Ленін. Політичний портрет тирана

Горбачовська перебудова, що розпочалася у 80-ті роки ХХ століття, розвінчала міф про кумира мільйонів "гомо совєтікус" Володимира Леніна (Ульянова) і героїв більшовицької доби – вірних ленінців, борців за "світле майбутнє". Згодом на світ з'явилося багато історичних документів, що свідчили про протилежне. Більшовицький геній виявився кривавим катом для мільйонів людей різних національностей…

Вперше за багато років комуністичного режиму народ, що увійшов в історію як "гомо совєтікус", і для якого, за словами Йосипа Бродського, слово "Ленін" звучало як "метро" чи "ковбаса", дізнався правду про своїх комуністичних кумирів і, зокрема, про самого Леніна. Ця правда була прямою протилежністю того, про що багато десятиліть писала, говорила і показувала комуністична російська пропаганда. Архіви свідчили про те, що більшовицький переворот у жовтні 1917 року в Росії фінансувався Німеччиною, яка знаходилася у стані війни з тодішньою царською Росією. В результаті цього перевороту до влади в Росії прийшла партія російських більшовиків РСДРП-РКП(б) на чолі з мало відомим на той час лідером Володимиром Леніним (Ульяновим).

Одразу ж після більшовицького перевороту в Петрограді Ленін став головним замовником розгорнутого на території царської Російської імперії, пізніше - комуністичної імперії в іпостасі СРСР, масового терору. Як правило, головні замовники самі не вбивають. Особисто В.Ленін нікого не вбивав, але він духовно заразив своїми ідеями виконавців, рядових комуністів, завербував собі прихильників з широких прошарків тодішнього російського суспільства, головним чином, з несформованих молодих душ. Він став вірусом комуністичного терору, який поширився на увесь світ.

Інформаційний і фізичний терор - головні інструменти комуністичного режиму

Як замовник великого терору, Ленін діяв через своїх виконавців. Одні пером - у формі розгромної полум'яної більшовицької статті чи доносу на куркуля, багатія чи просто незгодного з більшовицькою владою. Інші - зі зброєю в руках, вже фізично знищуючи незгодних (тобто "контрреволюціонерів"), хто – командуючи масовими розстрілами, хто – реалізуючи масовий голодомор цілого народу, задуманий тим же замовником і продовжений його соратниками по партії. Архівні документи невблаганно свідчили про людожерське обличчя більшовицького вождя і створеної ним злочинної комуністичної партії…

З листа в Пензу В.В.Кураєву, Є.Б.Бош, А.Є.Мінкіну від 11.08.1918 р.:

"… 1) Повісити (обов'язково повісити, щоб народ бачив) не менше 100 куркулів, багатіїв, кровопивць.

2) Опублікувати їхні імена.

3) Відібрати у них увесь хліб.

4) Призначити заручників – згідно зі вчорашньою телеграмою.

Зробити так, щоб на сотні верст навколо народ бачив, тріпотів, знав, кричав: душать і задушать кровопивць-куркулів.

Телеграфуйте отримання і виконання.

Ваш Ленін.

Знайдіть більш стійких людей".

Не менш красномовною є телеграма уповноваженому наркому продовольства А.К.Пайкес від 22 серпня 1918 року. Ця телеграма увійшла навіть до повного зібрання творів Леніна.

"Зараз буду по телефону розмовляти з військовими про усі ваші вимоги. Тимчасово раджу призначити своїх начальників і розстрілювати заколотників і тих, хто вагається, нікого не питаючи і не допускаючи ідіотської тяганини".

Через багато десятиліть комуністична пропаганда, виправдовуючи більшовицький терор, напише, що час був такий. Ідеологи російського більшовизму лукавили, бо час не був таким, він став таким, і зробили його російські більшовики на чолі з Леніним. Розстріл по-ленінськи був не лише засобом покарання в чомусь винних людей. Це був витончений спосіб, точніше – засіб, всеохопного залякування, до якого неодноразово вдавався Ленін і який досить ефективно пізніше успадкував Сталін.

Ленін одним з перших підняв насильство і терор в ранг державної політики і став зразком для наслідування цілому ряду компартійних діячів того часу, які втягнули самих росіян і поневолені народи колишньої Російської імперії у прірву варварства.

Нарком іноземних справ В.Молотов, соратник пролетарського вождя, стверджував, що Ленін був навіть "твердішим" за Сталіна, який, до речі, відправив дружину Молотова до концтабору. Втім пролетарський вождь цього і не приховував. Надсилаючи рекомендації з придушення селянських повстань проти більшовиків, Ленін у 1918 році телеграфував: "Необхідний нещадний масовий терор, - усіх підозрілих осіб вислати до концентраційного табору за межами міста". Чекісти, красноармійці та різного штибу партійці так і робили. Спочатку у пограбованих церквах і монастирях, потім на Соловецьких островах і, вже згодом – на території величезного північного архіпелагу ГУЛАГ.

Наприкінці ХІХ століття в колишній Харківській губернії, на місці катастрофи царського поїзду (нині – залізнична станція Спасів Скит, Зміївський район Харківської області), був збудований величний храм Христу Спасителю та монастир, а навколо цих споруд висаджений парк з декількома десятками тисяч дерев. Під час громадянської війни червона дивізія Дибенка захопила і пограбувала цей храм і монастир. З головного храму був знятий срібний дзвін вагою майже 1 тонну, і зник у невідомому напрямку. Півсотні монахів, служителів храму, були розстріляні красноармійцями прямо на території монастиря.

Все це робилося за наказом вождя. Так, 1 травня 1919 року В.Ленін писав голові ВЧК Ф.Дзержинському: "…необхідно якомога швидше покінчити з попами і релігією. Попів необхідно заарештовувати як контрреволюціонерів і саботажників, розстрілювати нещадно і всюди. І якомога більше. Церкви підлягають закриттю. Приміщення храмів опечатувати і перетворювати у склади". Номер цього документу: 13666/2. Число сатани і сатанинська настанова…

Через півроку, 19 грудня 1919 року, Дзержинський звернувся з листом до Леніна, в якому запитував, що робити з мільйоном полонених донських козаків. Ленін наклав на цього листа коротку резолюцію: "Розстріляти усіх до одного". Отак просто – розстріляти мільйон людей.

Ленін – творець міждержавного тероризму

Багато інших шокуючих документів можна знайти у 55 томах ленінської спадщини (ПСС – полное собрание сочинений), що була надрукована величезним накладом в СРСР. Але найбільш жорстокі та цинічні за змістом свідчення діяльності більшовицького вождя приховувалися від народу у сховищі ленінських документів. Ці архівні документи не були доступні простій людині. У керівників російської комуністичної партії були вагомі причини приховувати від народу правду, бо в багатьох партійних документах Леніним заохочувалася і фактично насаджувалася політика терору і репресій. Досить красномовною є вціліла від знищення ленінська телеграма про підготовку державного тероризму проти сусідніх країн:

"… таємно підготувати терор: необхідно і терміново"; "постаратися покарати Латвію і Естляндію військовим чином (наприклад, "на плечах" Балаховича перейти десь кордон хоча б на 1 версту і повісити там 100-1000 їхніх чиновників і багатіїв)"; "під виглядом "зелених" (ми потім на них і звалимо) пройдемо на 10-20 верст і повісимо куркулів, попів, поміщиків. Премія – 100 000 рублів за повішеного".

Що робила злочинна комуністична партія РКП(б)-ВКП(б)-КПСС з тими партійними документами, які дискредитували як саму Совєтську Росію, так і її пролетарського вождя, наочно свідчить коротка записка секретаря Г.Л.Смирнова в ЦК КПРС: "… подібні документи публікувати наразі недоречно". Все досить просто. Під грифом "Совершенно секретно" приховувалися від "гомо совєтікус" факти злочинної діяльності Леніна, адже в декількох фразах ленінської телеграми – наказ та інструкція з організації державного тероризму проти суверенних держав, що межували з Совєтською Росією. В декількох фразах – заклик до звірячої розправи над невинними людьми. І на додаток до всього – премії за повішення!

Безліч подібних документів за підписом Леніна не збереглися до часу розпаду радянської імперії, оскільки були знищені в Політбюро, ВЧК, НКВД, КГБ… Комуністична пропаганда вдень і вночі працювала над створенням "світлого образу" комуністичної Росії і її більшовицького вождя.

Саме Ленін вперше в історії ХХ століття створив тоталітарну імперію, тоталітарний режим, основою якого була нещадна диктатура і тиранія. Навіть фашистський режим Гітлера в Німеччині не був настільки тотальним, як це було в Росії, оскільки не забороняв приватну власність, підприємництво і церкву. Суспільство новоствореної радянської імперії, не організоване і не поінформоване, в результаті ленінських маніпуляцій, зокрема, через апарат масової "промивки мозку" і масових репресій, було перетворене у безлику покірну масу.

Ленін – творець першого в Європі концтабору

Саме Ленін, а не Сталін підписав декрет про створення першого в Європі концентраційного табору для інакодумців на Соловецьких островах ще у 1918 році. Сталін був батьком ГУЛАГу, але дідусем був Ленін…

Найулюбленішим покаранням вождя пролетаріату була смертна кара. У вересні 1917 року, за місяць до більшовицького перевороту в Росії, у своїй праці "Грозящая катастрофа и как с ней бороться", Ленін писав: "… без смертної кари експлуататорів (тобто поміщиків, і капіталістів) не обійдеться будь-який революційний уряд".

Маніакальне прагнення розстрілювати і вішати проявляється у Леніна всюди: за зберігання зброї, за спекуляцію, за дармоїдство, відмову копати окопи для Красної Армії, за непокору, за недостатню старанність у заготівлі дров для більшовицької влади…

У відомій статті "Как органзовать соревнование?", написаній у грудні 1917 – січні 1918 р.р., Ленін пише про необхідність виробити тисячі форм і способів обліку і контролю за багатими, шахраями і неробами:

"В одному місці посадять у в'язницю десяток багатіїв, дюжину шахраїв, півдюжини робочих, які уникають праці…

В іншому місці – поставлять їх чистити сортири…

В третьому дадуть їм, після карцеру, жовті білети, щоб увесь народ до їхнього виправлення спостерігав за ними, як за шкідниками.

В четвертому – розстріляють на місці одного з десяти, винних у дармоїдстві".

"Хто ховає чи допомагає ховати зброю є найбільшим злочинцем проти робітників і селян і заслуговує розстрілу…"

Розстріл на місці. Без суду і розслідування. Так вирішив більшовицький вождь. Розстрілювати! Про це Ленін пише майже у кожній своїй статті після жовтневого перевороту 1917 року:

"Поки ми не застосуємо терор – розстріл на місті – до спекулянтів, нічого не вийде… Окрім того, з грабіжниками треба чинити рішуче – розстрілювати на місці…

… Спійманих на місці злочину і цілком викритих спекулянтів загони розстрілюють на місці. Такому ж покаранню піддаються і члени загонів, викриті у несумлінності".

"Розстріл, розстріл, розстріл!..." - таким було магічне заклинання видатного більшовицького оратора, яким був Ленін. Коли вчитуєшся у рядки ленінських праць або вивчаєш архівні документи того часу, відчуваєш шок, потрясіння і жах через маніакальну одержимість Леніна.

"Запровадити розстріл за недисципліну…

…Запровадити кругову поруку всього загону, наприклад, загрозу розстрілу десятого, - за кожний випадок грабіжництва".

21 лютого 1918 року у досить відомій на той час статті "Социалистическое отечество в опасности!" Ленін писав, що робітники і селяни Петрограда і Києва, усіх міст, містечок і сіл вздовж лінії нового фронту повинні мобілізувати батальйони для копання окопів під керівництвом військових спеціалістів.

"В ці батальйони повинні бути включені усі працездатні члени буржуазного класу, чоловіки і жінки, під наглядом красногвардійців; тих, хто опирається розстрілювати…"

У "Проектах рішень Політбюро ЦК про заходи боротьби з Мамонтовим", затверджених у серпні 1918 року, Ленін запропонував власне доповнення до рішення:

"…Запровадити ще декілька драконівських заходів по зміцненню дисципліни… 2) розстрілювати негайно за невихід з вагонів".

Розстріли, розстріли, розстріли! За невихід з вагонів, за нелояльність, за недисципліну… Розстріл став нормою життя Леніна і всієї країни, "где так вольно дышит человек".

20 лютого 1922 року Ленін пише наркому юстиції Д.І.Горському "О задачах Наркомюста в условиях новой экономическуой политики":

"В газетах шум з приводу зловживань НЕПа. Цих зловживань безліч.

А де шум проти зразкових процесів проти мерзотників, які зловживають новою економічною політикою? Цього шуму немає, оскільки цих процесів немає. НКЮст "забув, що це його справа, що не змогти підтягнути, перетрусити нарсуди і навчити карати нещадно, аж до розстрілу, і швидко за зловживання новою економічною політикою – це обов'язок НКЮсту. За це він відповідає".

І тут же Ленін-юрист уточнює колегам задачу:

"Кожного члена колегії НКЮсту, кожного діяча цього відомства необхідно оцінювати за послужним списком, після довідки: "…скількох купців за зловживання НЕПу ти підвів під розстріл…".

В цьому вже проглядається не Ленін-юрист, а Ленін-маніяк.

Після горбачовської перебудови багато хто з комуністів закликав повернутися до ленінських методів керівництва, мало знаючи, що це за методи. Неповторний стиль ленінського керівництва можна відчути з телеграми симбірському губпродкомісару від 6 січня 1919 року: "Якщо підтвердиться, що ви після 4-ої години не приймали хліб, змушуючи селян чекати до ранку, то ви будете розстріляні".

Спираючись на вчення свого вождя, нова совєтська влада встановила розстріли і терор нормою для "гомо совєтікус", який усі 77 років існування імперії жив у постійному страху за своє життя. Ідейним творцем цього народу разом з новітньою імперією, що постала на руїнах царської Російської імперії, був Володимир Ленін (Ульянов), його кумир і злий геній.

Фрілансер Валерій Зміївський