Київська агломерація

27 грудня 2017
IntoNation.Kyiv

Міста та села київської області можуть утворити агломерацію.

У п'ятницю, 15 грудня, депутатами Київради з питань місцевого самоврядування, регіональних та міжнародних зв'язків було ухвалено проект рішення, у якому йшлося про об'єднання міст-супутників Києва, а також найближчих населених пунктів Київщини. 

 


Даний проект було створено в першу чергу за для того, щоби полегшити процес прийняття певних рішень у майбутньому. Зараз перед найближчими населеними пунктами столиці доволі часто постають питання, що потребують спільного рішення та участі, а іноді для цього потрібно залучати і керівництво Київради. Поява Асоціації значно пришвидшить комунікацію між чиновниками, якщо буде введена в дію.

Згідно з проектом рішення, виконавчий орган КМДА повинен провести консультації щодо створення Асоціації з радами різних рівнів і їх представниками, якщо рішення буде ухвалене депутатами на пленарному засіданні Київради.

До переліку населених пунктів, які мають стати членами агломерації крім Броварів було внесено наступні міста і села: Бориспіль, Боярка, Буча, Васильків, Вишгород, Вишневе, Обухів, Українка,селища Ворзель, Глеваха, Гостомель, Калинівка, Коцюбинське, Козин, Чабани, а також інших дрібних сіл.

Нагадаємо, що мер Києва Віталій Кличко ще у квітні цього року наголошував на потребі створення Київської агломерації. Він мотивував це тим, що мешканцям Києва та найближчих населених пунктів потрібні якісні дороги і покращення їх рівня обслуговування, але вплинути на стан доріг на під'їздах до столиці вони не можуть, оскільки це вже територія області. І саме створення агломерації дозволило б вирішувати подібні питання шляхом співпраці.



У випадку створення даного органу одразу виникає питання: якими повноваженнями вона буде наділена?

Згідно із Законом України №6743, який було прийнято 17.07.2017 року про Міські агломерації, органами управління міської агломерації є Рада агломерації та її виконавчі органи. Вона формується з представників територіальних громад, а очолює її міський голова, який є головним в обраному центрі агломерації.

У статті 15 цього закону описано 22 пункти повноважень, серед них головними є затвердження регламенту роботи агломерації, утвердження і ліквідація постійних та інших комісій агломерації, заслуховування звітів постійних комісій, затвердження програм соціально-економічного розвитку, проектів житлово-комунального розвитку, інженерної та дорожньо-транспортної інфраструктури, затвердження кошторису, вирішення питань у сфері містобудування, вирішення питань про надання адміністративних послуг, надання згоди на передачу об'єктів з державної у спільну форму власності територіальних громад та у зворотньому порядку, вирішення питань з регулювання земельних відносин, вирішення питань збирання та ліквідації побутових відходів, а також їх транспортування, сприяння інвестиційної діяльності, залучення на договірних засадах підприємств і організацій для благоустрою територій агломерації, прийняття рішення про приєднання громад до агломерації, а також має право на власний саморозпуск.

Фінансування їх діяльності відбувається за рахунок місцевих бюджетів її учасників, державного бюджету, міжнародної фінансово-технічної допомоги і кредитування.

Цікавим є й той факт, що бюджетні внески кожної територіальної громади будуть регулюватись договором про участь у міській агломерації і додатковими угодами до нього. Цікаво, чи буде він відрізнятись для міст та сіл, а також на основі чого буде формуватись. Але при цьому всім членам агломерації гарантується рівноправний бюджетний статус. Це в певній мірі зробить рівномірною циркуляцію грошових потоків на території агломерації. 

Зі статті 20 закону про міські агломерації можна зробити припущення, що держава буде стимулювати їх розвиток і появу шляхом фінансування та сприяння у розвитку інфраструктури міст-учасників. Розглядати це можна як один з головних гвинтиків у законодавчій системі, які призведуть до підсумкової децентралізації влади і в одночасно дозволить регулювати потік людей у Києві і його містах-супутниках. Державний апарат лише буде виконувати функцію нагляду і контролю діяльності.

Чи ефективним буде утворення агломерацій і до яких змін у реальності призведе, покаже лише час, а для початку даний проект потрібно остаточно ухвалити під час пленарного засідання.


Автор - Куліш Ярослав

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com