Котяча Фуґа та її історія

10 серпня 2017
Oleksandra Orlova
1738-го року побачила світ збірка п'єс відомого італійського композитора Домініко Скарлатті з непретензійною назвою "Essercizi" (Вправи). Серед трицяти цілком елегантних творів несподівано дивувала одна невеличка поліфонічна соната K 30 L 499 соль-мінор, присвячена іспанській інфанті Марії.
 
Збірка мала неабиякий успіх по всій Європі і була відзначена, як винятково талановита, музичним критиком Чарльзом Барні. А за виконання незвичайної сонати K 30 L 499 бралися чи не всі тогочасні віртуози.

Найвідомішим виконавцем її був Ференц Ліст, котрий включив сонату під назвою "Katzenfuge" (Котяча фуґа) до своєї концертної програми 1840-х років. Тоді ж набула популярності й легенда, що насправді Скарлатті присвятив сонату своїй улюбленій кішці Пульчінеллі, котра нерідко походжала його клавісином, творячи вельми вигадливі мелодії. Не виключено, що композитор просто записав гру Пульчінелли, однак, радше за все маестро ​створив цю "абсурдну" тему, як виклик своїй майстерності.
 
Усіляко підтримував легенду "котячого" походження сонати виконавець-віртуоз Муціо Клементі (1752-1832), котрий перед своїми виступами обов'язково зазначав: "А зараз буде найскладніше - руки перетворяться на лапи, а музикант - на кота". Публіка приймала цей жарт із превеликим захватом.


 
Згодом учень Клементі - Іґнац Мошелес (1794-1870) також виконував "Котячу фуґу" із симпатичною передмовою: "Коли музикант іде з дому його коти влаштовують концерт, а звучить він ось так..."


 
Навіть нині "Котяча фуґа" видається досить авангардною, але, погодьтеся, є у ній своєрідна чарівність та милозвучність, певно до її створення таки доклалися коти!
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Мар'яна Садовська: “Коли я довго не приїжджаю до України, мої пісні наче міліють, висихають”
Чи здогадуєтеся ви, скільки українців-митців вже мають свої армії прихильників і чисельні фан-клуби за кордоном? Навряд! І причина дуже проста — ви й про половину таких талантів не чули. В рідній Україні (на жаль) творчість цих люди залишаються доступною чомусь тільки для “обраних”. Такою стала і “українська Бйорк” (як про неї частенько говорять) - Мар'яна Садовська.
Читати більше