Лайка Українською, або – «тиць моя радість»…

Хай тремтять наші вороги! Щоб вони повсирались! Щоб вони виздихали!

Шановне панство! Оволодіваймо лексичним та стилістичним багатством української лайки, несімо її в маси, пропагуймо її повсюдне вживання, широко користуймось нею у побуті (але виключно при наглій потребі)! Пам’ятаймо – ніщо так не знімає стресів, як різнобарвне “міцне” слівце, ніщо так не допомагає розкрити глибини української душі, як рідна здорова сороміцька лайка!

У аванґардовому журналі “Відрижка”, що видає українська молодь у Польщі, надруковано теоретичну розвідку в добряче призабуту й занедбану практиками царину української лайки, що дає деякі настанови із її вживання, - пише портал Всвіті.

Національне самоусвідомлення українців зростає. Це помітно – у Києві українську мову чути дедалі частіше. Багато людей, особливо з-поміж інтелігенції, заговорили українською. Й зіткнулися із виразними труднощами у вживанні пікантних слів та виразів. Адже творчий процес немислимий без смачного “міцного” слівця! Невже оце саме чужинське “блЯ” та інші відшліфовані щоденним ужитком “перла” московитів угро-фінів так стимулюють інтелектуальну діяльність? Аж тут раптом виявляється, що “матюки” – явище “істінно” кацапське! Як же бути у цьому випадку свідомому патріотові?

Наш народ, слава Богу, має доробок і в цій царині. Хоч і не такий значний, як у московитів угро-фінів, але дещо є.

Система української лайки ґрунтується геть на інших засадах, аніж лайка московська. Кацапські “матюки” – грубі, брутальні, сексоцентричні або ж відгенітальні. В основі їх – статевий акт, часто неприродно збочений, анатомічні органи, що беруть у ньому участь, та особи, які мають ті чи інші сексуальні відхилення.

“Матюки” українські – копроректального типу, вони пов’язані з актом дефекації, з ефекторним органом та продуктом цього акту. Цим українська лайка близька до лайки европейської. Порівняйте: французьке Мerde, німецьке Scheisse, Dreck, Lecken Sie mir Arsch, польське Gówno. Принагідно зауважимо, що термін копроректальний не є цілковито адекватним, бо образотворчою функцією народ наділяє не rectum як такий, і не anus, а СРАКУ в широкому розумінні цього слова, насамперед обидва Musculus gluteus maximus. На доказ цього твердження можна навести той факт, що демонстрування оголених сідниць традиційно є найефективнішим ендшпільним ходом у міжсусідському конфлікті “за межу” чи “за курку”.

Одначе перейдемо від сухих дефиніцій до зеленого дерева практичних настанов. Отож, якщо є потреба дати стислу й високоемоційну оцінку якоїсь особи, предмета, ситуації чи процесу, вживаймо слова: гімно, гімно собаче, срака, гімнюк(-х), (гімнючка), засранець (засранка), серун (серуха), дристун, бздюха, бздун, бздир. Іноді, для означення молодших за вас осіб, вживаємо позасистемне слово сцикун (сцикуха).

Для відтінення чиєїсь неправоти, як арґумент у суперечці, побажання тощо, вживаємо фразеологізми: “насеру його матері!”, “насеру твоїй матері” (увага: тТвоїй вимовляється через два т), “поцілуй мене в сраку!”, “поцілуй собаку в сраку!”, “йди ти в сраку!”, “щоб ти всрався!”

Матеріальні збитки підсумовуємо виразом: “собаці під хвіст”.

Коли хтось перебирає харчами, йому можна дати пораду: “то гімно з’їж!”

Московські “матюки” дають можливість пунктуації усного мовлення (бля, бляха, бляха-муха) замість коми тощо. Українська ж лайка позбавлена цієї властивости. Можливе тільки позначення абзаців і знаків оклику виразом “насеру його матері” та редукованими формами цього фразеологізму “насеру матері” і “серу-матері” (вимовляється як одне слово). Проте, будьмо обережні, вживаючи цей вираз, бо існує на нього нещадний контраргумент у вигляді фрази: “насери собі в голови, щоб м’якіше спать було”!

Якщо ж на заваді власному самовираженню через здорову українську лайку стоять якісь чинники внутрішнього (інфантилізм) чи зовнішнього (по пиці дадуть) характеру, то вживаймо індиферентні вирази: “матері його ковінька”, “трясця його матері”, “сто копанок чортів тобі в печінку” абощо. Можливе використання евфемізмів, як от: “к чорту”, “до біса”, “під три чорти”, а також характерних для Галичини: “холєра”, “холєра ясна”, “шляк трафив”…

ЛАЙЛИВІ ВИРАЗИ:

• А добра б тобі не було…
• А щоб в тебе пір’я в роті поросло…
• Трясця твоїй матері…(трясця — це лихоманка, хворобливий стан, коли людину періодично кидає то в жар, то в холод)
• Ти нечиста сило…
• А щоб швидкою Настею тут тебе зносило…
• А щоби нижче пояса зціпило за пупа…
• А щоби пуп той вилисів, як від маку ступа…
• А щоб тобі чорне було…
• А щоб тобі відмовили, як чогось попросиш…
• А щоб твоєю мордою просо молотили…
• А щоб твоя дружинонька з кумом повелася…
• А щоби твоя срака по шву розійшлася…
• А щоб ти щастя не знав…
• А щоб ти луснув…
• А щоб тобі заціпило…
• А щоб тобі повилазило… (вживається коли хтось чогось не бачить, або не побачив)
• А щоб тобі заклало…
• А щоб ти не діждав…
• А щоб ти всрався, як маленький був…
• А щоб вам пусто було…
• А щоб тебе підняло і гепнуло (вертіло)…
• А щоб тебе грім побив…
• А щоб тебе злидні обсіли…
• А щоб йому голова облізла…
• А щоб тебе Морана побила…
• А бодай тебе чорти вхопили…
• А щоб тобі добре було…(вживається і як лайка)
• А щоб ти здоровий був…(вживається і як лайка)
• А щоб ти падло дристало та й дристало…
• А щоб тобі булька з носа вискочила…
• А щоб тебе муха вбрикнула…
• А щоб тебе колька сколола…
• А щоб тобі курка на ногу наступила…
• А щоб вас лиха біда стороною обходила…(вживається і як лайка)
• А щоб тобі рачки лазити…
• А щоб ви згинули…
• А щоб ти скис!
• А щоб ти сказився!…
• Дурний як ціп…
• Стара кляча…
• Срав пес їхній матері…
• Най ті качка копне!…
• Всрався тай криво!…
• Кров би тебе нагла заллєла, сучий ти сину!…
• Дідька лисого тобі дам…
• Сто чортів в печінку…
• Іди до бісової матері…
• Бісовий син…
• Вражий син…
• Вражі діти…
• Бісова ковінька…
• Дурний тебе піп хрестив (Про «нерозумну людину»)…
• Матері твоїй ковінька…
• Матері твоїй хиря…
• Дам по макітрі…
• Відвідаєш макогона…
• Бісова душа…
• Арештанська душа…
• Підла душа…
• Підлої матері син…
• Підлого стерва робота…
• Підлого сина (дочки) робота…
• Най би тебе пранці з’їли…
• Хай вам грець…
• Ти, гімно нероздушене!

ПРОСТІ ВИРАЗИ:

(тут будемо наводити цікаві, на наш погляд, вирази):

• A, cобача кров!
• Дідька лисого…
• Дідько б його взяв (вхопив)!
• Де його чорти понесли? (вживаеться, як хтось кудись пішов, або десь забарився)
• Пан хоче мати чудову гаму кольорів на обличчі?
• Зацідить в зуби…
• За патли та в пику (потилицю)…
• Діждався сраної немочі…
• Морда — хоч пацюків бий…
• Морда — що й возом не об’їдеш…
• Стули пельку… (теж саме, що й «закрий рота»)
• Тю (тьху), на тебе!
• Чого балухи вилупив? (те саме, що й «чого дивишся?»)
• Чого шкіришся? (те саме, що й «чого смієшся?»)
• Одною сракою на два базари…(те саме, що й «сидіти на двох стільцях?»)
• Срали-мазали…(те саме. що й «зробити щось абияк»)
• Тиць моя радість…

СЛОВА:

• Бздун (бздюха) – хто бздить – випускає повітря крізь дупу
• Бевзень (лайл. Вайло, йолоп, бовдур)
• Бешкетник (Той, хто робить, зчиняє бешкет; учасник, призвідник бешкету. // Учень, який систематично порушує дисципліну, пустує)
• Біс (Уявна надприродна істота, що втілює зло і звичайно зображується у вигляді людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, чорт, диявол, сатана.
  • 2. Уживається як лайка.
  • Де в біса! – уживається як заперечення, спростування у знач. ні!, де там!
  • До біса:
  • а) (у сполуч. зі сл. посилати, проганяти і т. ін.) геть; на всі чотири вітри;
  • б) (чого) багато, безліч.
  • На [якого] біса – нащо, для чого.
  • Один біс – однаково, все одно. У (в) біса – уживається у знач. підсил. част. при займ. хто, що, який або присл. д е, коли, куди, як. Що за біс? – уживається для вираження здивування.
  • Якого біса? – уживається для вираження незадоволення у знач. навіщо, чому)
• Блазень моск. Шут (1. застаріле – Особа при дворі монарха або вельможного пана, що розважала господаря та його гостей різними витівками, жартами і т. ін. 2. Комедійний персонаж у старовинних виставах. 3. переносне, зневажливе – Про людину, яка на потіху іншим удає з себе дурника, штукаря. 4. лайл. Дурень, телепень. 5. діал. Молокосос, малюк.)
• Бовдур (1. Димар (у хаті, на хаті).
  • 2. діал. Стовп диму, клуб туману, хмар і т. ін.
  • 3. лайл. Про грубу, нерозумну людину)
• Бусурман (Про людину іншої віри (перев. про магометанина). 2. Уживається як лайливе слово.)
• Вайло (розм. Неповоротка, незграбна людина; тюхтій)
• Вилупок (зневажливо 1. Про дитину. 2. Про людину з негативними рисами)
• Залупок антонім до попереднього слова.
• Виродок (1. Зовнішньо потворна людина. 2. Людина, що втратила кращі якості; недолюдок. // лайл.)
• Вишкребок (розм. 1. Невеликий хліб із залишків тіста на дні та стінках макітри, діжі. 2. перен., жарт. Про останню дитину в сім’ї. // лайл. Про неповноцінну, зневажувану людину – Як “жертва аборту“)
• Віддухопелити, відлупцювати (Сильно побити когось)
• Волоцюга (зневажл. 1. Бездомна людина, яка не працює, а живе з крадіжок, жебрацтва і т. ін., постійно змінюючи місцеперебування; бродяга, пройдисвіт. // Про того, хто ходить кудись без потреби, часто уникаючи роботи. // жарт. Про того, хто певний час був відсутній дома. 2. Той, хто любить волочитися за ким-небудь. )
• Вуйко
• Ґамселити (Сильно бити кого-небудь, з силою ударяти, стукати по чому-небудь, у що-небудь)
• Гаспид (Те саме, що чорт; диявол, дідько, біс; ще – змій, плазун “на гаспида та василіска наступатимеш, і потопчеш лева та змія” – псалом // Уживається як лайливе слово. ** До гаспида – дуже багато.)
• Гидота (Те, що викликає огиду. // Поганий, підлий вчинок; підлість, мерзотність. 2. перен. Про підлу, мерзенну людину; погань.)
• Глузувати (Уїдливо насміхатися; висміювати когось або щось.)
• Дідько (Те саме, що біс 2. Уживається як лайливе слово.
  • Дідько знає – важко сказати, невідомо, не знати.
  • Дідька лисого – нізащо, ніколи. На якого дідька? – навіщо?, для чого? Якого дідька? – чого?, чому? )
• Дрочило тутай і так усе зрозуміло.
• Дурéпа (зневажливо. Розумово обмежена, тупа жінка. Уживається як лайливе слово)
• Дурбелик – дурник, лох
• Дупа (срака, гепа, мандрика, гузно) (вульг. зад, сідниці)
• Занéдбаний (Який має ознаки занепаду, недогляду, байдужого ставлення з боку когось. // Неохайний, занехаяний (про вигляд і т. ін.)
• Запроданець (Продажна людина, той, хто зраджує кого-, що-небудь із корисливою метою)
• Збочинець
• Злидень (злидар) (1.Людина, яка живе в злиднях, нестатках; бідняк // 2.Уживається як лайливе слово)
• Злодій (1. Той, хто вчиняє злодійство. // Про звірів, птахів, що крадуть їстівне.
  • 2. Зрадник, злочинець.)
• Знайдибiда
• Зхиблений
• Йолоп ( Те саме, що дурень 1; бевзь, недотепа. ** Йолоп царя небесного – бовдур, телепень.)
• Карколомний (1. Через якого можна зламати карк, шию; дуже небезпечний. 2. перен. Важкий, складний для виконання, для розв’язання. // Ризикований. 3. перен. Те саме, що надзвичайний )
• Кéпсько (1. Те саме, що погано.
  • Кепські жарти з ким – чим – погані, небезпечні жарти.
  • 2. Поганенький.)
• Кумедний (Смішний, забавний. // Те саме, що дивовижний)
• Курва
• Мерзотник ( Особа, здатна на всіляку підлість; негідник. // Уживається як лайливе слово.)
• Лайдак (1. Вбога бездомна людина. 2. Уживається як лайливе слово.)
• Лайно (Кал, послід, гній. 2. Вживається як лайливе слово, напр. “Лайно собаче”)
• Лемок (Той, хто все робить абияк”)
• Лиходій (Той, хто чинить лихо, здатний чинити лихо)
• Лихвар (Той, хто позичає гроші за великий процент.)
• Лярва ( зневажл. Гуляща жінка, шльондра, курва)
• Набрід (зневажл. Нікчемні, шкідливі для суспільства люди, які випадково зібралися разом.)
• Навіжений (1. Психічно хворий; божевільний, божевільна. // Уживається як лайливе слово.
  • 2. Неврівноважений, нестриманий.
  • 3. Позбавлений розумного змісту.
  • 4. перен. Який виходить за межі нормального щодо сили, величини, напруженості і т. ін.)
• Наволоч (зневажл. Підлі, нікчемні, шкідливі для суспільства люди; набрід. 2. зневажл., лайл. Нікчемна, підла людина; негідник.)
• Нацицюрник (аналог бюзгальтера)
• Нахаба (Людина, яка діє зухвало, безцеремонно, порушуючи моральні норми, і не зва¬жає на ставлення до цього інших.), наглОта
• Нездара (Людина, яка не має таланту, здібностей до чого-небудь. // Неповоротка, незграбна людина. // Уживається як лайливе слово.)
• Незграба (розм. 1. Незграбна людина. // Уживається як лайливе слово. 2. Те, що зроблене грубо, без смаку. )
• Недолугий (1. Безсилий, слабий, кволий фі¬зично (про людину і тварину).
  • 2. Який не відповідає своєму місцю, призначенню і т. ін.
  • 3. Слабкий щодо сили свого впливу. // Слабкий у художньому і змістовому аспектах.
  • 4. Незначний щодо обсягу, розміру, значення і т. ін.)
• Недотéпа (1. Людина, яка не вміє зробити, виконати, здійснити і т. ін. що-небудь з належним умінням, як слід; невміла людина. // Уживається як лайливе слово.
  • 2. Розумово обмежена, тупа людина; дурень.)
• Непотріб (1.Непотрібні речі 2.Нікчемна людина)
• покидьок (1. Непридатні для використання, непотрібні залишки чого-небудь, мотлох, старі речі і т. ін. 2. перен., зневажл. Морально розкладені люди, декласовані, злочинні елементи суспільства; * Непотріб, негідь, потолоч. // Уживається в значенні лайливого слова.)
• Маскаль (комуняка) хтонічна істота на кшталт бабаю, тільки набагато гірша. За легендами впродовж тисячоріч саме вони нищили українську расу. Ненависть до них закріплена у крові, всмоктується з матерним молоком і плекається та викохується впродовж всенького життя до самої смерті.
• Скажений (1. Хворий на сказ; який сказився. Який має психічний розлад; божевільний. Хвора на сказ чи божевільна людина (уживається перев. як лайка).
  • 2. Який легко втрачає самовладання, нестримний у гніві; несамовитий, нестямний. // Який перебуває у стані несамовитості, шаленства. // Який виражає несамовитість, шаленство. // Який діє за власним бажанням, за власною волею, не зважаючи ні на кого; свавільний. // Баский, гарячий (про коня).
  • 3. перен. Дуже сильний, значний силою свого вияву. // Інтенсивний, надзвичайно глибокий (про стан, почуття і т. ін. ). // Дуже швидкий. // Рвучкий (про вітер). // Нестерпний (про холод, спеку та ін.). // З великими морозами; лютий (про зиму). // Бурхливий (про море). // Міцний (про тютюн). // Дуже напружений, клопітливий, заповнений справами, роботою і т. ін. // Неймовірний, дивовижний. ** Мов скажений: а) не здатний контролювати свої вчинки, дії; б) уживається для підкреслення енергійності, інтенсивності якоїсь дії, сили її вияву.)
• Стéрво (1. труп тварини; падаль. 2. розм. Підла, негідна людина; мерзотник. // Уживається як лайливе слово.)
• Палянт дурник.
• Плюгавий ( Який викликає зневагу, огиду, непоказний, миршавий (про людину). // перен. Огидний, мерзенний, підлий.)
• Пришелéпкуватий (Нетямущий, безтолковий.)
• Пранцюватий (хворий на пранці(сифіліс). // Уживається як лайливе слово)
• Падлюка чи підлота
• Погань (1. Покидьки.
  • 2. розм. Тварини, комахи і т. ін., що викликають у людини відразу, огиду і т. ін.
  • 3. розм. Нечиста сила, чорт, відьма і т. ін. 4. перен., розм. Що-небудь, що викликає відразу, огиду і т. ін.; все, що викликає осуд. // Негідна, нікчемна людина, що викликає зневагу, презирство)
• Потвора ( 1. Страхітлива фантастична істота; страховище. // Про велетенську тварину, що вражає розмірами свого тіла. // Про бридку, негарну зовні людину або тварину, що має непропорційну будову тіла, фізичні вади тощо.
  • 2. перен. Про люту, жорстоку і т. ін. людину, що втратила кращі моральні якості; недолюдок.)

• Одоробло, одоробала (розм. 1. Великий, громіздкий предмет. 2. зневажл. Незграбна людина.)
• Тéлепень (розм. 1. перев. лайл. Нерозумна, вайлувата людина; дурень, недотепа, вайло, тюхтій.
• Тюхтій (розм. Про вайлувату, неповоротку людину)
• Шмаркатий, шмаркач (1. Такий, у якого тече слиз із носа; зі шмарклями під носом.
  • 2. перен., зневажл. Малолітній або дуже молодий, недосвідчений, невмілий. // Уживається як лайливе слово.)
• Шльондра ( 1. зневажл. Неохайна жінка. 2. вульг., лайл. Повія, курва)
• Шелепа (зневажл. Те саме, що недотепа)
• Шибеник (Той, хто повісився або кого повісили на шибениці. // лайл. Той, хто заслуговує Шибениці; негідник.
  • 2. розм. Те саме, що бешкетник.)
• Хвойда (зневажл. Неохайна, нечепурна людина; нечепура.// Уживається як лайливе слово)

Юрій Горалевич, Фейсбук