукових контактах з іншими дослідниками. Смолуховський часто відвідує Відень, Варшаву, Ґьоттінґен.
Будинок на сучасній вулиці Глібова, 2 у Львові, де проживав Смолуховський
photo-lviv.in.ua
Особливо виділяється його поїздка до британського Кембріджа, де він дев’ять місяців працював разом з всесвітньовідомими фізиками, Нобелівськими лауреатами – Д. Томсоном та Е. Резерфордом. Проте не лише Смолуховський мандрував. Так, нам відомо, що якось до Львова з Лейдена приїхав відомий фізик П. Еренферд, для того щоби поспілкуватися з Смолуховським.
Поступово просувалось і кар’єрне зростання вченого в університеті. З 1899 року – він екстраординарний професор, а з 1903 року - звичайний професор. У той час, за деякими даними, він був наймолодшим професором усієї Дунайської монархії Габсбургів.
Зліва: Один з корпусів Краківського університету
Справа: М. Смолуховський та Т. Закревський
photo-lviv.in.ua
У 1913 році Смолуховському запропонували кафедру у Яґеллонському університеті у Кракові. Він прийняв пропозицію. В цей час він працює над проблемами зв’язків між кінетичною теорією та термодинамікою. У 1916 році, під час Першої світової війни, у Ґьоттінґені він прочитав три лекції, які й досі вважаються важливими в контексті теорії броунівського руху та молекулярних флуктуацій.
У це же час, Смолуховський отримує пропозиції від Віденського та Варшавського університетів. Краківський університет, вирішивши залишити його в себе, запропонував досліднику посаду ректора. Проте серпень 1917 року, став у його житті останнім. Вчений захворів дизентерією і 5 вересня 1917 року покинув цей світ у віці 45 років. Посмертно про нього згадали А. Айнштайн та А. Зоммерфельд, а двоє його багаторічних співробітників і колег-фізиків – В. Зігмонді та Т. Сведбег, отримали Нобелівські премії у 1925 та 1926 роках.
Медаль Смолуховського
photo-lviv.in.ua
Теоретичне значення робіт Смолуховського і досі досить високе. У 1965 році, Польске фізичне товариство заснувало медаль Смолуховського. З 1997 року Німецьке і Польске фізичні товариства спільно заснували Премію з фізики М. Смолуховського та Е. Варбурга. З 1986 року існує також Премія Смолуховського, яку вручає Асоціація аерозольних досліджень. Натомість у Львові Смолуховський оповитий забуттям.
Автор: Віктор ГУМЕННИЙ
photo-lviv.in.ua
Джерела:
1.Smoluchowski von Smolan Marian Wilhelm Teofil Ritter (
www.biographien.ac.at/oebl_12/380.pdf)
2. OthmarPreining: Smoluchowski von Smolan, Marian Wilhelm Teofil Ritter. (
www.deutsche-biographie.de/gnd118615084.html#ndbcontent)
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.