КИЇВРАДА ГАНЕБНО ВІДМОВИЛА У БУДІВНИЦТВІ МУЗЕЮ НА ПОШТОВІЙ ПЛОЩІ

…При тому у кожному з редагованих правками варіанті законопроекту…
… Що викликало беззаперечне обурення громадськості та представників націоналістичних організацій, які активно слідкували за процесом під КМДА…
… Цікаво, правда?..

Це була епічна битва. 7 червня в стінах Київради відбулось голосування за законопроект «Про забезпечення збереження пам’ятки археології місцевого значення та розміщення музею на ділянці прибережного міського кварталу Середньовічного Києва (XI-XIX ст.) на Поштовій площі в місті Києві. (Від 29.11.2017 № 08/231-2945/ПР) у другому читанні. Нагадаємо, на місці історичної пам’яті часів Київської Русі – Поштовій площі забудовник планує створити ТРЦ, який займатиме 2 підземні поверхи, будівельні роботи вже розпочато. Це виявиться руйнівним для культурного шару, котрий залягає на даній території. Раніш тут було знайдено прикраси, князівські печатки – частини побуду – печі, майстерні, навіть цілі садиби.

Розгляд питання було заздалегідь вилучено з порядку денного Київським міським головою. Проте, депутат-ініціатор створення Музею на Поштовій Сергій Гусовський домігся його розгляду, пославшись на невідкладність (жоден з присутніх не проголосував проти розгляду). Дива не сталось. < Схоже, «вищі сили» не хотіли, щоб будівництво перетворилось на археологічні дослідження та збереження знайдених пам’яток. >

Під час самого засідання сформувалось 2 групи доповнювачів, котрі на противагу один одному пропонували зміни до первинного тексту законопроекту, так чи інакше домагаючись позитивного рішення голосування. З одного боку барикад був сам Гусовський, член комісії Київської міської ради з питань місцевого самоврядування, регіональних та міжнародних зв’язків, з поправками, розробленими разом із спеціалістами Музею історії Києва. З іншого – Вікторія Муха, голова комісії Київської міської ради з питань культури, туризму та інформаційної політики, разом із колегами по розробці доповнень (Г. Старостенко, В. Мондриївського) та доповнювачем О. Пабатом. За згоди Київради, всі пропозиції було згруповано в 4 групи, таким чином їх проголосовувати мали також у 4 підходи: 
1) Правки самого Сергія та Наукової ради Музею історії Києва
2) Правки Пабата, (відмовився від голосування)
3) Комісія на чолі з В. Мухою
4) Правки Ю. Сиротюка (був відсутній, відповідно голосування автоматично відмінилось)

За словами Гусовського, у проекті рішення, прийнятому в першому читанні й доповненому його правками йдеться про те, що:
- протягом трьох місяців з його прийняття КМДА має бути ініційована процедура припинення інвестиційного договору,
- прийнято об’єкт будівництва до комунальної власності не пізніше місяця з припинення інвестиційного договору, 
- не пізніше 2-х місяців з дати затвердження постанови розпочато розробку документації для проведення подальших археологічних розкопок та збереження вже вилучених артефактів, 
- не пізніше місяця після закінчення археологічних робіт оголошено Міжнародний конкурс на проект будівлі Музею,
- Не пізніше 6 місяців з оприлюднення порядку проведення конкурсу – оголошено його проведення,
- ЗАБЕЗПЕЧЕНО РЕАЛІЗАЦІЮ проекту зведення музею. 
- ЗАБОРОНЕНО ЗМІНУ ЦІЛЬОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ВЛАСНИКА ОБ’ЄКТА ДО ВІДКРИТТЯ ТА ВВЕДЕННЯ В ЕКСПЛУАТАЦІЮ МУЗЕЮ.

ТОБТО, ПО СУТІ ЗАКОНОПРОЕКТ ДЕКЛАРУВАВ ДІЇ, ЯКІ МАЄ ЗДІЙСНИТИ ВИКОНАВЧА ВЛАДА КИЄВА ЩОДО СТВОРЕННЯ МУЗЕЮ. ПОЗИТИВНО ВИГЛЯДАЄ ПОЕТАПНІСТЬ ПРОПИСАНИХ КРОКІВ. ВОДНОЧАС ВИЗНАЧАЄ ГРАНИЧНІ МЕЖІ ТЕРМІНІВ ЩОДО ЇХ ВИКОНАННЯ, ЩОБ УНЕМОЖЛИВИТИ ЗЛОЧИННЕ ЗАТЯГУВАННЯ ВИКОНАННЯ РІШЕННЯ. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВИКОНАННЯ ДАНИХ РОБІТ ПОКЛАДЕНО НА КМДА, БЕЗ СТВОРЕННЯ ОКРЕМИХ ПІДРОЗДІЛІВ (що б знову ж таки, затягнуло процес).

За правки Гусовського проголосували так: за - 46, проти - 0, утрималось – 35. Що, на жаль, не дало їм права на життя (Мінімум – 61). За повторного голосування ситуація не змінилась – за 51, проти -0, утримались – 35.

Вікторія Муха не підтримала пропозицій музейників, вказавши, що: 
- по-перше, правки ініційовані Гусовським було включено в первісний проект рішення без попереднього погодження,
- по-друге, наголосила про відсутність у правках конструктивності щодо виправлення наявних на Поштовій Площі вже існуючих проблем (що в правках Мухи, Старостенко та Андріївської вилились у суму, яку має впередбачити місто у бюджеті задля РОЗРОБКИ АЛЬТЕРНАТИВНОГО проекту рішення).

Група на чолі з В. Мухою пропонувала:
- створити «Центр консервації предметів археології;
- Розрахувати фактичні витрати інвестора на реалізацію проекту та збитки, які понесе інвестор (ТОВ «ХЕНСВОРД-Україна») у випадку розторгнення договору;
- ОПРАЦЮВАТИ ПИТАННЯ щодо залучення міжнародних експертів і фахівців з археології та консервації пам’яток до створення підрозділу, якому буде надано повноваження щодо реалізації проекту музею; здійснити організаційно-правові заходи щодо утворення філії комунального закладу культури Музею історії міста Києва;
- напротязі трьох місяців опрацювати МОЖЛИВІСТЬ припинення інвестиційного договору.

Зрозуміло, що дана побудова процесу могла б щонайменше – заморозити вирішення питання, щонайбільше – заблокувати його взагалі. Виглядає незбалансованим прагнення убезпечити від збитків інвестора, адже в даному випадку шкоду нестимуть дві сторони – як громада Києва через неналежне поводження з культурними пам’ятками (навряд умови будівництва – «тепличний» комфорт музею), так і інвестор. Тому позови якщо й мають місце – то двосторонні.

З даними правками рішення прийнятим не було (за - 50 проти – 20 утрималось -23).

О. Пабат пропонував таке:
- розробити та затвердити положення про структурний підрозділ, який буде опікуватись збереженням цієї пам’ятки культурного значення (доручаючи це КМДА)
- вирахувати на подати на розгляд Київради на щорічне забезпечення та утримання музею
- зобов’язати фахівців КМДА здійснити фінансовий розрахунок коштів, необхідних на здійснення проекту.

У своїх правках О. Пабат звернув увагу саме на делегування обов’язків щодо вирішення даного питання та фінансування, що є досить виважено з урахуванням того, що цих пунктів не оминути під час реалізації, наголосивши на гуманітарній складовій створення музею.
Водночас, Олександр зняв свої правки з голосування через врахування їх у створенні правок Мухи-Старостенко-Мондриївського

Правки Сиротюка:

- Протягом місяця з дати прийняття рішення встановити шкоду збитків наданих будівництвом об’єкта багатофункціонального призначення (ТРЦ) культурній спадщині, звернутись до суду про відшкодування цих збитків товариством «ХЕНСВОРД-Україна»
ВІД ЦІЄЇ ПРАВКИ ПОСМІХАЄТЬСЯ ВСЯ МОЯ БАНДЕРІВСЬКА ДУША))) ТАК ХИТРО ОМИНУТИ ІНТЕРЕСИ ІНВЕСТОРА ЗАДЛЯ ІНТЕРЕСІВ КИЄВА. Водночас, це правильно, оскільки сам інвестиційний договір є досить темною справою. Й у випадку невдоволення даним рішенням інвестора, йому також доведеться показати всю «чесність» укладеного договору. За справедливого судочинства, безперечно. Проте, сам Сиротюк на засідання не з’явився.

УЦІЛОМУ З УСІМА ПРАВКАМИ – за 56, проти – 1, утрималось – 23.

     Якщо порівняти поіменне голосування за дані питання, то правки Гусовського проголосували в достатньому об’ємі всі сили Київради, окрім Солідарності, яка майже у повному складі утрималась від голосування. Водночас правкам Мухи голоси віддала саме Солідарність. Висновки робіть самі.

     Активісти, котрі чекали на вдале голосування, після закінчення розгляду законопроекту заблокували КМДА, захопивши трибуну й сесійну залу, не випускаючи з неї депутатів. На жаль, останні змогли вибратись через чорний хід. Засідання було закрито.

ТОЖ РІШЕННЯ НЕ БУЛО ПРИЙНЯТО В ЖОДНОМУ ІЗ ЗАПРОПОНОВАНИХ ВАРІАНТІВ. 
КОМУ ЗАВАЖАЄ МАЙБУТНІЙ МУЗЕЙ НА ПОШТОВІЙ? ЧИ НЕ Є ТУТ МІСЦЕ ДЛЯ ЧОРНОЇ АРХЕОЛОГІЇ? ПИТАННЯ ВІДКРИТЕ… ВИСНОВКИ РОБІТЬ САМІ

Katrya дляhttps://www.facebook.com/IntoNationKyiv/

#МузейнаПоштовій #ДеньНебайдужості #Київрада #КМДА #Київ#Гусовський #самопоміч ##КиївськаРусь #археологія #історія#МузейісторіїКиєва #голосування #НаціональніДружини#НаціональнийКорпус #IntoNationKyiv #IntoNation #INK #збережемомісто