"Лассо для пантери": мала проза

Лассо для пантери

Для печалі є межа, для страху – немає.

(Пліній Молодший)

Якщо живеш серед людей, не забувай, що треба бути твариною. Це перше правило виживання. Напад – найкращий захист. Шкода, що ти зрозуміла це так пізно, тоді, коли довелося захищатися і ти не змогла.

П’ятниця, 13 – вигадка. Нічого не може поганого статися в цей день. Він звичайний, як усі. Тільки не цього разу. Він лиш почався. Минуло години 3. Стук у вікно. Ще один. Ти вмикаєш світло і невдоволено пояснюєш, що нічних гостей ти не чекала, і не маєш ані найменшого бажання з ними спілкуватися. Але ж ти не знала, хто стоїть за цими дверима. Тай хіба би це щось змінило?

Гуркіт. Двері полетіли. Ти хотіла облити зливою невдоволення і звинувачень. Не встигла. Цей потік зупинив удар  в обличчя. Ти впала. Невдоволення змінив страх. Ти ніколи не боялася темряви і тілесних ударів. Аж раптом перелякалася насмерть. Вперше. Ти щось відчула. Жагучо страшне і безповоротне. І ти не помилилася…

Ця доба тривала надто довго. Вона пройшла, але гидке відчуття ганчірки залишилося. І не лише воно. Залишився страх. Страх, що все повториться знову. Втеча до родичів не допомогла. Серед ночі ти кілька разів прокидалася від стуку у вікно. Ти не могла заснути, поки до кінця не усвідомлювала, що це тільки сон. Безглуздий і жорстокий. Але він повторювався щоночі. Ніч стала кліткою страху, який, здавалося, ставав все сильнішим і більшим. Інколи він так оволодівав тобою, що твоїм тіло трясло, мовби в паралічі. В кожному зустрічному ти впізнавала «нічного гостя». І від того холола кров, зупинялося серце.

Вихід був тільки один. Проводити ніч в того, в кого під подушкою є револьвер. Ти прийшла до нього, хоч його часто відштовхувала, уникала, обманювала, щоб не стати іграшкою в його руках. Прийшла сама. Сама наділа на шию лассо і склала зброю. Відчуття страху виявилося сильнішим, ніж почуття гордості і честі. Ти заспокоїлася. Тобі дедалі рідше почали снитися страшні сни. Ти нарешті відчула себе у безпеці. Це була не любов, але тебе тягло до нього. Це треба було зупинити. Бо для нього ти була лиш тимчасовим захопленням і, чесно кажучи, йому хотілося знайти нове. Додому ти вертатися не могла, бо страх вернувся б за тобою.

На щастя, випала нагода поїхати. Далеко від усіх, від усього. Та знову стук, стук у двері. Ти зриваєшся і хочеш стрибнути у вікно. Тобі пощастило. Перед стрибком ти зрозуміла, що ти на третьому поверсі, що ти у безпеці і що це був тільки сон. Страх нагадав про себе знову. Може, він не такий жорстокий, як був зразу, але такий же підступний: ніколи не знаєш, коли він знову нападе. Це замкнуте коло. Смертельна петля. Лассо для колись неприборканої пантери.

Автор: Валентина Звонарьова

Зображення - pinterest.com