Прогулянка вздовж каналу Сен Мартен є однією з найромантичніших. По каналу плавають качки та кораблики, над каналом є підйомні та дугоподібні мостики, на яких парижани і гості міста їдять багети і п'ють вино. Тут безліч людей, що бігають, їздять на велосипеді, скейті, самокаті чи на роликових ковзанах. Північний готель є дуже відомим завдяки однойменним книзі Ежена Дабі та фільму Марселя Карне. Неподалік каналу стоїть скульптура грізетки. А "Ефемерна точка" – це клуб на березі каналу, де збираються студенти різних національностей.
Поряд з каналом Сен Мартен знаходиться приємний сад Віллемін з різними квітами і деревами. Однак цей сад парижани називають "Маленький Кабул". Справа в тому, що у саду проживає дуже велика кількість афганців, які мріють потрапити до Великобританії.
Прогулянка вздовж каналу Сен Мартен навіяла мені спогади про "Київську Венецію" – Русанівку та Березняки. Вздовж каналів Русанівки й Березняків ростуть верби й калини. Качок, на жаль, останнім часом поменшало – місцевим алкоголікам потрібна була закуска.
Цим мікрорайонам притаманна доволі особлива композиція, зразкова забудова, зелений простір між будинками, дитячі й спортивні майданчики, футбольні поля, розвинута інфраструктура (прод і пром магазини, кінотеатри, перукарні, хімчистки і інші побутові послуги), пляжі, декоративні скульптури і мозаїки. Русанівка і Березняки дуже схожі на Прип'ять до вибуху на ЧАЕС.
Серед цікавих місць Русанівки є пам'ятник Гоголю і театр "Київ" (Русанівська набережна, 12). На Березняках є готель "Славутич" з нічним клубом у підвалі, розважальний комплекс "Флоренція" з більйярдом, дискотекою, рестораном та гральнимим автоматами з відеоіграми.
На Березняках мальовничі береги озера Тельбин активно забудовуються, а вулиця Тампере була однією з найелітніших. Раніше, щоб уникнути конфлікту з гопниками, треба було казати "я живу на Тампере". Також на Березняках є пам'ятник винищувачу "МІГ-21", безліч гаражів вздовж колії і навіть кладовище домашніх тварин. Ще одне кладовище домашніх тварин є вздовж лінії метро між "Лісовою" і "Чернігівською", однак це не до вподоби майбутнім будівельникам бензозаправок. Під Парижем у Аньєр-сюр-Сен також знаходиться кладовище тварин, де є неймовірна кількість живих котів.
Вздовж Дніпра ходить річковий трамвай, який сполучає Русанівку і Березняки. Зупинки мають поетичні назви, наприклад "Вербовий гай" чи "Десятий причал".
Коло води віяв вітер і я милувався шедевральним волоссям моєї пристрасті. Якщо Швеція – це країна білявок, то Україна – це країна фарбованих білявок і не тільки. Як дівчатам, так і хлопцям властивий термін "підсісти на пергідроль", адже пергідроль діє згубно не на волосся, а на тих, хто дивиться на це волосся.
Не слід вірити вигаданим стереотипам краси, що білявки привабливіші, ніж брюнетки, або навпаки. Слід довіряти власним почуттям. До того ж, якщо вірити результатам експерименту серед американських студентів, то на запитання "які дівчата найгарніші?", 37% хлопців відповіли "білявки", а 45% - "брюнетки". Таке ж запитання поставили студенткам і 82% відповіли..."білявки"... Виходить, білявки більше до вподоби дівчатам?
Цікаво що 30% дівчат, які отримували титул "Міс США" – білявки, в той час як на території США проживають лише 5% білявок...
Волосся часто ассоціюється зі статусом. Наприклад, фарбовані білявки у Франції можуть асоціюватися з жінками, котрих утримують, або дурненькими легкодоступними дівчатками. Однак в жодному випадку не можна казати "всі" й чіпляти кліше. Справа в тому, що серед журналів найбільша концентрація фото з білявками знаходиться в "Плейбої" (41,2%)...
Французи часто вживають слова Північні та Східні дівчатка. Якщо перші - це інтелектуальні скандинавки, то останнім притаманний легкий негативний відтінок щодо їхнього особистого життя. Це черговий приклад того, як українки стають жертвами кліше.
Іноді колір волосся ассоціюють з матеріальним становищем. Американські дослідники вважають, що білявкам легше знайти роботу і рекомендують замість отримання хорошого диплому про освіту, просто перефарбувати волосся у світлий колір. Це дуже суперечлива точка зору, але я ніколи не бачив біляву жебрачку...
А ще колір волосся має рекламні та геополітичні функції. Зображуючи білявих людей, тодішні політики мріяли створити "вищу і правильну расу". Але зараз теорії фашизму засуджені. Щодо реклами, то біляве волосся асоціюється з молодістю, адже багато брюнеток були у дитинстві білявими. Тим не менше, у рекламі останнім часом все більше брюнеток - моделей з країн Азії, Африки та Латинської Америки.
Поки я поринув у роздуми, небо вкрилося хмарами. Мабуть, через те, що ми дуже наблизилися до бассейну Віллет, на березі якого проживала Еммануель. Коли ми кохаємо, то хочемо весь час чути те, що пов'язане з коханою людиною, а коли почуття вже немає, то ми, навпаки, намагаємося уникати всього того, що нагадує нам про цю людину.
Я запропонував обійти "територію Еммануель" боком, але раптом почався сильний дощ і ми щосили побігли до найближчого метро. Її мокрий одяг зробився прозорішим, даруючи мені чудову картину її звабливого тіла.
Чекаючи на метро, я радів моменту наближення довгоочікуваного поцілунку та сумував через момент наближення короткочасної розлуки, що виникне між нами після поцілунку, коли вона сяде у метро і поїде від мене щонайменше до завтрашнього дня.
Ми глибоко дивилися в очі одне-одному. Спілкуючись зі мною на пероні, вона сексуально прикушувала губи або згортала їх у трубочку, а коли метро наблизилося, вона наблизила їх до мене...
Сигнал про закриття дверей у вагоні метро витягнув мене з того прекрасного, солодкого, фруктово-ягідного, хмільного, але миттєвого сну. Вона опинилася у вагоні, а я стояв на пероні надземного метро. Потяг зі скреготом віддалявся. Це нагадало мені той момент у музеї, коли ми заходимо в останній зал з найчарівнішими експонатами, але нас сповіщають про закриття музею і просять вийти, так і не насолодившись спогляданням цих експонатів. Так само як ми хочемо роздивлятися і, навіть не зважаючи на заборону, торкатися цих експонатів, так само я хотів роздивлятися і торкатися її.
У Франції дружнє привітання – це поцілунки в обидві щоки. І це не просто рутина, це тонкий психологічний процес, що допомагає зрозуміти ставлення людей одне-до-одного. Еммануель наприкінці наших стосунків при поцілунках у щічки намагалася навіть відштовхнути мене, а моя скандинавська подруга навпаки притягувала до себе.
Читайте: Київ-Париж: Початок
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
