Культура мови: медичні терміни в нашому вжитку (Частина друга)

Дорогі друзі! Наша копітка праця над культурою мови і вашого власного мовлення триває. Сьогодні в нашому лінгвістичному меню знову "порція" медичних термінів – частини тіла та стан хворого. Зрозуміло, що, з одного боку, ми не пірнаємо по вуха в медицину.

З іншого боку, частина українських відповідників українською до медичних термінів-русизмів вам можуть здатися досить звичними. Що ж, в такому разі я Вас вітаю: ваш рівень володіння мовою не такий вже й низький. Тож перейдімо до перевірки ваших мовних знань, умінь і навичок.

Частини тіла

1) висок – скроня;

Русизм висок від рос. высок, український відповідник – скроня.

Наприклад:

Як показують дослідження, на сьогодні 70% населення так званих розвинених країн скаржаться на епізодичні чи хронічні болі в правій скроні.

2) в ділянці правого виска – праворуч на скроні;

Правильно українською говорити болі в ділянці нирок чи серця, але щось знаходиться (де?) праворуч на скроні.

Наприклад:

Після вчорашнього падіння в брата ще здалека видно величезний синець праворуч на скроні.

3) голіностопний сустав – надп’ятково-гомілковий суглоб;

Русизм голіностопний сустав від рос. голеностопный сустав, український відповідник – надп’ятково-гомілковий суглоб.

Цікаво, що в довідниках з культури мови можна знайти п’яткогомілковий як правильний український відповідник, хоча в спеціальній літературі – лише надп’ятково-гомілковий. Що ж, спробуємо довіритися фахівцям.

Крім того, в цьому вислові два русизми, другий з яких досить поширений – вживання сустав (неправильно) замість суглоб (правильно).

Наприклад:

Як стверджують фахівці, основні рухи в надп’ятково-гомілковому суглобі – це згинання та розгинання (60–70%).

Ще 2006 року мамі замінили колінний суглоб, який, виявляється, є найбільшим і найскладнішим з усіх суглобів людини.

4) десна – ясна;

Русизм десна від рос. дёсна, український відповідник – ясна.

Запам’ятаймо, що в обох мовах цей іменник вживається лише в множині: ясна – ясен – яснам – яснами – на яснах.

Наприклад:

Як радять фахівці, правильне лікування запалення ясен необхідно починати з ретельного обстеження, оскільки причинами цієї недуги може бути не лише неправильний догляд, а й серйозні хвороби, як-от: гіповітаміноз, інтоксикації, інфекції (детальніше про це можете прочитати тут).

5) жолудок голодний – шлунок голодний;

Русизм жолудок від рос. желудок, український відповідник – шлунок.

Наприклад:

Ранкова кава на голодний шлунок може швидко призвести до легких скарг, оскільки речовини, що утворюються під час обсмажування зерен кави, стимулюють виділення шлункової кислоти (більше про це читайте тут).

6) затилок – потилиця;

Русизм затилок від рос. затылок, український відповідник – потилиця.

Цікаво, що потилиця в українців – це майже "національна" частина тіла, з якою пов’язана значна частина народних приказок. Тут варто згадати про слова й вислови, які творять мовну картину світу (детальніше про це в нашій статті читайте тут).

Наприклад:

Українці кажуть: побачиш ти щось, як свою потилицю, тобто ніколи не побачиш.

У скрутній ситуації українець зазвичай… чухає потилицю: за цей час можна чогось і розумного придумати.

7) піджолудочна – підшлункова (залоза);

Русизм піджолудочна від рос. поджелудочная, український відповідник – підшлункова (залоза).

Наприклад:

Поряд з болем у пацієнта із запаленням підшлункової залози можуть виникати відчуття важкості в животі, його здуття, нудота.

8) роговиця ока – рогівка ока;

Русизм роговиця від рос. роговица, український відповідник – рогівка.

Наприклад:

Рогівка – це прозора частина зовнішньої оболонки ока з опукло-увігнутою формою лінзи, яка становить 1/5–1/6 частину зовнішньої (фіброзної) оболонки ока.

9) хрусталик ока – кришталик ока;

Русизм хрусталик від рос. хрусталик, український відповідник – кришталик.

Наприклад:

Кришталик разом з рогівкою, водянистою вологою та склоподібним тілом складають оптичну систему ока.

Стан хворого

10) біль чужа – біль чужий;

Русизм біль (вона) від рос. боль (она), український відповідник – біль (він) як фізичний чи душевний, тобто в прямому чи в переносному значенні.

Зупинимося на більш складному щодо керування дієслові болить.

I) Дієслово болить у прямому значенні (як фізичний біль) за Словником української мови має таке керування:

а) що (шлунок болить),

б) у кого (у сестри болить рука),

в) рідше – кому (йому рана дуже болить),

г) розмовне кого (болять мене руки й ноги).

На нашу думку, остання розмовна форма поширена лише на окремих територіях, підтвердженням чому є такий приклад. Так, у статті "Нетипове одужання", про яку мова буде далі (п. 12), матуся звертається до донечки зі словами: "Проси у Бога здоров’ячка, Андріяночко, проси, щоб тебе не боліло". Варто зазначити, що автор статті мешкає у Львові. Проте я не знаю, чи так говорять у Львові й лише у Львові.

II) Дієслово болить у переносному значенні (як страждання) за Словником української мови має таке керування:

а) кому (душа йому болить),

б)  кого (зневага моєї справи болить мене).

Як на мене, то остання розмовна форма з давальним відмінком також поширена лише на окремих територіях.

Отже, в прямому значення дієслово болить вживаймо двома способами:

1) У кого болить? У Марії не вперше болить лікоть.

2) Кому болить? Марії не вперше болить лікоть.

У переносному значенні вживаймо одну форму – з давальним відмінком без прийменника:

Кому болить? Мені болить душа за долю України.

Наприклад:

Сьогодні сприймаємо чужий (чи не зовсім?) біль українців Сходу як свій власний.

Кожному українцю варто переглянути нещодавно створений відеопроект "Мені болить моя країна" (пам’яті Небесної Сотні).

Розгляд ще 12 медичних термінів з посиланням на відеопроект про Небесну Сотню прочитайте, будь ласка, перейшовши на мій сайт за посиланням.

www.l-ponomar.com/kultura-movy-medychni-terminy-v-nashomu-vzhytku-chastyna-druga