ПОДВИГ, ОПОВИТИЙ КРОВ'Ю

Звільнившись із пітьми неволі
птахами стали мимоволі
злетіли тихо славнії герої
на небо, вічність спочивать...
Хорт

      Що, власне, ми приховуємо під словом героїзм? Що ж то є насправді та яку вагу він має?
На моє тверде переконання неможливо оцінити або ж виміряти вагу героїзму. Самопожертва заради своєї держави, тим паче у хвилини найбільшої розпачі та занепаду є безцінним вкладом та найхоробрішим чином який тільки но можна покласти на терези свободи. Добровільно увійти в горнило війни, у самісіньке його пекло усвідомлюючи всю кволість та безпорадність керівництва; розуміючи стан речей на фронті та переспективи наступаючої битви і його тяжкої, болючої проте героїчної розв’язки, - самий вчинок цей є підтвердженням звитяги українського війська, його незламного духи та волі до боротьби та перемоги!
     Як тоді, так і зараз важко знайти правильне рішення, надто складно розібратися у всіх тих причинах та наслідках які оточують нас з усіх сторін. Насправді ж, порівнюючи ситуацію сторічної давнини та теперішню часом дивуюсь наскільки події можуть бути схожими, вороги однаковими, а керівництво зрадливе або нерішуче. Історія наче дійсно йде колесом. Однак, власне, які відповіді мали київські курсанти, у яких щойно починалося життя? Що могли сказати козаки «вільного козацтва»? Питання, що не потребує відповіді, оскільки юні хлопці та досвідчені чоловіки сміливо й рішуче пішли виконувати свій неписаний проте знаний з дитинства та переданий з молоком матері обов’язок, - попри все залишатися вірним батьківщині та служити їй до здобуття волі або смерті на полі битві.
 

     …«здорової логіки», бо ж не може 300 юнаків зупинити чотирьохтисячної орди п’яних матросів. А проте, це «безумство» увійде в історію України. Спогади як одна з найсвітліших її сторінок, як символ, і як приклад, найбільшого геройства і любови до батьківщини. На них будуть вчитися й виховуватися нові покоління. «Не має більшої любови, як життя своє віддати за друзів своїх» – написано в Святому Письмі. І це є Крути, – символ найбільшої любови до Батьківщини і найвищого виконання обов’язку: смерти в її обороні. Тому Крути безсмертні, тому це сумна річниця, в якій не треба сумувати. Бо в боротьбі за волю батьківщини жертви ніколи не будуть завеликі. А їх сума мусить дати у висліді бажану волю.»
 

                                          БІЙ ПІД КРУТАМИ В НАЦІОНАЛЬНІЙ ПАМ’ЯТІ
      Подвиг, на прикладі якому зросло не одне покоління свідомих націоналістів; героїзм, аналогів якому у нашій історії, нажаль, вистачає; самопожертва заради України; виклик обставинам, труднощам, страху та ворогу; смерть як данина за вірність та любов – усе це Крути та його захисники.

 

Криваві століття. Розділене поле. 
Розірвана воля на сотні життів. 
Ми загартовані потом і болем. 
Ми нагодовані мільйонами слів.

Тримай мою руку в моменти печалі, 
терпи ножі в спину і кулі в анфас. 
Ми зроблені з віри та сталі. 
Нас не жаліли ні доля, ні час.

І кожне століття ставати до зброї, 
коли ще тепла вчорашня зола. 
Я кожен раз зустрічаюсь з тобою, 
ми лише змінюєм наші тіла.

Тримай мою руку, це дуже важливо!
Якщо ти відпустиш - підемо на дно. 
Ми станемо згодом з тобою щасливі, 
як це показують у кіно.

А за горою все більшає крові, 
і вже тече червона ріка. 
Тільки тримай мою руку та зброю.
Зустрінемось, брате, в наступних віках.
                                                    Зоряна Макаренко

Автор - Хорт