Лелека

14 грудня 2017
Олександр Степ
Дарма, що в птаха крила є,
Душа у нім засумувала,
Тому що втілення своє
В людському тілі пригадала.
      Стоїть лелека на нозі
Одній і плаче, гірко плаче,
У кожній на траві сльозі
Життя забуте, власне баче.
      Усе, з початку до кінця,
Додолу впало між росою,
Й остання крапля з камінця
Втекла з минучою красою.
     Бузько, боцюн і чорногуз,
А ще бусол, і він же гайстер,
Душею знову карапуз,
Минулих втілень сплячий майстер.
     Не зміг, не зміг, не зміг, не зміг
Людської сталості набути!
Кубло із видом на поріг
І крила має для спокути.
     Стоїть лелека вже на двох
І дзьоба вгору підіймає,
Глибокий вдох і в небо "ох"!
Провісник сонечка злітає!!!

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Ви будете в захваті від цієї різдвяної випічки з марципанами
Сьогодні спробуємо приготувати разом щось дуже смачне, а саме німецький штолен. Цією випічкою можете потішити рідних у холодний вечір або ж одразу запам'ятати рецепт собі до свят.
Читати більше