Літнє скерцо

Мости. Мости та фонтани.
"Де Ви навчилися так читати в серцях?"
"А де Ви навчилися так сяяти?"
Сонце падає на вежі та дерева.
Світ зупиняється, земна вісь висне в просторі.
Мовчання та вогненні кола.
Таблиці. Таблиці та цифри.
Листи паперу як привід для втечі.
Істина як головний наркотик.
Швидкість як антитеза внутрішньому знанню.
Фантазія як останні двері до юності.
Сонце грає рагу на головній площі світу.
Сяйво. Сяйво та грозові хмари.
Планета набирає обертів.
Гори. Гори цілей та ліси страждань.
Голоси. Голоси на тлі безмежної тиші.
"Де Ви навчилися так переконувати?"
"А де Ви навчилися так сміливо мріяти?"
Неприборкане грозове небо.
Неозорі літери на папері.
Шіллерові ранки.
Вагнерові польоти.
Добудована Вавилонська вежа, 
Зруйнований Карфаген, 
Переписана битва при Акції, 
Дафна, яка не стала лавром, 
Купальські вогні, 
Подорож Іштар від живих до мертвих, 
Від мертвих до живих, 
Від обмежень до свободи, 
Від віри до знання, 
Від галасу до тиші, 
Крізь пік літа до вічності, 
Від "ніколи" крізь "зараз" до
"Назавжди".