Кружляло жовте листя у танку...

Кружляло жовте листя у танку.
Дощ коси заплітав нечемним хмарам.
Я вимріяв тебе саме таку.
І знав: піддамся твоїм чарам.
 
Я з радістю здавався у полон.
Мав поцілунки в нагороду.
Здавалося, що це все сон.
Не лізь в кохання, як не знаєш броду.
 
І перш ніж в нього увійти,
Подумай, чи ти зможеш вийти.
Шумлять знеможені вітри.
Не зупинились вчасно – вийте!
 
А дощ по плечах безпощадно б’є.
Оце тобі, дітваку, та й за щирість.
За щастя хай тепер досхочу п’є –
Не сподівався потім щоб на милість.
 
Кохання дуже швидко відійшло.
Ти з іншим вже цілуєшся, небого.
Мене, наївного, так покарало зло,
Хоча у серце щиро прийняв Бога.
 
Але Йому все видно із небес.
Мабуть, не ту я покохав завзято.
Десь виє уночі бездомний пес.
Невинному теж відібрали свято.
 
Купається ніч місячна в вогнях,
Що йдуть від зір, давно уже померлих.
Намітив сам собі в безсмертя шлях.
А роки вже давно минуле стерли.
 
Анатолій ВЛАСЮК
2 жовтня 2017 року


Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Андрій Котов: "Додому тягне завжди... Немає нічого кращого за вечірній Львів"
Львів'янин Андрій Котов — у минулому колишній курсант Суворовського училища, армієць першої бригади оперативного призначення Нацгвардії "Барс", студент Львівського державного університету безпеки життєдіяльності — поділився своїм досвідом заробітчанства в Чехії та розповів, у якій країні бачить своє майбутнє.
Читати більше